Добрі справи добрівців

Події, що відбуваються поруч із нами або на сусідній вулиці, у мікрорайоні, рідному селищі або місті, багато в чому залежать від нас самих, від прагнення навчитися примножувати, створювати, розвивати й удосконалювати те, що нас оточує. Прикладом може бути село Добре, розташоване вздовж ялтинської траси за 20 кілометрів від Сімферополя. Добрівська сільська рада, що складається з декількох територіальних одиниць (сіл Добре, Перевальне, Піонерське, Краснолісся, Зарічне та ін.) і об'єднує 40 тисяч жителів, за три роки зуміла згуртувати велику армію ентузіастів, здатних перетворити кожний з населених пунктів на перлину кримського краю. Як зазначив у бесіді з кореспондентом «Віча» голова сільради Ігор Буданов, «без активної участі в житті села кожного жителя навряд чи вдалося б утілити намічені плани. Головне, чого ми домоглися сьогодні, – це бажання добрівців працювати й приймати спільні рішення».

Чим живе сьогодні Добрівська сільрада, які проблемні питання її турбують, що намічено на майбутнє – про все це дізнаємося в її голови, за якого три роки тому, довіривши йому долю села, проголосували 70 відсотків жителів. Люди не помилилися. Життя в долині вирує, змінюється на краще, відкриваються нові можливості для розв’язання насущних проблем. Голова Добрівської сільської ради Ігор Буданов нещодавно одержав з рук Голови Верховної Ради України Володимира Рибака іменний годинник і Грамоту Верховної Ради України, як зазначено там, за збереження й забезпечення роботи в соціальній сфері, підвищення ролі депутатів сільської ради та її виконавчого комітету, велику увагу до діяльності органів самоорганізації населення.

Сільрада, як і належить місцевій владі, щодня вимірює свої кроки добрими справами. Візьмімо для прикладу насосну станцію масиву Буки. Вона, перебуваючи на балансі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим у справах національних відносин та депортованих громадян, довго залишалася знеструмленою. Торік у листопаді Добрівська сільрада погодилася взяти інженерні комунікації та мережі водопостачання масиву на свій баланс. І от уже поточного місяця на масив Буки подадуть воду, а для газифікації масиву Ескі­Сарай мешканцям обіцяно державні фінансові надходження.

Щоб бути поінформованим про життя громади, керівник сільради щочетверга здійснює виїзні прийоми, вивчає важливі для селян проблеми. За підсумками діалогу із селянами складається протокол, у якому комісія фіксує всі їхні претензії й скарги. Документ передають фахівцям Добрівської сільської ради, котрі, своєю чергою, готують усе необхідне для розв’язання цих проблем. До речі, графік виїзду до сіл розміщено на сайті сільради.

Сьогодні в центрі уваги добрівців ринок на масиві Буки. Відповідно до складеного й затвердженого генплану його поділять на три частини. В одній відбуватиметься торгівля госптоварами, в другій – взуттям і одягом, у третій – харчовими продуктами. Планується спорудити холодильний комплекс і цехи з переробки сільгосппродуктів. Зробити цей проект привабливим Добрівській сільраді допомагає Агентство США з міжнародного розвитку. Вже оголошено тендер серед будівельних фірм і компаній, які мають досвід з облаштування ринків і можливість реалізації цього задуму.

До речі, благоустрій – дуже важливе питання для жителів масиву Буки. Адже це не лише лад, це — природоохоронні дії, вкрай потрібні в Криму – зоні відпочинку й здоров'я. Нині триває будівництво сміттєвого полігона в селі Мраморне, а також ліквідація смітника в селі Зарічне. Його засипали ґрунтом, для перевезення якого знадобилося більш як 2000 КамАЗів. Земляні стіни заввишки 2,5 метра зводять за допомогою бульдозера працівники КП «Добре». Прилеглу до полігона територію очищено від пластикової тари й пакетів. Три місяці в радіусі одного­двох кілометрів від смітника працювала бригада з п'яти людей, що збирали сміття за його межами. Вирішувати питання чистоти природи добрівці мають намір і далі, кардинально змінюючи політику в цій сфері, орієнтуючись на досвід європейських країн.

Ще один цікавий факт. У військовому містечку села Перевальне незабаром буде справжній футбольний стадіон. Ініціював цей проект І. Буданов за підтримки начальника комунального підприємства «Аян» В. Романова й командира військової частини С. Стороженка. У зведеному спортивному комплексі тренуватимуться футбольні команди «Салгира» Добрівської сільської ради й «Зірка», у складі якої представники військової частини.

Сьогодні стадіон уже має 400­метрові бігові доріжки, заплановано побудову сектору для стрибків, роздягалень і трибун для вболівальників. Зусиллями Доб­рівської сільради встановлено ворота, а місцеві садові цент­ри «Ботанік» і «Велес» для озеленення стадіону надали насіння газонної трави.

На в'їзді до села Краснолісся нещодавно відремонтували міст. Відновлено деформовані несучі металеві конструкції. У цьому велика заслуга депутата Ірини Авраменко. На цей ремонт витрачено 100 000 гривень з місцевого бюджету. Завершується й будівництво моста по вулиці Зеленій в селі Добре.

За підтримки виконкому Добрівської сільської ради у військовому містечку села Перевальне на площі 250 000 квадратних метрів розбито сквер, висаджено каштани й туї. Побудовано доріжки для прогулянок, установлено лавочки й ліхтарі зі світлодіодами.

Добрівська сільрада має намір спорудити на своїй території новий дошкільний заклад на 260 місць. За поперед­німи розрахунками, на реалізацію проекту потрібно від 40 до 45 млн. гривень – це кілька річних бюджетів Добрівської сільради. Тож селяни просять керівництво Ради міністрів Криму внести цей об'єкт у плани фінансування з республіканського бюджету. Крім дитсадка в Доброму передбачено будівництво ще двох – у селі Зарічне й на масиві Ескі­Сарай у селі Піонерське.

З огляду на те, що новий дошкільний заклад у селі Добре є об'єктом інфраструктури, який має важливе соціальне значення для мешканців, за ініціативою І. Буданова оголошено конкурс серед селян на найкращу назву для дитячого садка. Переможець одержить приз.

Треба сказати, що в Доброму по­доброму ставляться до ветеранів. Про них дбають, поздоровляють зі святами. А от інваліду війни Серверу Аппазову, учаснику підпільно­партизанської боротьби в складі 17­го партизанського загону 6­ї бригади Північного з'єднання партизан у Криму, керівництво Сімферопольської районної держадміністрації подарувало автомобіль.

Тепло поздоровляли й ветерана партизанського руху, мешканку села Перевальне Катерину Котовську, яка нещодавно відзначила 90­ліття.

Цьогоріч у травні на території Добрівської сільської ради перепоховали останки двох радянських воїнів із могили Невідомого солдата біля села Привільне. Сталося так, що будівельники ВАТ «Південшляхбуд» під час реконструкції дороги Сімферополь–Алушта–Ялта, щоб не знищити могилу, змушені були зупинити роботу. 29 травня виконавчий комітет вирішив перенести це поховання в село Лозове.

При сільраді працюють 8 органів самоврядування, які мають юридичний статус. Разом із вуличними комітетами, депутатами, виконавчим комітетом вони оперативно розв'язують проблеми жителів долини, забезпечують зворотний зв'язок з 224 вулицями громади. До речі, за виконанням визначених завдань стежать куратори вуличних комітетів.

Місцева влада подбала й про заохочення найактивніших членів громади. Їм вручають від сільради медаль «За заслуги» 1–3­го ступенів.

Добрівська сільська рада тісно співпрацює з міжнародними інвестиційними фондами. Вони сприяють тут розвитку сільського туризму, сільськогосподарського виробництва, організації ярмарків, збирання лікарських рослин. Окрім іноземних інвестиційних фондів на території АР Крим з 2005 року діє Український фонд соціальних інвестицій. Місцеві громади сіл Краснолісся, Добре, Зарічне Добрівської сільської ради Сімферопольського району розробили й направили пропозиції на конкурс мікропроектів із залучення інвестицій. Ними передбачено утеплення стін із заміною даху, вікон і дверей у дошкільному навчальному закладі «Теремок» села Краснолісся; утеплення фасаду, заміну склопакетів, даху, вікон і дверей у дошкільному навчальному закладі «Волошка» в селі Добре; ремонт водогінних мереж завдовжки
2,7 км у селі Зарічне.

Проекти виконуватимуть за умовами співфінансування: 50% коштів вкладають інвестори; 45% – з місцевих бюджетів; 5% – кошти, зібрані громадою.

У селах, що належать до Добрівської сільради, зазвичай організовують і весело святкують День села, Івана Купала, Навруз, дитячий «Кавунник», День матері та інші. Місцеві господині беруть активну участь у конкурсі з випікання пирогів. Як правило, на суд журі представляють понад 40 їх видів. Усі дуже смачні, тож членам журі обрати найкращий завжди важко.

Це аж ніяк не всі приклади, що свідчать про те, як живе й розвивається Добрівська долина, чудовий куточок кримської землі. Як бачимо, тут люди розуміють важливість своєї активної участі у вирішенні загальних питань. Вони не чекають, поки хтось прийде й зробить усе за них, а дружно, всім миром беруться до роботи. Добрівське самоврядування – яскравий зразок громадянської активності населення в сучасних умовах.

Автор: Лучія ПУЗИКОВА