Проект концепції змін уже підготували

Відповідно до регламенту Конституційної Асамблеї вона, як дорадчий орган при Президентові України, повинна скликатися не рідше, ніж раз на квартал. Проте голова асамблеї Леонід Кравчук згадану норму регламенту не вважає обов’язковою, бо під час роботи виникають питання, котрі потребують ґрунтовного аналізу й узгоджень. І цьому віддають перевагу, а не часовим рамкам і періодичності засідань.

Як відомо, конституанта вже підготувала проект концепції змін до Конституції, виробила законопроект про місцеве самоврядування і нині працює над удосконаленням проекту судової реформи, який було підготовлено адміністрацією Президента і відправлено на експертизу до Венеціанської комісії (висновку її очікують уже в червні). Проте зазначені проекти не доведено до такого рівня вивіреності й точності, щоб їх можна було виносити на широкий загал. Нині їх обговорюють у групах, комісіях, серед консультантів – триває робота, але не в режимі пленарних засідань. Тож обговорення відбувається опосередковано, можливо, і не в рамках комісій Конституційної Асамблеї, а на наукових конференціях, «круглих столах», навіть у пресі чи Інтернеті.

Дехто з наближених до реформаторських кіл навіть намагається повідомити суспільство про можливий літній «бліцкриг»: ухвалення змін до Конституції. У це, щиро кажучи, мало віриться, бо ніхто не візьме на себе сміливість запропонувати «сирий» документ, котрий не витримав би експертної критики ані всередині країни, ані за її межами. Опосередковано цю думку підтвердив і Л. Кравчук. За його словами, таке значуще питання, як організація центральної влади, не може бути розглянуте без врахування думки Президента, який є гарантом дотримання Конституції та одним із суб’єктів законодавчої ініціативи внесення змін до неї. Отже, потрібен час. Він спливає, засідання відкладають. Так, за три дні до неофіційно озвученої попередньої дати проведення наступного пленарного засідання в адміністрації Президента повідомили, що його перенесено на невизначений термін. Дату, очевидно, визначатимуть залежно від політичних подій в Україні, а також перебіг звіряння позицій.

Про суперечливість процесів у ході діяльності Конституанти свідчить і те, що на початку квітня сім її членів звернулися до голови асамблеї з пропозицією внести до порядку денного її наступного засідання питання про підтвердження нею позиції щодо необхідності дотримання конституційного порядку змін Основного Закону. Йдеться про суперечності навколо прийнятого восени минулого року Закону «Про всеукраїнський референдум». Леонід Кравчук має з цього приводу таку позицію: заборонити обговорювати це питання на засіданні Конституанти неможливо, проте приймати рішення з питань, що не належать до її компетенції, не будуть. Коментувати й скасовувати закони – прерогатива Конституційного Суду України.

Отже, чи зустріне Конституція України своє сімнадцятиліття з уже визначеним вектором модернізації, що відповідатиме нинішньому конституційному порядку внесення змін до Основного Закону, залежить від багатьох чинників. Кажуть, що проект концепції внесення змін до Конституції члени асамблеї вже мають на руках, проте він потребує надто вагомих узгоджень, тому з нього ще зарано знімати завісу таємниці. А коли суспільство матиме можливість ознайомитися із творінням «сотні» реформаторів, невідомо.

Можливо, світло на це проллє щорічне послання Президента до парламенту, котре вже готове і, кажуть, обсяг його сягає 500–600 сторінок. Вочевидь, глава держави згадає в ньому й процес модернізації Конституції і, можливо, оцінить політ фантазії віт­чизняних конституціоналістів.

Проте варто нагадати: на початках створення Конституційної Асамблеї планували, що проект має бути готовий не раніше 2014 року. Тобто маємо певний час і для ретельного аналізу концепції, і, відповідно, обговорення внесення необхідних змін, і дотримання процедури зміни Конституції.

Автор: Тарас РОМАНЮК