№11, червень 2013
Чому українці невміло розпоряджаються коштами, заробленими тяжкою працею на чужині?
Трудові мігранти – добрі працівники, але погані інвестори. Таку думку висловив голова Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні Манфред Профазі під час «круглого столу» «Проблеми правового захисту прав українських трудящих-мігрантів у Європі», організованого Інститутом законодавства Верховної Ради України. Слід здійснювати «розумніші» капіталовкладення, розвивати власний бізнес, а не тримати гроші в панчосі. А ось Генеральний консул Республіки Польща в Києві Рафал Вольський зазначив, що саме капітал трудящих-мігрантів, які масово поверталися до Польщі в 2009–2010 роках, і врятував державу від наслідків світової економічної кризи, допоміг «втриматися на плаву».
– За даними Національного банку України, у 2012 році українські трудові мігранти надіслали в Україну 7,5 млрд. доларів, що становить 3,4% ВВП, – констатувала професор Оксана Білозір.
Сума коштів, торік надісланих в Україну заробітчанами, навіть перевищила розмір прямих іноземних інвестицій у нашу державу. Але є і зворотний бік медалі – нелегальна міграція з усіма її наслідками. Під час конференції в Римі, присвяченій питанням міграції на місцевому рівні, українська сторона озвучила такий факт: у столиці Італії працюють приблизно 250 тисяч наших співвітчизників. Реакція господарів конференції була неочікуваною: «250 тисяч? У Римі? А що вони їдять?!». Адже для більшої кількості населення потрібно більше їжі, товарів тощо. Цей промовистий приклад навела доповідач для ілюстрації того, що влада може й не здогадуватися про реальну кількість мігрантів, зокрема нелегальних, у тій чи іншій державі.
То як на законодавчому рівні врегулювати проблеми, пов’язані з трудовою міграцією? Актуальне питання, бо сьогодні у світі майже 105 мільйонів осіб працюють не там, де народилися. Як сприяти нашим громадянам за кордоном? Відповідь є. На думку начальника відділу міжнародних договорів Департаменту міжнародних зв’язків та інформаційних технологій Міністерства соціальної політики Ірини Розки, держава має укладати угоди про соціальне забезпечення. На сьогодні такі вже підписано з Латвією, Литвою, Естонією, Болгарією, Іспанією, Португалією, Чехією, Словаччиною, а також із Польщею (яка поки що не ратифікована). Ці офіційні документи – реальний інструмент захисту трудових прав мігрантів, зокрема у сфері соціального страхування.
Під час «круглого столу» обговорили також ініціативу Міністерства доходів і зборів України щодо запровадження податку на грошові перекази зза кордону. Нищівної критики зазнали пропозиції податківців щодо запровадження 15–17відсоткової ставки податку на кошти, які трудящімігранти регулярно надсилають родичам в Україні.
Наслідки економічної кризи, безробіття, а також географічне розташування України в центрі Європи – все це стимулює наших співвітчизників шукати роботу за кордоном. Тому слід створити умови, за яких більше людей мали б змогу працювати в Європі легально. І така робота вже ведеться. За словами І. Розки, Україна реалізувала пілотний проект щодо працевлаштування наших співвітчизників у Португалії. Завдяки цьому 35 українців знайшли там офіційну роботу. Були намагання застосувати таку практику й в Іспанії. Проте досі жодного повідомлення звідти про вакансії для наших громадян не надійшло.
Нині законодавець намагається врегулювати питання, пов’язані з трудовою міграцією. Про це свідчать і велика кількість міждержавних двосторонніх угод України, і розроблення законопроекту «Про зовнішню трудову міграцію». Та, як слушно зазначила, підсумовуючи результати «круглого столу», завідувач відділу європейського права і міжнародної інтеграції Інституту законодавства Верховної Ради України Олена Київець, «не слід нехтувати громадською думкою, ухвалюючи будьякі нормативні акти у сфері трудової міграції. Адже їх першочергова мета – захист інтересів наших співвітчизників, які працюють за кордоном».
Автор: Оксана СКРИПНИК
Архів журналу Віче
![]() |
№4 |
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
Офіційно: парламентські вибори у Молдові призначили на 28 вересня
У Парижі розпочалася зустріч української делегації із представниками "коаліції рішучих"
Українська делегація прибула до Парижа для зустрічей із представниками "коаліції рішучих"
Вучич поїде в Москву на 9 травня
У Сербії затвердили новий уряд без одіозного проросійського Вуліна
ЗМІ: США пом’якшили позицію щодо компенсації допомоги Україні в угоді про надра
Словацький парламент відмовився засуджувати Росію за атаки на Суми і Кривий Ріг
Дуда відповів на погрози Наришкіна Польщі та країнам Балтії
Зеленський відреагував на слова Віткоффа про "п'ять територій" у мирній угоді
У ЄС вірять, що проєкт угоди про мінерали зі США буде змінений "в інтересах України"