«Молода гвардія» очікує державної підтримки

Є в Одесі чудове місце, де на березі Чорного моря розкинулася казкова країна дитинства – Український дитячий центр «Молода гвардія». Про перспективи розвитку знаменитої української оздоровниці ведемо розмову з генеральним директором державного підприємства «Український дитячий центр «Молода гвардія» Едуардом ЛЕБЕДИНСЬКИМ.

– Шановний Едуарде Броні­славовичу, нещодавно у Верховній Раді України ви виступили на парламентських слуханнях з питань оздоровлення та відпочинку дітей…

Український дитячий центр «Молода гвардія» – один із найстаріших в Україні: його історія сягає 1924 року. Саме тоді за рішенням губвиконкому на місці маєтку дійсного статського радника Ф. Лузанова був організований перший в Одесі піонерський табір, який назвали «Комуна юних піонерів у Лузанівці». Табір приймав близько 200 дітей, але працював тільки влітку. 1928 року замість нього організували літній дитячий табір санаторного типу для дітей, хворих на туберкульоз. А вже у 1935 році на його базі створили дитячий санаторій «Український Артек».

З 1956 року починається нова епоха в історії дитячого центру. Його передали ЦК комсомолу України. Із санаторію його знову перетворили на піонерський табір під назвою «Молода гвардія» в пам’ять про юних підпільників міста Краснодон, що боролися з фашистськими окупантами.

Нову назву – Дитячий центр «Молода гвардія» – заклад дістав у 1992 році після передачі його Союзу піонерських організацій України (з кінця 1990-х – Федерація дитячих організацій України). 2006 року «Молода гвардія» перейшла в підпорядкування Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту й була перейменована на Державне підприємство «Український дитячий центр «Молода гвардія». З грудня 2011 року УДЦ «Молода гвардія» підпорядковується Міністерству соціальної політики України.

– Так, бо мене, як громадянина і керівника, хвилює проблема збереження й розвитку колосального потенціалу Українського дитячого центру «Молода гвардія». Уявіть, його територія становить 30,8 гектара. Дитяче містечко розташоване на березі Чорного моря на двох плато – верхньому й нижньому, відстань між якими 18–20 метрів. Постійно працюють табори: «Зоряний» та «Сонячний», а влітку відкривається ще «Прибережний».

У «Молодій гвардії» є комфортабельний пляж протяжністю 850 мет­рів, спортмайданчики, стадіон, кіноконцертний зал на 1000 місць, водна станція, автопарк, літній театр на 1500 місць, адміністративний корпус, стаціонарна медична частина на 40 місць, де функціонують стоматологічний, фізіотерапевтичний, ЛОР­кабінети та кабінет лікаря­дерматолога…

Звісно, все це господарство потребує постійної державної підтримки для здійснення комплексної реконструкції. Бо більшість будівель і комунікацій центру побудовано ще в 1960­х роках! До того ж у нас є табір «Морський», що перебуває на реконструкції та, за висновком фахівців, потребує повного капітального ремонту. З кінця 1990­х років він не функціонує, проте його відбудова дасть змогу щорічно оздоровлювати понад 5 тисяч дітей!

Більше того, 1989 року в «Молодій гвардії» розпочалося будівництво великого спортивного комплексу з повноцінними басейном, футбольним майданчиком (98 х 60), трибунами на 6500 осіб, залами для занять. І тільки через те, що розвалився СРСР, будівництво 1991 року було призупинено й не завершено досі …

– Так, погоджуюсь. І саме тоді розпочався занепад дитячого центру. Річ у тім, що з 2001 року через зміни в українському законодавстві зникло поняття колективної форми власності. Вона стала підвидом. Є приватна і є державна форми власності. Отже, об’єкт приватний чи державний. А якщо ним управляє громадська організація? На той час це була Федерація дитячих організацій України. І ця колізія призвела до того, що держава відмовилася фінансувати «Молоду гвардію».

У свою чергу, федерація вчинила доволі хитро. Вона не спробувала вийти на партнерські стосунки з державою і сказати: «Шановні, ми управляємо, а ви власники». А внес­ла у свої статутні документи зміни й сказала: «Дитячий центр – приватна власність».

І для «Молодої гвардії» почалися непрості часи. З 2001­го по 2006 рік вона переважно працювала влітку. Отже, коштів неабияк бракувало, почалися масові скорочення людей, був значною мірою втрачений педагогічний потенціал центру. Зруйнувалася система опалення в багатьох будівлях, у приміщеннях не робили навіть косметичного ремонту… Федерація дитячих організацій України залізла у великі борги. А чим розраховуватися? Землею біля моря!

Саме через ці негативні процеси держава змушена була через суд повернути у свою власність Український дитячий центр «Молода гвардія». Для виходу з цієї ситуації 2006 року створили державне підприємство «Український дитячий центр «Молода гвардія», генеральним директором якого призначили мене.

– Скажу без прикрас: чимало. І це попри економічну кризу в світі, країні та мізерне державне фінансування.

Коли мене призначили 2006 року, мав декілька завдань. Перше – повернути цілорічне оздоровлення дітей, щоб вийти на позитивні фінансові результати та самоокупність. Друге – навести лад у наявному господарстві. Адже за п’ять років такої експлуатації чимало об’єктів інфраструктури дали збій, протікали дахи, були розбиті вікна, прогнили труби, чимало приміщень геть не опалювалися, транспорт стояв на приколі. У мене навіть є фотоальбом для порівняння ситуації тих часів і теперішнього стану господарства.

Нині завдання повернути об’єкт у державну власність виконано. Зав­дання весь рік оздоровлювати дітей – теж. А завдання, яке на сьогодні найважливіше, – це «притягнути» під державні програми і гарантії приватний капітал, аби добудувати спорткомплекс, реконструювати наявні будівлі та приміщення «Молодої гвардії». Запустити новий відбудований табір «Морський» і вийти на параметри з оздоровлення півтори тисячі дітей за зміну.

— Чимало будівель і приміщень центру ми вже самотужки відремонтували. Загалом за шість років, починаючи з 2007­го, підприємство заробило 22 млн. гривень. Ці кошти були вкладені в оновлення основних засобів. Це доволі серйозні гроші для дитячого центру. Адже ми придбали шість одиниць нової техніки: три повноцінні автобуси для перевезення дітей, один мікроавтобус і два легкові автомобілі. Відновили й відремонтували приблизно 80 відсотків об’єктів табору «Зірковий». Повністю замінили там опалення, встановили пластикові вікна. На трьох поверхах ми зробили євроремонт. Повністю поміняли й меблі табору «Сонячний». Це незважаючи на постійні косметичні ремонти в приміщеннях, які ведемо протягом року…

Відновили всю апаратуру кіноконцертного комплексу, а це чималенькі гроші – приблизно 800 тисяч гривень.

Ми також на 70 відсотків замінили труби центральних опалювальних магістралей. Реконструювали котельню, запустивши два котли, зав­дяки чому не просимо в міста Одеси тепла взимку.

– За висновком фахівців, не менш як 200 мільйонів гривень! Цього вистачило б для розв’язання багатьох наших проблем.

– Питання це непросте, і ось чому. Після 2006 року, коли дитячий центр міг узагалі перестати існувати, ми вимушені були ініціювати прийняття низки законів, які нас захистили б. Бо нині є чимало хитрих юридичних схем, як по шматочках захопити й зробити приватною власністю ласий «пиріг» у 30 гектарів біля Чорного моря. Тож здавати в оренду територію чи будівлі «Молодої гвардії» не можна. Самостійно залучати інвестиції чи підписувати інвестиційні договори теж не можна. Тому ми сподіваємося на державну підтримку й переконані, що держава нас почує!

Розмову вів Євген ТИЩУК.
Фото прес­служби ДП «Український дитячий центр «Молода гвардія».