передплата Українською | In English

№20, жовтень 2006

Борис ОЛІЙНИК: «Треба працювати, не виходячи за межі стандартів Ради Європи»Борис ОЛІЙНИК: «Треба працювати, не виходячи за межі стандартів Ради Європи»

Нових членів постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській асамблеї Ради Європи нарешті призначено. Адже на відповідній сторінці сайта ВР довго було порожньо. Після весняних парламентських виборів літню сесію ПАРЄ в Страсбурзі відвідали рекордно мало наших представників: лише 3 із 12 членів постійної делегації. Це колишні керівники делегації і вже екс-депутати – Борис Олійник та Анатолій Раханський. Був там також лідер КПУ й нинішній народний депутат Петро Симоненко. Інші не поїхали. Переймалися внутрішньополітичними питаннями. А хтось просто не пройшов до парламенту й не став народним депутатом. А отже, автоматично, і членом ПАРЄ.

Вручаючи нагороду, нинішній президент асамблеї Рене ван дер Лінден сказав:
«Шановний пане Олійник, шановний Борисе!
Нам випала особлива честь працювати з Вами як із членом асамблеї впродовж дванадцяти років. Як зазначив Президент Ющенко, Ви є людиною, яка не лише належить до політичного олімпу, а й підкорила літературний парнас. В міжнародних літературних колах стверджують, що Ви – найвизначніший сучасний поет.
Ви були в міжнародній політиці багато-багато років. Ви намагались бути посередником у врегулюванні Нагорно-Карабаського конфлікту у той час, коли чимало західних політиків навіть і не чули, де ця територія знаходиться. У Вашій подвійній якості як парламентарія і поета Ви били на сполох, коли виникали важливі міжнародні проблеми політичного, екологічного чи будь-якого іншого характеру.
Я згадую Белград 1999 року. І, зокрема, проблеми, які стосуються ядерних об'єктів. Вам вдалося запобігти будівництву атомної електростанції у Криму і Ви були активно залучені до розв'язання чималих проблем, спричинених вибухом реактора на Чорнобильській АЕС. Ви без вагань відмовлялися від свавілля минулого і Ви були присутні у ключові моменти політичного життя.
У Парламентській асамблеї Ви завжди були представлені у високому статусі керівника української парламентської делегації. Спочатку – як спеціальний гість і потім – як повноправний член. І Ви були вісім разів віце-президентом асамблеї. Ваш голос звучав під час багатьох політичних дебатів в асамблеї стосовно Косово, Іраку, Сербії тощо. Однією з Ваших особливих турбот завжди було забезпечення свободи громадянського руху на всьому континенті.
Шановний пане Олійник, шановний Борисе. Ми Вам дякуємо від щирого серця за Ваш вагомий внесок у підтримку ідеї великої Європи і нашої асамблеї. Дозвольте також висловити надію (як я постійно роблю в таких випадках), що Ви продовжуватимете працювати на благо європейського ідеалу. Велика подяка Вам за Вашу роботу і найкращі побажання на майбутнє».

Сам Борис Олійник багато чого може розповісти про роботу делегації за ці 10 років.

 – Борисе Іллічу, якою була робота за ці 10 років?
 – Без зайвої скромності скажу, що я – один із небагатьох у ПАРЄ, хто 10 років поспіль очолював постійну парламентську делегацію в Раді Європи. За 10 років було всього. Обиватель, як правило, вважає, що це вони за державний кошт їздять за кордон і таке інше... А таких багато і у Верховній Раді. Я мушу сказати, що за 10 років ми пропрацювали в ПАРЄ 40 тижнів. Це 300 днів. Ми виступили 800 разів у комітетах, 300 – на сесіях. Інколи робота починалася з 7.00 і тривала до 23.00. Я не скажу, що це була каторжна, але нелегка робота. Тим паче що за кожним твоїм словом стоїть держава. І її реноме для нас має бути головне. Принаймні я так вважав. Мені також інколи хотілося, як декому, зробити такий собі «викид породи». Але я наступав на горло власній пісні. Бо знав, що це зашкодить реноме моєї держави. Тож я вдома розрахуюся зі своїми опонентами...

 – З перших днів там також нелегко було?
 – Ми вступили до Ради Європи як неофіти. Навіть без ухваленої Конституції. Це рідкісний випадок. У процесі ми виконували наші обов'язки. А їх чимало. Вони підписані всіма найверховнішими коронованими особами. Ми мали їх виконати з 1995-го по 1998 рік. А виконуємо й досі. Річ у тім, що ми починали практично з нуля. Прийняли Конституцію, ратифікували різні конвенції. Ми дійшли до того, що залишилося: робота над Кримінальним кодексом, переведення пенітенціарної системи під крило Мін'юсту, переоркестрування діяльності прокуратури. І, звичайно, на нас висять не доведені до кінця справи Гонгадзе, Александрова. Це так чи інакше – на нашому карбі. А починали ми, як ви знаєте, зі скасування смертної кари. Нас двічі мали позбавляти голосу в ПАРЄ. Але ми знайшли можливість втриматися, працюючи в кулуарах, комітетах. Ви ж знаєте, що головна робота йде в кулуарах. Там прилучаються прихильники. Були кілька разів на межі. Але потихеньку виконували, твердо йдучи до виконання всіх обов'язків.

 – Що належатиме робити наступній делегації?
 – Думаю, вони візьмуть від нас естафету безпосередньо. Їм уже залишилося небагато. Ми їм підготували всю базу. Нехай подивляться, що іще не зроблено, і спокійно працюють. Нехай лише не вимагають одразу переходу на постмоніторинговий діалог. Ми також це питання кілька разів порушували. А потім утримувалися. Бо треба спочатку виконати зобов'язання й працювати, не виходячи за межі стандартів Ради Європи. Ми часто їх порушуємо. Приміром, ні з того ні з сього запровадили імперативний мандат. Цього не було в попередньому скликанні. А Рада Європи якраз проти цього категорично виступає. Наглядацька функція прокуратури стала ще жорстокіша…

 – Що ви можете сказати про нову команду?
 – Гадаю, що вона працюватиме пристойно. Треба говорити те, що є, а не те, що комусь хочеться. Не хитрувати. Бо всі в Раді Європи добре знають нашу ситуацію. Наші дві спостерігачки – пані Северинсен та пані Вольвенд дуже досвідчені люди. Вони мають тут свою інформацію. Тому їх не обдуриш.

 – У вас нині роботи поменшало?
 – Та де там! Я думав, що навантаження буде менше, однак, навпаки, роботи побільшало. Але треба ремонтуватися.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №7/2016 №7
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Понад 40 держав зобов'язались у Лугано підтримати відновлення України Вчора, 05 липня

Швейцарія подвоїть підтримку України до понад 100 млн франків до кінця 2023 року Вчора, 05 липня

Зеленський у Лугано розповів про своє бачення відбудови України і потребу реформ Вчора, 05 липня

Зеленський підтвердив переговори з Туреччиною і ООН щодо експорту українського зерна Вчора, 05 липня

План ЄС по відбудові України, Швеція допоможе вступити у НАТО, Папа хоче до Києва: новини дня Вчора, 05 липня

Україна має завершити війну з Росією на своїх умовах – Джонсон Вчора, 05 липня

Укріплення берега річки 04 липня

В уяві Лукашенка Україна сама хоче нападу Білорусі 03 липня

Німецький міністр назвав крадіжку українського зерна Росією "огидною формою війни"  02 липня

Данія офіційно стала частиною спільної оборонної політики ЄС 02 липня