№9, травень 2013
– В Україні майже втрачено зв’язок між наукою та виробництвом, – констатував віце-президент Національної академії наук України Антон Наумовець під час прес-конференції в рамках Всеукраїнського фестивалю науки. – Відособлення від виробництва найболючіше позначається на науці, завдає їй шкоди.
Із цією тезою погодився й віденський гість – директор Міжнародного інституту прикладного системного аналізу професор Павел Кабат.
Панує думка, що причиною такого стану речей є банальна відсутність фінансування. Проте А. Наумовець зазначає, що не дотацій чи матеріальної допомоги чекає наука від держави. Його мрія як академіка – сприятливий інвестиційний та інноваційний клімат в Україні, зацікавленість бізнесу в практичному використанні винаходів.
– Хочу, щоб підприємці «полювали» за вітчизняними науковими розробками, – напівжартома каже вчений.
Тим паче що винаходів не бракує: понад 60 установ Національної академії наук України представили свої розробки на виставці «Наука – виробництву», урочисто відкритій у перший день фестивалю. Відвідувачів дивували інноваційними розробками в різних сферах – машинобудуванні, транспорті, сільському господарстві, зв’язку… Стенограф спонтанного мовлення, безпілотний літальний апарат, модуль для одночасного отримання теплової та електричної енергії за рахунок сонця – ось такого порядку винаходи! Не лише цікавими, а й життєво корисними виявилися розробки в галузі медицини. Наприклад, Інститут проблем реєстрації інформації експонував лінзи для лікування косоокості, розроблені спільно з Київською міською клінічною офтальмологічною лікарнею «Центр мікрохірургії ока». Досить актуальний винахід, адже в Україні щороку фіксують близько 30 000 випадків захворювання на косоокість серед дітей. А Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького представив вакцину, яка використовується в терапії хворих на рак шлунка, легенів тощо.
Презентували свої доробки й науковці Малої академії наук. Талановиті школярі охоче демонстрували власні здобутки, з-поміж яких – технологія вирощування рослин у космосі, зволожувач повітря, сонячна батарея, що сама відстежує рух Сонця… Залишаєш виставку з переконанням: за українськими науковими розробками підприємцям таки варто полювати.
На причину розриву між наукою та виробництвом вказала співробітник Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім.
Р. Є. Кавецького, кандидат біологічних наук Тетяна П’ятчаніна. На її думку, винаходи вітчизняних науковців не досить затребувані, бо в штаті Національної академії наук немає маркетологів і менеджерів. Завдання вченого – розробити, винайти. Проте науковці не вміють, та й, зрештою, не повинні займатися рекламою та просуванням на ринку власних винаходів. Для цього є спеціалісти-маркетологи.
Всеукраїнський фестиваль науки став традиційним, адже проводиться вже всьоме. Це свого роду звіт українських учених перед громадськістю, демонстрація Національною академією наук власних здобутків, а також чудовий привід звернути увагу підприємців на новинки в різних сферах промисловості.
Архів журналу Віче
№4 | |
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
Кулеба після удару по Чернігову просить партнерів про додаткові системи ППО
Держдеп США перерахував причини, чому не захищають небо України так, як Ізраїлю
Запчастини для китайських мінітракторів DW
ПАРЄ підтримала вступ Косова до організації переконливою більшістю голосів
Білий дім пом’якшив позицію щодо окремих пакетів допомоги Україні та Ізраїлю
ПАРЄ підтримала вилучення заморожених активів Росії на користь України
У Румунії заявили, що серед біженців з України були російські шпигуни
Україна проситиме скликати Раду Україна-НАТО для вирішення проблеми ППО
Президент Чехії: Ініціатива з пошуку снарядів для України набирає обертів
Зеленський про брак західної підтримки: Трипільську ТЕС знищили, бо у нас залишилось 0 ракет