№9, травень 2013
– В Україні майже втрачено зв’язок між наукою та виробництвом, – констатував віце-президент Національної академії наук України Антон Наумовець під час прес-конференції в рамках Всеукраїнського фестивалю науки. – Відособлення від виробництва найболючіше позначається на науці, завдає їй шкоди.
Із цією тезою погодився й віденський гість – директор Міжнародного інституту прикладного системного аналізу професор Павел Кабат.
Панує думка, що причиною такого стану речей є банальна відсутність фінансування. Проте А. Наумовець зазначає, що не дотацій чи матеріальної допомоги чекає наука від держави. Його мрія як академіка – сприятливий інвестиційний та інноваційний клімат в Україні, зацікавленість бізнесу в практичному використанні винаходів.
– Хочу, щоб підприємці «полювали» за вітчизняними науковими розробками, – напівжартома каже вчений.
Тим паче що винаходів не бракує: понад 60 установ Національної академії наук України представили свої розробки на виставці «Наука – виробництву», урочисто відкритій у перший день фестивалю. Відвідувачів дивували інноваційними розробками в різних сферах – машинобудуванні, транспорті, сільському господарстві, зв’язку… Стенограф спонтанного мовлення, безпілотний літальний апарат, модуль для одночасного отримання теплової та електричної енергії за рахунок сонця – ось такого порядку винаходи! Не лише цікавими, а й життєво корисними виявилися розробки в галузі медицини. Наприклад, Інститут проблем реєстрації інформації експонував лінзи для лікування косоокості, розроблені спільно з Київською міською клінічною офтальмологічною лікарнею «Центр мікрохірургії ока». Досить актуальний винахід, адже в Україні щороку фіксують близько 30 000 випадків захворювання на косоокість серед дітей. А Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького представив вакцину, яка використовується в терапії хворих на рак шлунка, легенів тощо.
Презентували свої доробки й науковці Малої академії наук. Талановиті школярі охоче демонстрували власні здобутки, з-поміж яких – технологія вирощування рослин у космосі, зволожувач повітря, сонячна батарея, що сама відстежує рух Сонця… Залишаєш виставку з переконанням: за українськими науковими розробками підприємцям таки варто полювати.
На причину розриву між наукою та виробництвом вказала співробітник Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім.
Р. Є. Кавецького, кандидат біологічних наук Тетяна П’ятчаніна. На її думку, винаходи вітчизняних науковців не досить затребувані, бо в штаті Національної академії наук немає маркетологів і менеджерів. Завдання вченого – розробити, винайти. Проте науковці не вміють, та й, зрештою, не повинні займатися рекламою та просуванням на ринку власних винаходів. Для цього є спеціалісти-маркетологи.
Всеукраїнський фестиваль науки став традиційним, адже проводиться вже всьоме. Це свого роду звіт українських учених перед громадськістю, демонстрація Національною академією наук власних здобутків, а також чудовий привід звернути увагу підприємців на новинки в різних сферах промисловості.
Архів журналу Віче
![]() |
№7 |
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
Наступна зустріч "формату Рамштайн" відбудеться у межах 10 днів
FT: Європа поки скептична до зміни риторики Трампа щодо РФ і Путіна
Сибіга закликав США та ЄС вдарити по РФ санкціями після масованої атаки на Україну
Рубіо пояснив заяву Трампа про зброю для України за рахунок НАТО
Словаччина продовжує блокувати 18-й пакет санкцій ЄС проти РФ
Спецпосланець Трампа їде до України: візит триватиме тиждень
Трамп каже, що домовився, аби за американську допомогу Україні платив НАТО
Зеленський: участь США в зустрічі "коаліції рішучих" – це сигнал від Трампа
Зеленський: є ідея, щоб послом у США був Умєров – і це вплине на уряд
Зеленський про нові санкції США та ЄС проти Росії: думаю, ми дуже близькі