№9, травень 2013

Народний депутат України Михайло Хміль: «Не вважаю за можливе «відфутболити» людину...»Народний депутат України Михайло Хміль: «Не вважаю за можливе «відфутболити» людину...»

До Верховної Ради України він був обраний від 115-го виборчого округу, який об’єднує Сихівський та Личаківський райони Львова, а також містечко Винники. З першого дня каденції запрацювала громадська приймальня народного депутата за адресою: м. Львів, проспект Червоної Калини, 43, яка добре відома мешканцям, тому що за цією ж адресою раніше функціонувала приймальня М. Хміля – депутата Львівської міської ради.

Михайло Хміль уже встиг провести п’ять особистих прийомів, на яких побувало близько вісімдесяти людей. Окрім того, громадяни іноді не чекають на прийом, а звертаються зі своїми проханнями до помічників народного депутата, залишають листи. Як розповів «Вічу» Михайло Хміль, геть усі звернення він розглядає особисто, іноді проблему досить легко розв’язати, зателефонувавши до районної адміністрації. «Для депутата не має бути несуттєвих проблем або, навпаки, занадто глобальних, за котрі не варто братися. Не вважаю за можливе просто «відфутболити» людину, сказавши, що це не в моїй компетенції. Трапляється, людина приходить зі скаргою на райдержадміністрацію, ЖЕК, які роками не можуть відремонтувати щось. Це ніби дрібниця, але так склалось у нашій державі: якщо питанням зацікавився народний депутат, то чиновники набагато швидше починають рухатись і проблему розв’язують. Бувають інші випадки, коли об’єктивно й депутат не може зарадити, але часто людині у скрутній ситуації достатньо, щоб її вислухали й зарадили добрим словом», – каже Михайло Хміль.

За його словами, ключові проблеми громадян – протистояння з чиновниками, відновлення пенсій, повернення коштів із шахрайських кредитних спілок, приймання гуртожитків у комунальну власність міста, несправедливі тарифи та нарахування комунальних підприємств і державних монополістів, стан доріг і нові транспортні розв’язки, й, звичайно, трапляються звернення з проханням надати матеріальну допомогу.

– До прикладу, прийшла з проханням по допомогу пані Надія Колтуцька. Жінка в розпачі, ще восени 2011 року помер її чоловік Михайло Колтуцький, який був ліквідатором на Чорнобильській АЕС. Він довго хворів, не раз лікувався в стаціонарі, проте експертна комісія встановила, що причина смерті з роботами з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не пов’язана. Через це дружину померлого позбавили можливості отримувати відповідні пільги як удову, котра втратила годувальника внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС. У самої жінки через постійне перебування у стресовому стані також значно погіршилося фізичне та психічне здоров’я. Зрозуміло, вона не має змоги самотужки пройти складні процедури оскарження такого рішення комісії. Відтак як депутат я звернувся до Центральної міжвідомчої експертної комісії з проханням повторно розглянути медичну справу Михайла Степановича Колтуцького на предмет виявлення неврахування чи можливості часткового врахування медичних та дозиметричних даних з метою з’ясування причинного зв’язку його смерті з роботами з ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС. Ця справа вже практично на стадії вирішення, й жінка таки отримає потрібну їй допомогу, хоча для цього довелося звертатися і до відповідних столичних структур, – розповів Михайло Хміль.

В іншому випадку потрібно було звернутися до виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції. Йдеться про дії шахрайської кредитної спілки.

– Мешканець Львова Володимир Притула приніс цілий стос документів із судовими рішеннями. Так, за рішенням Ленінського райсуду міста Вінниці на його користь присуджено стягнути з кредитної спілки «Альянс Україна» майже 15 тисяч гривень. Державна виконавча служба відкрила виконавче провадження у цій справі. Проте станом на сьогодні на користь чоловіка стягнуто лише 1300 гривень. І жодної інформації ані про хід цієї справи, ані про заходи, що вживаються для виконання рішення суду, ані про причини, з яких кредитна спілка не сплачує боргу. Пан Притула звертався до відповідної виконавчої служби, але нікому й на думку не спало виконати рішення. Тепер, сподіваюся, після депутатського втручання ця справа зрушить з мертвої точки й чоловікові повернуть його кошти. Я розповідаю про ці випадки, бо вони є показовими. Ці ніби незначні на рівні держави проблеми насправді є непідйомними для громадян, вони не можуть самі їх розв’язувати. І схожих звернень дуже багато. Тож доводиться помалу в кожному окремому випадку розбиратися та допомагати, – каже Михайло Хміль.

Щодо прохань про виділення коштів, то народні депутати України, на відміну від депутатів місцевих рад, не мають відповідних фондів на виділення допомоги. Однак і ці питання не залишаються без розгляду: громадян направляємо до відповідних депутатів обласної та міської рад, де вони отримують одноразову допомогу з депутатських фондів.

Михайло Хміль як народний депутат України, тільки-но одержав мандат, почав виконувати власну передвиборну програму. Зокрема, в Сихівському районі Львова та Винниках сутужно з місцями в дошкільних навчальних закладах. Тож Михайло Хміль ініціював відновлення та добудову будівель, котрі роками не приймали в експлуатацію як дитячі садки. Найперше реконструюватимуть дитсадок по вул. Зубрівській, 9 у Львові, а також добудовуватимуть споруди на розі вулиць Скрипника й Драгана, відновлюватимуть приміщення у Винниках по вул. О. Теліги, 4.

Львівщина, як і 115-й виборчий округ, має велику проблему – безробіття. За час депутатства Михайло Хміль уже відвідав Львівський хімічний завод, Львівський механічний експериментальний завод, підприємства «Мальви», «Трембіта», «Львівдах», «Сігма» та інші.

– На щастя, виробництво на цих підприємствах збереглося, але скорочують робочі місця. Фірми та організації зазнають постійного тиску від правоохоронців та контролерів (подеколи до 30 перевірок на рік). Не мають можливості брати кредити, розвивати виробництво та виходити на нові ринки через відсутність обігових коштів, – розповів депутат.

Саме Михайло Хміль одним із перших почав цікавитися долею вантажів «гуманітарки», і згодом завдяки втручанню народних депутатів ситуацію почали виправляти. Проблема розмитнення гуманітарних вантажів виникла, відколи Кабмін розформував міжвідомчу урядову комісію з питань гуманітарних вантажів. І не створив іншого реального органу, який мав би цим опікуватися. Натомість просто переклав функції комісії на Міністерство соціальної політики. У свою чергу, міністерство, очолюване Наталією Королевською не розробило жодних додаткових механізмів, у який спосіб це впроваджувати. З жовтня минулого року питанням гуманітарних вантажів не займався ніхто. За цей період на кордонах зібралося їх понад півтисячі.

– Усім запам’ятався неперевершений спіч міністра Королевської про гуманітарні вантажі, про кадилак та «кішчачі» магазини. Прикро визнавати, але міністр не була обізнана з ситуацією. Через її непрофесійність без подарунків на святого Миколая залишилися тисячі дітей у сиротинцях та інтернатах, хворі вчасно не отримали потрібних ліків, безхатченки не дочекалися взимку теплого одягу та ковдр. Завдяки запитам, зверненням та профільним зустрічам було досягнуто успішного результату: вантажі почали розмитнювати, й близько сотні гуманітарних організацій отримали необхідні речі. Однак і досі цю проблему не розв’язано остаточно й вона залишається на контролі, – поділився з «Вічем» народний депутат.

Загалом усі проблемні питання округу під його постійним контролем. Локальні проблеми розв’язуються після його особистого втручання, а масштабніші потребують змін на рівні законодавства: напрацьовуються відповідні зміни та доповнення до законів, ініціюються парламентські слухання з тих чи інших актуальних питань та відбуваються наради на зібраннях фракції ВО «Батьківщина».

Автор: Лариса МАРЧУК

Архів журналу Віче

Віче №4/2016 №4
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата