Уроки плавання в школах

Місія нездійсненна

Слідом за Європою Україна вирішила популяризувати здоровий спосіб життя та спорт. Починати вирішили з молодого покоління.

Планується запровадити в школах олімпіади з фізкультури та спорту, а також новий обов’язковий предмет – плавання. Вчителі з фізкультури вже панікують.

Поки що не зовсім зрозуміло, як виконувати це завдання в містах, де на сотню шкіл припадає десяток-два басейнів. Повноцінно уроки плавання зможуть проводити лише в деяких навчальних закладах, забезпечених басейнами та інструкторами з плавання.

За словами міністра освіти та науки Дмитра Табачника, уроки плавання в сільських школах без басейнів відбуватимуться у відкритих водоймах починаючи з травня-червня, коли розпочинається сезон купання. Щоправда, такий графік занять важко адаптувати до шкільного року – вже в травні учні покидають класи до 1 вересня. Виходить, у сільській місцевості уроки плавання для дітей проводитимуть лише теоретично.

А як же решта міських шкіл в області та обласному центрі, де ніколи не було басейнів і їхнє будівництво не планується в найближчому майбутньому, або школи, де басейни є, але в занедбаному стані, а їхній запуск значно збіднить обласний бюджет?

Згадую, як сама навчалась у школі. У невеликому містечку не було не те що басейну, а й спортзалу, тому фізкультуру холодної пори року (із середини осені фактично до середини весни) у нас проводили в класі за шашками, шахами чи доміно. Тобто кілька місяців ми стрибали на відкритому стадіоні, а майже півроку сиділи в класі, мудруючи над фігурками. Вочевидь, більшість шкіл так проводитимуть уроки плавання: можливо, за вивченням інструкцій поведінки та першої допомоги на воді, теорії різних стилів плавання. Але без жодної практики.

Плавання без води та інструкторів

Окрім того, є і кадрова проблема – інструкторів з плавання в школах немає, під час занять у басейнах дітьми опікуються звичайні фізкультурники, спеціалізація яких часто стосується лише відкритих видів спорту – баскетболу, волейболу, футболу.

– Запровадити в школах уроки плавання – це дуже хороша ідея, – вважає інструктор з плавання та вчитель фізкультури Андрій КОРОСТЕЛЬОВ – Діти, які змалку плавали, значно здоровіші, ніж їхні «сухопутні» товариші: плавання поліпшує кровообіг, газообмін, збільшується об’єм легень, краще працює серце. З його допомогою можна не лише фізично загартувати та психологічно підтримати дитину, а й покращити здоров’я. Плавання корисне при кардіореспіраторних захворюваннях, вадах постави, низькому тонусі м’язів, захворюваннях нервової системи. На жаль, сьогодні фізкультура та, зокрема, плавання знецінені в суспільстві. І батькам, і дітям здається, що можна непогано прожити, купуючи для пред’явлення вчителю фізкультури довідки про захворювання. Звісно, ніхто силоміць не змушуватиме дитину бігати чи стрибати – це її вибір та вибір її батьків, які в школі на фізкультурі здебільшого теж сиділи на лаві поряд з такими ж «хворими».

За медичними даними, сьогодні лише 7% дітей є здоровими, решта – хворі і хронічно хворі. Також доведено, що діти, які займаються плаванням, хворіють рідше, аніж ті, хто, наприклад, відвідує баскетбольну чи тенісну секцію.

– У школах, де є басейни, діти плавають із початкових класів, – продовжує Андрій Коростельов. – Хоча на це заплановано справді замало часу – лише 8 годин на рік. Результату за такий час досягнути важко, і ми стараємося брати ще резервний час, відведений для занять на рік. Також у позаурочний час приходять і учні інших шкіл, де немає басейнів. Але всіх дітей міста, не кажучи про область, охопити неможливо: басейнів катастрофічно бракує.

Відремонтувати десятки штучних водойм, які не працюють, чи побудувати нові лише з коштів обласного бюджету неможливо. Потрібна допомога держави.

– Справді, надати можливість займатися плаванням усім дітям, які навчаються в області, дуже важко, – вважає начальник Львівського обласного управління комітету з питань фізичного виховання та спорту Міністерства освіти та науки України Анатолій Ігнатович. – Але частково виконати цю ініціативу ми зможемо. Сьогодні у Львівській області є 49 працюючих басейнів (враховуючи шкільні, дитячо-спортивні та басейни в вузах), із них майже 20 розташовані в обласному центрі. Багато районів та міст узагалі не мають басейнів, а саме: Мостиський, Жидачівський, Яворівський, Турківський, Старосамбірський, Самбірський, Стрийський, Сколівський, Городоцький райони та міста Новий Розділ, Самбір. Із цих районів дітей можуть привозити туди, де басейни є, що практикують і сьогодні. До прикладу, в місті Миколаєві в Палаці спорту є два басейни, яких цілком вистачає учням місцевих трьох шкіл та однієї спортшколи. Більше того, в Миколаївському палаці спорту займаються і школярі із сусідніх районів – Сколівського, Стрийського. Звичайно, такі виїзди вчителі не можуть здійснювати щодня, тим паче під час занять, тому зазвичай плавання – це позашкільні заняття.

Перелік районів та міст області, де немає басейнів, надіслали до Кабміну, щоб держава все-таки виділила кошти на їхнє будівництво в рамках програми розвитку спорту, яка передбачає і будівництво нових спортивних споруд до 2017 року.

Автор: Анна МИЩИШИН