№9, травень 2013

Теодор Резвой: «Моя мрія — здолати на веслах три океани»Теодор Резвой: «Моя мрія — здолати на веслах три океани»

Відомий український мандрівник-екстремал Теодор РЕЗВОЙ зібрався переплисти на весловому човні Індійський океан. За плечима одесита вже є океан Атлантичний: Резвой самотужки перетнув його на човні «Одеса» в 2001-му. У серпні 2005 року сміливець намагався підкорити й Індійський океан та допливти до порту Дієго-Суарес на острові Мадагаскар. Проте здійснити задумане перешкодила травма плеча. І ось чергова спроба. Тепер наш герой має намір довести справу до переможного кінця. Для цього має пройти на веслах 10 тисяч кілометрів.
– Стартуватиму наприкінці травня або на початку червня з австралійського Гералдтона, – поділився Теодор Резвой своїми планами з читачами парламентського журналу «Віче». – Подорож, за моїми підрахунками, триватиме близько трьох місяців. Фінішувати планую в кенійському порту Момбаса.
Нині всю свою енергію мандрівник витрачає на пошуки спонсорів. Адже на те, щоб здійснити мрію, йому потрібно не менш як 100 тисяч доларів США.

– Теодоре, ваш перехід на весловому човні через океан нікого не залишив байдужим. Одні вбачають у цьому подвиг, інші – божевілля. Навіщо це вам?

Теодор РЕЗВОЙ народився 29 травня 1968 року в Одесі. Заслужений майстер спорту України. Ім’я мандрівника потрапило до Книги рекордів Гіннесса, адже Резвой є першою людиною пострадянського простору, що переплила на весловому човні Атлантичний океан, подолавши 5072 км за 67 днів. Також він – перший українець серед членів Королівського географічного товариства Великої Британії.

Теодор Резвой – художник і матрос першого класу. З дитинства їздив верхи на конях, захоплювався веслуванням. У 1977 році школярем знявся в дитячому художньому фільмі Одеської кіностудії «Де ти, Багіра?». Після служби в армії працював у складі геологічних партій на Памірі, художником-декоратором на Одеській кіностудії, дизайнером інтернет-сайта Міжнародного союзу океанських веслярів, штаб квартира якого розміщена в Лондоні (там, до речі, мешкає його матір). Займався альпінізмом, стрільбою з лука, великим тенісом, волейболом, ушу, тейквондо, айкідо.

Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, медаллю «Морська Слава України» III ступеня. Є лауреатом муніципальної акції «Одесит року», почесним членом Асоціації морських капітанів Одеси. Має 16-річного сина.

– Важко пояснити. Працюючи дизайнером інтернет-сайта Міжнародного союзу океанських веслярів, не раз питав себе: чому України досі немає в списку підкорювачів океану? Звісно, бажаю залишити свій добрий слід на землі. Мені подобається насичене, сповнене несподіваних поворотів життя. Переконаний, що це набагато цікавіше, ніж проводити вечори біля телевізора. Я нині є кращим, ніж був «до океану», але гірший, ніж був «під час океану». І мене знову тягне до нього.

– А звідки таке тяжіння до екстремальних подорожей?

– Думаю, його коріння – в дитинстві. Мій батько був геологом і часто брав мене в гори. Мабуть, тоді й з’явився потяг до простору та свободи. А ще в нас була дача на Кароліно-Бугазі, під Одесою. Щоліта ми з батьком борознили на човні хвилі Дністровського лиману. Часто виходили в море, ловили рибу, влаштовували перегони, в’язали вузли. Як згодом з’ясувалося, цей досвід мені згодився.

– Теодоре, ви – перший українець, що перетнув Атлантику на веслах, випробував Індійський океан і мріє про Тихий. А що найскладніше під час такого екстриму?

– Знайти спонсора! (Сміється). Хоча це не жарт. Особливо важко було перед першим переходом. Тоді багато потенційних меценатів справді дивилися на мене, як на міського божевільного. Проте я довів, що це не афера, адже Україна стала п’ятою країною у світі, яка підкорила Атлантику. А якщо вдасться пройти ще два океани на весловому човні – Індійський і Тихий, то в світі ми будемо першими в цьому!

На жаль, зі спонсорами в країні дуже погано. Багаті люди не хочуть вкладати гроші в імідж держави. Тому шукаю фінансування за кордоном. Є деякі пропозиції. Тож цього разу човен називатиметься не «Україна» чи «Одеса», як раніше, а матиме ім’я фірми-мецената, хоча, звичайно, прапор буде український.

А чим найбільше запам’ятався перший перехід через океан? З якими труднощами ви стикнулися?

– Найскладніше – пережити перші десять–чотирнадцять днів. Незважаючи на те, що я ретельно готувався до переходу, на мене чекало чимало жахливих несподіванок. І дуже хотілося повернутися на берег.

Спочатку ти не можеш зрозуміти, від чого тебе так «ковбасить». Потім усвідомлюєш, що це – морська хвороба, а ще – відсутність життєвого простору. Також вельми важко змиритися з тим, що попереду ще тисячі кілометрів водного простору. Я відійшов від Канар, з острова Ла-Гомера: з нього відкривається розкішний вид на вулкан Тейде. Прокидаюся наступного ранку, а вулкан – на обрії. Цілий день гребеш, а він так само перед тобою. І собі міркуєш: ось я три дні в океані, а вулкан усе ще тут. Скільки ще потрібно йти! Пам’ятаю, що перший свій чай я випив лише на третій–четвертий день, а ситно поїв лише на сьомий.

Десь за два тижні депресія змінюється спокоєм та спогляданням неймовірно красивого океану. І раптово усвідомлюєш, що став іншим. Дуже багато чого починаєш розуміти інакше, ніж раніше. Приміром, в океані рядки Жванецького, якого дуже люблю, чомусь здалися несмішними. Я ніби відчув жалюгідність іронії стосовно роду людського, і стало невиразно сумно. А всі побутові дріб’язки, які не давали змоги нормально жити на землі, перетворилися на дурниці. Адже несподівано усвідомлюєш себе частиною Всесвіту, і життя сприймається як найвище благо й щастя. Це почуття дуже важко передати словами. Його потрібно пережити.

– Теодоре, чи дивилися ви кінофільм «Життя Пі», головний герой якого опинився в океані наодинці з тигром?

– Так.

– Він вразив вас?

– Якщо відверто, то ні. У стрічці багато «нестикувань». Єдине, що більш-менш достовірно передано, то це стихія океану, його краса.

Коли я адаптувався до нових умов, почав отримувати задоволення від чарівності світанків і заходів, від чистого солонуватого повітря. Пам’ятаю, як на початку шляху вночі був геть ідеальний штиль і чистісіньке небо. Зірки віддзеркалювалися у воді. Лінії горизонту не було видно. Незрозуміло, де ти. Відчуття таке, неначе човен висить серед зірок, усередині Всесвіту. І такий епізод є у фільмі.

Я також бачив величезного кита за п’ятнадцять метрів від себе, рибу-молот, що масово збирається біля берегів. Спостерігав, як плескалися косатки за кілометр від мене. У сутінках мене супроводжували доради (морський карась. – Авт.). Вони парами йшли за човном у розрідженому потоці. Дельфіни мною мало цікавилися. Черепахи стукали панцирами об борт. Птах-голяк ночував у мене на палубі під час шторму в Індійському океані.

– У штиль є можливість милуватися природою. А що під час бурі?

– Океан величний та красивий за будь-якої погоди. Під час шторму відчуваєш силу стихії. Мене запитували, чому я перший перехід здійснював в океані, а не в морі. Річ у тім, що в морі хвилі дрібніші, але частіші, на них набагато складніше керувати човном. В океані інша справа, головне – тримати напрям.

– І що ви робили, коли човен перевертало хвилею?

– Перевертання бувають різні. Наприклад, подовжні в Індійському океані – це одна справа: човен, як «неваляшка», вертається в первинне положення. Перед штормом я задраював люки, закріплював речі. Усе відбувається миттєво, і ти лише намагаєшся контролювати ситуацію. А ось поперечне перевертання може стати останнім, якщо потужна хвиля вдвічі довша за човен. Моя «Одеса» була сім метрів завдовжки, і хвиля в чотирнадцять метрів для неї була дуже небезпечна. Кілька разів я був між життям і смертю, але все минулося. До речі, сім веслярів, які намагалися перетнути океан, на жаль, загинули під час штормів.

– Чи є спеціальні страховки для екстремалів? Чи немає в мандрівників такого забобону, що купівля страховки перед дорогою – це погана прикмета?

– Були б – страхувався. Якби в якійсь страховій компанії був пакет «Екстрим», я став би першим клієнтом!.. А в такі прикмети не вірю. Взагалі прикмети отруюють життя... Намагаюся про них не думати.

– Що, окрім веслування та читання книг, ви робили в океані?

– Головна розвага – риболовля. Консервів та американських напівфабрикатів у мене було достатньо, проте риба – єдине джерело живих білків.

До слова, риби в Атлантиці дуже багато. Щоранку в човні знаходив десять–двадцять летючих риб, просто як у фільмі «Життя Пі». Але вони не дуже смачні, і я їх вживав, лише коли не хотів ловити. А найчастіше насаджував на гачок десятисантиметрову рибку, прив’язував до вудки капроновий шнурок – і за борт. Секунд тридцять – і риба клюнула! Їв лише 1–2-кілограмових тунців та дорад. Варити або смажити було ліньки, тож потрошив їх, поливав лимонним соком, підсолював і в’ялив на спекотному сонці. Виходило дуже смачно.

– А в океані ви, мабуть, купалися щодня?

– Ні. По-перше, вода дуже солона. По-друге, в океані живуть серйозні хижаки, зокрема медузи, яких важко помітити. Колись Юрій Сенкевич (медик і відомий мандрівник радянських часів. – Авт.) описав, як одного члена команди Хейєрдала вжалила медуза – португальський кораблик. Половина тіла в бідолахи одразу оніміла й почала чорніти. Він не міг вибратися на борт самотужки. Якби не лікар, невідомо, чим усе закінчилося б. Хоча інколи я влаштовував собі «банний день». Роздягався та мився в тазику. У ньому ж прав деякі речі.

– Теодоре, і останнє. Що ви порадили б усім відчайдухам-початківцям, котрі планують перепливти океан чи море?

– Повторю: шукати спонсорів. Це – тривалий та нищівний процес… Також дуже важливо підготуватися психологічно. Потрібно перемогти страх перед невідомим. Передусім треба розкласти його по поличках, тоді багато чого проясниться. З одного боку, начебто страшно: мало що в тому океані може статися. А з другого – боятися нема кого. Усвідомте: на тисячі верст – нікого, лише ти й океан! І це надихає!

 

Розмову вів Євген ТИЩУК.
Фото з особистого архіву Теодора РЕЗВОГО.

Автор: Євген ТИЩУК

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Прем’єр Бельгії: Деякі євродепутати поширювали роспропаганду за гроші Сьогодні, 29 березня

1 млн снарядів навесні, новий пакет зброї з Німеччини, переговори з урядом Польщі: новини дня Сьогодні, 29 березня

Прем’єр: Україна домовилася з ЄС про пріоритетний скринінг законодавства у сфері агрополітики Сьогодні, 29 березня

Рада Україна-НАТО зібралась у Брюсселі через останні удари РФ по інфраструктурі Сьогодні, 29 березня

Зеленський розповів про розмову зі спікером Палати представників США Джонсоном Сьогодні, 29 березня

Польські ЗМІ розповіли, як Туск переконав Макрона змінити умови імпорту не на користь України Вчора, 28 березня

Шмигаль прибув на міжурядові переговори до Варшави Вчора, 28 березня

Болгарію чекають дострокові вибори: ще одна партія відмовилась формувати уряд Вчора, 28 березня

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Вчора, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Вчора, 28 березня