№5, березень 2013

Як протидіяти міжнародному тероризму?

Своїм баченням еволюції міжнародного тероризму з «Вічем» поділився професор кафедри міжнародного права київського Інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету Аріф ГУЛІЄВ. Місяць тому в Інституті законодавства Верховної Ради України він успішно захистив докторську дисертацію «Порівняльно-правовий аналіз ролі інституту президентства у протидії міжнародному тероризму (на прикладі України та Азербайджанської Республіки».

Аріф Джаміль огли ГУЛІЄВ – професор кафедри міжнародного права київського Інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету. Народився в Азербайджані, закінчив Бакинський державний університет (1978), Бакинську вищу партійну школу (1984), Національну академію державного управління при Президентові України (2002). З 1998 року працює в Україні. Зокрема, кореспондентом «Халг газети» адміністрації Президента Азербайджану, протягом п’яти років – у Посольстві Азербайджанської Республіки в Україні. З 2007 року займається науковою діяльністю в Інституті міжнародних відносин НАУ.

Аріф Гулієв є також директором освітнього, науково-культурного, спортивного Центру імені Гейдара Алієва в Києві. Він знає багато цікавих фактів з історії відносин наших країн. За його словами, саме завдяки першому заступникові Голови Ради Міністрів СРСР Гейдару Алієву було прийнято рішення про будівництво печерсько-сирецької лінії Київського метрополітену, заводу «Оболонь» і фабрики дитячого харчування. У той же період Гейдар Алієв презентував першому секретареві ЦК Компартії України Володимиру Щербицькому архітектурний проект зовнішнього вигляду Будинку профспілок на Хрещатику, допоміг із фінансуванням реставрації Київської філармонії.

– У ХХІ столітті, в епоху глобалізації, нового змісту набувають уявлення про національну ідентичність і непорушність кордонів, економічні простори та ділові зв’язки, військові союзи та ідеологічну експансію, а розвиток передових технологій зумовлює перехід суспільних відносин у нову інформаційну площину. Результатом таких процесів стають нові виклики – техногенні та демографічні загрози, а також насильство, найнегативнішим проявом якого є тероризм.

Щорік кількість терористичних актів у світі постійно збільшується, їхні форми та способи вчинення змінюються. І держави не завжди здатні адекватно відповісти на виклики сучасного міжнародного тероризму. Серед його характеристик: удосконалення взаємодії терористичних та екстремістських організацій; розширення їхньої діяльності в інші сфери організованої злочинності – наркобізнес, незаконну торгівлю зброєю та людьми, відмивання грошей; спрямованість терористичних атак на об’єкти промислової інфраструктури, транспортні комунікації та системи життєзабезпечення; наявність цільової підтримки тероризму державними органами певної країни, тобто його виправдання низкою держав і надання притулку терористам.

У зв’язку з цим перед нами стоїть завдання постійного вдосконалення не тільки нормативної, а й інституційної складової боротьби з тероризмом. Ідеться про те, наскільки ефективно відповідні органи використають надані їм повноваження з протидії тероризму, не порушуючи при цьому норм щодо захисту прав людини.

– Якою є специфіка терористичних проявів на пострадянському просторі?

– Насамперед виокремимо типові чинники, що сприяють виникненню тероризму. Це посилення політичного протиборства в країні, міжнаціональні конфлікти, екстремізм, сепаратизм, корупція та зростання організованої злочинності.

Біда в тому, що тероризм став істотним компонентом сучасних збройних конфліктів у багатьох країнах світу. До теми міжнародного тероризму я маю безпосередній стосунок, бо коли жив у Азербайджані, практично щодня стикався з проявами тероризму у вірмено-азербайджанському нагірнокарабаському конфлікті. Коли працював у державних органах, доводилося брати участь у розміщенні біженців і переселенців – вигнаних із рідних земель – Вірменії та Нагірного Карабаху азербайджанців. У кожному місті чи районному центрі там є кладовища – алеї «шехидів», моїх співвітчизників, які загинули від рук вірменських сепаратистів у Нагірному Карабаху. Монографію я присвятив пам'яті невинних людей, які стали «мішенями» терористів.

Нині проблема тероризму й геноциду стосовно азербайджанського народу залишається нерозв’язаною. Дуже важливо, що Президент України Віктор Янукович під час виступу на 67-й Генасамблеї ООН наголосив, що Україна всіляко сприятиме процесу нагірнокарабаського врегулювання, а також женевським дискусіям з питань безпеки та стабільності на Кавказі. Упевнений: якби Вірменія, Грузія та Азербайджан знайшли можливість забезпечити стабільність у регіоні, вони не поступалися б у розвиткові й стали б цивілізованішими навіть за Прибалтійські країни…

Що ж до ситуації в Україні, то, як ви пам’ятаєте, після вибухів у Дніпропетровську Президент Віктор Янукович увів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони «Про заходи щодо посилення боротьби з тероризмом в Україні». Фахівці РНБО звернули увагу, що підвищення рівня терористичної загрози в Україні стає надзвичайно серйозною проблемою. Серед основних причин тероризму вони називають, зокрема, політизацію проблематики міжнаціональних, етноконфесійних відносин, поширення громадянської нетерпимості та протистояння, а також негативний вплив міжнародних терористичних і релігійно-екстремістських організацій.  

Розмовляв Олексій СИЩУК.

Архів журналу Віче

Віче №5/2016 №5
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Румунія готує новий пакет військової допомоги Україні – Зеленський Сьогодні, 22 травня

Зеленський та очільниця МЗС Німеччини поговорили про ситуацію на фронті й ППО Сьогодні, 22 травня

Главі МЗС Німеччини показали зруйновану російськими ракетами ТЕС Сьогодні, 22 травня

Politico: ЄС хоче почати переговори про вступ з Україною 25 червня Вчора, 21 травня

Рада ЄС схвалила конфіскацію прибутків від активів РФ на користь України Вчора, 21 травня

В ЄС пояснили слова Борреля про співчуття через загибель президента Ірану Вчора, 21 травня

Топгенерал США: Ми поки не плануємо відправляти військових інструкторів в Україну Вчора, 21 травня

Дуда порівняв смерть президента Ірану, союзника Путіна, із загибеллю Качинського під Смоленськом 20 травня

Глава дипломатії ЄС поспівчував через загибель президента союзного Росії Ірану 20 травня

Топпосадовець ЄС висловив "щирі співчуття" через загибель президента Ірану 20 травня