передплата Українською | In English

№5, березень 2013

Мартишор як символ дружби й любові балканських народівМартишор як символ дружби й любові балканських народів

Поділитися:

Фракійці з кримського села Чорнопілля відправлять у Грецію подарунки із червоно-біло-золотавих ниток – прикраси у вигляді всіляких первоцвітів, дзвіночків, намистинок, чоловічків, сердечок. Так вони вирішили відзначити початок весни й своєї дружби з грецьким багатонаціональним ліцеєм з міста Акрата (Грецька Республіка), де навчаються діти з грецьких, албанських, болгарських, молдавських і румунських сімей.

Уже багато віків 1 березня балканські народи відзначають свято «Мартишор».

Директор гімназії з Акрати, грецька дитяча письменниця, автор серії книг про екологію Анастасія Єфстафіу приділяє неабияку увагу розвитку мультинаціональної культури у своєму навчальному закладі. Тут вивчають більше іноземних мов, аніж в інших школах Греції.

– Я та мої колеги, – розповідає Анастасія, – воліємо вивчати цю тему не за підручниками, а за фактами з історії сімей наших учнів. Саме від них ми дізналися, як у сім’ях гімназистів святкують початок весни.

Торік свято в грецькій школі відзначали дуже цікаво. У ньому брали участь викладачі, учні й батьки. Діти зібрали багатий історичний матеріал, викладач музики Корнелія Волошенко власноруч зробила символ свята – великий мартишор.

Кожний представник балканського народу розповів свою історію виникнення свята «Мартишор».

У Молдові й Румунії «Марцишор» вважають найемоційнішим серед народних свят. Гімназисти цікаво розповіли про нього. У прадавні часи з'явилася на землі тендітна квітка з білосніжними пелюстками, яку називали Гіочел – Пролісок. Виросла вона на голому косогорі, коли сонце вперше пронизало золотими променями сиві снігові хмари. Маленьку Гіочел оберігала від холоднечі красива й добра чарівниця Весна. Почув про відважну квітку злісний вихор-опівнічник Кривець. Він вилетів зі свого крижаного житла з наміром заморозити сміливицю, що наважилася порушити суворий закон його крижаного царства. Розлючений Кривець вирвав із землі колючу шипшину й від досади жбурнув її у світлу Весну, вколовши їй мізинець. Бризнула на землю гаряча червона кров і закривавила білі пелюстки Гіочел. Кожна крапля крові відроджувала в цій ніжній і тендітній квітці життя. Коли до Гіочел повернулися сили, вона радісно сповістила про прихід Весни.

Згідно з іншою легендою, Сонце спустилося на землю в образі красивої дівчини. Але злий Змій викрав і зачинив її у своєму палаці. Після цього птахи перестали співати, діти забули, що таке веселощі й сміх, і весь світ поринув у смуток. Один сміливий юнак вирішив урятувати Сонце. Цілий рік шукав він палац Змія, а коли знайшов, то викликав його на бій. Довго вони билися, і зрештою юнак переміг Змія. Він звільнив прекрасне Сонце. Воно піднялося на небо й осяяло увесь світ. Настала весна, ожила природа, люди згадали, що таке радість, але хоробрий юнак не встиг побачити весну. Його тепла кров стікала на сніг. Упала її остання крапля, він помер від ран. Там, де танув сніг, виростали білі квіти – проліски, провісники весни. Відтоді на честь визволителя світу від пітьми й смутку люди сплітають два шнурочки з квіточками білого й червоного кольорів. Червоний колір символізує любов до краси й кров загиблого юнака, а білий – здоров'я й чистоту проліска, першої весняної квітки.

Історичне походження молдавського й румунського марцишора насправді залишається загадкою, але зазвичай вважають, що це свято виникло за часів Римської імперії, коли святкували 1 березня, початок місяця бога Марса. Він був не тільки богом війни, а й богом землеробства, що сприяє відродженню природи. Ця подвійність відбита в марцишорі, де білий і червоний кольори треба розуміти як символи миру й війни.

Діти з болгарських сімей розповіли, що «Мартениця», або «свято баби Марти», – одне з головних болгарських свят землевласників. Як Марту (весну) зустрінеш, такий і врожай буде, каже народна мудрість. У селах Болгарії господарі ходять навколо будинку й дзвонять у дзвіночки, щоб прогнати злих духів. Колись у багатьох країнах 1 березня починався новий рік.

— На цьому святі ми здійснили своє історичне розслідування, – продовжує розповідь директор грецької гімназії пані Анастасія. – Зіставляючи факти, діти дізналися, що свято весни «Мартишор» має глибоке коріння, що привело нас до давньої Фракії. Це його батьківщина.

За сивої давнини праотці болгар використовували мартеницю як амулет, щоб уберегтися від пристріту й іншого зла.

А фракійці – представники групи індоєвропейських племен, що населяли в давнину північний схід Балканського півострова, а також північний захід Малої Азії. У період Великого переселення народів фракійці стали складовим етнічним елементом під час формування багатьох народів і народностей. За велінням долі частина з них опинилася в Криму, де живе й донині.

Село Чорнопілля – колись Карачоль (у перекладі з тюркської «чорне поле») Карасубазарського району Таврійської губернії — було засноване фракійськими греками, вихідцями з Румелії (так називалися після турецького завоювання території колишньої Візантійської імперії на Балканах).

Після Андріанопольського мирного договору 1829 року греки з північно-східної Фракії були змушені залишити рідні місця й за пропозицією російського військового керівництва емігрували до Криму, який на той час уже належав Росії. Фракійські греки оселилися в селі Карачоль.

У житті чорнопільських греків і сьогодні є важливим здійснення релігійних обрядів і дотримання звичаїв, у яких християнські традиції поєднуються з деякими ритуальними формами, що виникли в ранній дохристиянський період.

Цікавими є архітектурні форми приватних домоволодінь, їхнє внутрішнє планування й оздоблення, що вирізняються своєрідною національною оригінальністю, що є не чим іншим, як продовженням минулого, зберігаючи технічну досконалість.

Розвиваючи традиційні ремесла, більшість мешканців Карачоля працювали в сільському господарстві, зокрема тваринництві, жінки займалися прядінням, рукоділлям і килимарством.

Мешканці цього села пишаються своїм етнографічним будинком-музеєм і церквою святих Костянтина й Олени, побудованою 1913 року грецькою громадою села. Плід їхньої праці – відновлена ними ж «Свята криниця» – джерело святого Костянтина. Сюди в день святих рівноапостольних Костянтина й Олени з'їжджаються греки з Еллади й далекого зарубіжжя, прочани, етнографи, історики. Їх приваблює місцевий етнографічний музей і збережені фракійцями предмети побуту їхніх предків.

Кримські фракійці пам'ятають і співають давні, як світ, пісні. Грецький фольклорний ансамбль «Карачоль» села Чорнопілля тішить своїм мистецтвом і кримчан, і гостей півострова. Діти й онуки фракійців вивчають новогрецьку, дехто з них за підтримки грецького церковного просвітителя архімандрита Нектарія продовжує навчання в європейських вузах.

Як повідомила нам представниця роду фракійців, засновник грецького товариства села Чорнопілля Ірина Зекова, колись давно бабуся вчила її мистецтва створювати найгарніші мартишори. Плели їх із трьох вовняних ниток – червоної, зеленої, золотої. Червоний колір символізує любов, зелений – свободу, золотий – добробут.

– Мартишори носять на одязі весь місяць, а у квітні червоно-білі талісмани потрібно прив'язати до фруктового дерева й загадати бажання. Воно неодмінно здійсниться, – стверджує Ірина. – А якщо дерево, до якого ви прикріпили мартишор, дасть багатий урожай, то щастя й любові вам цього року не оминути.

Викладач Панайоті Панос, глибоко дослідивши історію «Мартишора», написав сценарій, за яким учні школи міста Акрата цікаво розповіли глядачам про це свято, що стало для балканських народів надійним мостом дружби.

Київ – Афіни.

Автор: Лучія ПУЗИКОВА

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Останні новини

Профільний комітет рекомендував прийняти "антиахметівський" законопроект Сьогодні, 18 вересня

Маніпуляції “Газпрому” та “агресивне розширення” Ryanair: головне за 17 вересня Вчора, 17 вересня

Новини 17 вересня: Ryanair готує експансію в Україні, місія МВФ у вересні Вчора, 17 вересня

"Наради" на матчі: Коломойський говорив із Вітренком під футбол Вчора, 17 вересня

Держдеп США: є загроза зриву обіцянки України провести реальну судову реформу Вчора, 17 вересня

У Зеленського розповіли про результати зустрічі з послами G7 і суддями щодо блокування судової реформи 16 вересня

Виробники шампанського у Франції погодилися на вимогу РФ, називатимуть його "ігристим" 16 вересня

Європарламент схвалив жорстку резолюцію щодо відносин з Росією, Україна задоволена текстом 16 вересня

"Байден діє, як Трамп": Франція звинуватила США через зрив багатомільярдної оборонної угоди 16 вересня

“Залізний купол” для України та російський шпигун: головне за 15 вересня 16 вересня