З палаців – більше!

Податок на нерухоме майно,відмінне від земельної ділянки

З 1 січня 2013 року Податковим кодексом (ст. 265) запроваджено новий місцевий податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухоме майно).

Якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває в спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку; якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений у натурі, платником податку є одна з таких осіб­власників, визначена за їхньою згодою, якщо інше не встановлено судом; якщо об'єкт житлової нерухомості поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Визначено перелік об’єктів, що не підлягають оподаткуванню. До них належать:

– об’єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їхній спільній власності);

– об’єкти житлової нерухомості, розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом;

– будівлі дитячих будинків сімейного типу;

– садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об'єкта на одного платника податку;

– об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним сім’ям та прийомним сім’ям, у яких виховується троє та більше дітей, але не більше одного такого об’єкта на сім’ю;

– гуртожитки.

На підставі даних Державного реєстру прав на нерухоме майно, який згідно із Законом «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації прав на нерухоме майно та їх обтяжень при їх державній реєстрації» запроваджено з 1 січня 2013 року, визначатиметься база оподаткування об'єкта житлової нерухомості.

Якщо в платника податку у власності є кілька об’єктів оподаткування, база оподаткування обчислюватиметься окремо за кожним із таких об’єктів.

Пільги стосуються квартир площею до 120 кв. метрів, а для житлових будинків – до 250 кв. метрів, і сплачувати доведеться тільки за квадратні метри понад указані площі. До того ж – за один із об’єктів житлової нерухомості на вибір.

Сільські, селищні або міські ради встановлюють відповідні ставки податку на нерухоме майно в таких розмірах за 1 кв. метр житлової площі об'єкта:

– для квартир житловою площею до 240 кв. метрів та житлових будинків до 500 кв. метрів ставка податку становить до 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

– якщо маєте більші площі, то ставка податку сягає 2,7% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані до 15 квітня 2013 року, а наступними роками – щоквартально, станом на перше число відповідного кварталу протягом 15денного терміну після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати органам державної податкової служби відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна. А ті повинні до 1 липня звітного року надіслати податкове повідомленнярішення про суму податку та платіжні реквізити.

А юридичні особи самостійно обчислюють суми податку станом на 1 січня звітного року й до 1 лютого цього ж року подають декларацію (з розбивкою річної суми рівними частками поквартально) органу державної податкової служби за місцем знаходження об’єкта оподаткування.

Податок сплачується за місцем розташування об'єкта оподаткування й зараховується до відповідного бюджету. Фізичні особи податок за звітний рік сплачують протягом 60 днів від дня вручення (за штемпелем на конверті) податкового повідомленнярішення. А юридичні особи вносять плату авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом, які відображаються в щорічній податковій декларації.　

Підготувала Ольга ГОНЧАРОВА.