№21, листопад 2012

Захист і безпека – кожному пасажиру

Севастопольському автотранспортному підприємству «В. Ф. Цибулькін» виповнилося 15 років

Наше підприємство будувалося на уламках минулого життя.
Ні, ми не відкидали колишніх напрацювань. Уважно вивчили найцінніше, що було в галузі, й визначили свій напрям розвитку підприємства. Вивіряли кожен крок, намагаючись передбачити несподівані втрати й можливі помилки. У нас була мрія: створити в рідному Севастополі підприємство європейського зразка.

Василь ЦИБУЛЬКІН – заслужений працівник транспорту України. Він нагороджений багатьма орденами, медалями та дипломами за заслуги перед державою і суспільством. А також – за вагомий внесок у зміцнення міжнародного авторитету нашої держави.

АТП, очолюване Василем Федо­ровичем, гордо носить звання «Лідер транспортної галузі Укра­їни». 15 років тому директору та його команді довелося будувати підприємство з нуля. Ті, хто повірив тоді Цибулькіну, ні на мить не розчарувалися в цій особистості. Василь Федорович ніколи не зупинявся у своєму пошуку. Незважаючи на труднощі, він із легкістю, притаманною справжньому професіоналу, відчиняє двері в майбутнє.

На прикладі становлення нашого АТП можу назвати плюси й мінуси автотранспортної галузі. Врешті, люди, котрі в ній працюють, відповідають за життя кожного другого українця.

Вивчивши досконало Закон України «Про автомобільний транспорт», можна сміливо сказати, що це – найкращий дороговказ для руху вперед. Теоретично документ захищає права перевізника та пасажира, забезпечує нам рівні партнерські стосунки з державними службами.

Згідно із законом пріоритет у формуванні рейтингу перевізників надається базовим автотранспортним підприємства, що мають власний рухомий склад, повну інфраструктуру, потужну ремонтно-технічну базу, службу безпеки, диспетчерську та медичну служби, а також сертифікати якості на надавані послуги.

Що відбувається насправді? Усі перевізники, котрі мають відповідну ліцензію, можуть брати участь у конкурсі на право надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування. Проте дозволи на це нині отримують і так звані барсеточники, котрі не мають власних ані бази, ані автобусів. Хоч як дивно, але такі підприємства нині виграють конкурси.

Чому це відбувається? Через високий рівень корупційних дій «адміністративного даху», що покриває таких перевізників. А ще тому, що закон зрівнює у правах базові автотранспортні підприємства і тих перевізників, яким досить укласти звичайний договір на обслуговування механіків та медиків, і вони автоматично стають нашими повноправними конкурентами. Потрібно визнати, що такі «неповноцінні» перевізники мають більше конкурентних переваг, аніж базові автотранспортні підприємства. Адже «ерзац»-конкурентам не треба витрачати гроші на закупівлю нових автобусів і обладнання, впровадження нових екологічних технологій, утримання кваліфікованих працівників тощо.

Життя за такими правилами – суцільне ДТП. Але, на жаль, таким є справжній стан справ. І комусь він дуже вигідний.

Є в нашому житті ще один чинник, який заважає ритмічно працювати. Нас замучили перевірками. За півтора року їх було понад 20. Можете уявити, як живеться в регіонах тим, хто забезпечує людей роботою, вчасно платить зарплату, податки, поповнює місцеві бюджети. А тим часом перевізники-«барсеточники», котрі мають лише статутні документи та договори на обслуговування, спокійно колесять маршрутами. Бо в них «усе схвачено й за все заплачено»...

Як і багато інших підприємств, наше АТП переживає етап серйозного випробування кризою. Банки нині згорнули політику кредитування, завдавши потужного удару по галузі загалом.

З одного боку, ми не можемо експлуатувати автомобілі до «дірок», а з другого – немає можливості нарощувати потужності. Без поповнення автопарку новими комфортабельними й безпечними машинами неможливо навіть уявити розвиток. У такій ситуації потрібно всебічно й ретельно розглянути проблему та привести модель поведінки відповідальних за галузь людей у відповідність до вимог чинного закону. Якщо постійно тримати ногу на гальмі, згорять накладки і гальм зовсім не стане. Так і в житті: будь-яка спроба зупинити час може врешті обернутися катастрофою.

Українські автомобілісти, за плечима яких багато досягнень, налаштовані на подальшу роботу й поліпшення якості послуг. Головне, щоб проблемами автотранспортної мережі перейнялися «нагорі». Подолавши багато сходинок зростання, наше підприємство стало стабільною структурою, що впевнено крокує в майбутнє.

Виправдалася наша ставка на автобуси малої та середньої місткості, які в умовах підвищеної інтенсивності руху та рельєфу Севастополя виявилися досить ефективними.

Разом зі своїми колегами-транспортниками з інших регіонів розв’язуємо однакові проблеми. Особливо болюча стосується якості пасажирських перевезень. Її коріння – в меркантильних інтересах деяких чиновників, за допомогою котрих закон перетворюється на дишло.

Вважаю так: якщо нам довірили долі людей, ми зобов'язані служити їм цілковитою віддачею, щодня забезпечуючи надійний захист і безпеку кожному пасажиру.

Практика показала, що пасажирські перевезення необхідно повернути до системи, апробованої та відшліфованої за радянських часів. Тоді жодного водія не допускали до рейсу без медичного обстеження, жодна машина не виходила на лінію без попереднього техогляду. До речі, на нашому АТП ці перевірені правила діють і працюють з часу його заснування.

За плечима в нас півтора десятиліття боротьби й досягнень. А головна наша перемога в тому, що ми встояли, не розгубили головних спеціалістів, заслужили добре ім'я й навчилися ним дорожити. Упевнений, саме це забезпечить нашій професійній команді безпечний рух уперед.

Архів журналу Віче

Віче №4/2016 №4
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата