Гран-прі не присудили. А книжки купували торбами

У Львові з 12 по 16 вересня тривав ХIХ Міжнародний форум книговидавців. Приїхало 220 письменників із 18 країн, і всі вони виступали, зустрічалися з читачами. Упродовж п’яти днів відбулося 800 літературно-мистецьких акцій.

Кульмінацією події нагородження учасників мало стати оголошення найкращої книжки року. Однак цього разу журі нікому Гран-прі не присудило, бо серед 387 книжок, представлених на конкурс, не знайшли жодної, яка була б значущою та потрібною для української нації. А ось офіційний партнер форуму – компанія «Київстар» від себе відзначила книжку «Замки і палаци України. 70 чудес» харківського видавництва «Клуб сімейного дозвілля». Журі обрало 18 найкращих книжок, і всі вони здобули рівну кількість голосів.

Особливо активними партнерами форуму були Польський інститут книжки, Польський інститут у Києві та фонд Ріната Ахметова «Розвиток України».

Під час урочистості не оминули увагою президента Форуму книговидавців Олександру Коваль. Голова Львівської міськради Андрій Садовий вручив їй відзнаку «Золотий герб міста Львова» за особистий внесок у розвиток культури Львова. Такі ж відзнаки одержали письменники Андрій Курков та Юрій Винничук.

Хоча форум книговидавців наступного року святкуватиме 20-річчя, він так і не має свого приміщення. Олександра Коваль наголосила, що вже три роки, як вони не можуть оселитися в будинку, наданому в оренду місцевою владою, бо приміщення потребує ремонту щонайменше на півмільйона гривень. А таких коштів у форуму немає. Коли ж вирішили здати частину в суборенду, щоб зробити своїм коштом ремонт у всьому приміщенні, то їм цього не дозволили.

– Щомісяця за оренду приміщення – а це катастрофічна руїна – треба платити 8 тисяч гривень. Ми ж є громадською організацією, а не бізнесовою структурою, – наголошувала з трибуни Олександра Коваль. – Одна рука дає, друга забирає....

Того дня з нагоди відкриття форуму мер міста Андрій Садовий улаштував для літературно-мистецького бомонду святкову гостину просто неба в Італійському дворику Львівського історичного музею. Була тепла вереснева ніч, проникливо виводив мелодії саксофон, композитор Олександр Козаренко натхненно грав на роялі, а гості охоче гомоніли. Аж тут подали гарячу страву – посеред античних колон поставили величезний казан плову. Гості, як творчі натури, були здивовані порушенням стилю вечірки, але залюбки смакували східною стравою.

Книжковий ярмарок став напрочуд яскравою соціальною подією. Бо все, що нині відбувається в нашому суспільстві, «рикошетило» й на форумі. Так, зібрала небайдужих на дискусію ініціативна група «Перше грудня», яку очолили академік Ігор Юхновський і колишній дисидент, проректор Католицького університету Мирослав Маринович. Інші учасники форуму висловили бажання провести Всесвітній фестиваль української мови. Політики і письменники, які йдуть на вибори, презентувавши свої книжки на форумі, в такий спосіб зробили собі передвиборну рекламу. Приїхав до Львова славнозвісний телегурман Борис Бурда, щоб здивувати галичан рецептами української кухні. Нікому не відомий араб Халіль Альсаїд ураз став відомим, презентуючи в Палаці Потоцького «Історію української нації», яку сам написав. Він умістив нашу історію на 99 сторінках невеликої брошури для арабів, котрих цікавить Україна. Бо сам тут здобув вищу освіту, став ученим, підприємцем, одружився з українкою, має дітей. Книжка викликала цікавість на форумі, однак ніхто не зміг належно оцінити, наскільки відповідає вона реаліям української історії, адже написана арабською та, як з’ясувалося, жодним рецензентом не читана. Автор усім роздавав її безкоштовно, й чимало охочих вишикувалися в чергу по автограф. Серед них я побачила колегу.

– А тобі навіщо автограф, ти читаєш арабською? – запитала я красуню-журналістку.

– Та ні, хочу зробити приємне чоловікові. Він – араб і мені її прочитає, – відповіла сучасна Роксолана.

Тюрма, церкви, театри,

площі, кав’ярні, вулиці, фонтани, школи, вузи, музеї, галереї – все це було задіяне під літературно-мистецькі акції. Українська письменниця Оксана Забужко зустрічалася з читачами в тюрмі на Лонського, де розташований Музей національно-визвольних змагань, а італійський письменник і педагог Бруно Ферреро – в церкві Покрови Богородиці після дитячої літургії. Уперше з неповторними творами художника Бруно Шульца учасники форуму ознайомилися на виставці-інсталяції у Львівській національній галереї мистецтв. Форум відбувався під егідою двох знакових фестивалів – «Від Сковороди до Сковороди»: 290 років від дня народження» та «Бруно Шульц: до 120-річчя від дня народження». Серед почесних іноземних гостей – володар Букерівської премії британець з унікальною біографією ДіБіСі П’єр, який під час майстер-класу виголошував свої алогічні сентенції на кшталт «чим більше в житті людини безладу, тим більше мистецтва». При тому попивав каву водночас із двох чашок, коментуючи це так: «Один ковток – для правої півкулі мозку, другий – для лівої». Майже в забутті для багатьох пройшла традиційна «Ніч поезії і музики non-stop», бо втомлена публіка вночі вже навіть не аплодувала: хто дрімав,
а хто намагався почути поетів і музикантів.

Найдорожчою книжкою форуму стала Біблія з 105 літографіями Сальвадора Далі, оздоблена золотом і коштовним камінням. На презентації її гортала для присутніх експерт у білих рукавичках. Така Вічна Книга коштує майже 40 тисяч гривень і виготовляється лише на замовлення. Замовник обирає каміння за власним бажанням: рубіни, сапфіри, лазурити, опали, аметисти…

Не менш цінними для України є книжки наших сучасників, яких уже немає серед нас. Їхні твори коштом благодійного фонду «Україна-3000» Катерини Ющенко видало чернівецьке видавництво «Букрек». Це серія збірок «Третє тисячоліття: українська поезія» – вірші Ігоря Римарука та Леоніда Талалая. Презентували також книжку «Костянтина Малицька. Твори». Її ім’я мало відоме навіть у Західній Україні та Сибіру, де вона жила й працювала. Костянтина Малицька – педагог і просвітитель, редактор першого українського жіночого журналу в Галичині «Наша хата», автор відомої української пісні «Чом, чом, чом, земле моя…». К. Малицька після війни була заслана в Сибір і там стала ініціатором відкриття 16 шкіл для дітей. Книжка творів Костянтини Малицької дістала відзнаку форуму в номінації «Унікальна Україна».

"Виховувати можна тільки особистим прикладом", -

сказав італійський письменник, педагог, монах Бруно Ферреро, виступаючи в сесійній залі Львівської міськради перед її працівниками. На запрошення Андрія Садового він прочитав тут лекцію «Моральні аспекти людини, яка формує думку оточення». Блискучий проповідник, Бруно Ферреро своїми ненав’язливими спостереженнями й думками про соціум торкнувся серця кожного присутнього.

– Ми з дітьми були в неділю на літургії в храмі й слухали, як виступав Бруно Ферреро, – розповіла «Вічу» лікар Наталя Смолинець. – Присутні слухали притчу про Пазлика, який прокинувся й не знав, ким є. Почав себе вивчати: спочатку пішов до каштанчиків, потім – до скелець, згодом зустрів жабку, але не знайшов із ними подібності. І нарешті потрапив до пазликів, зайняв своє місце серед їхнього товариства, й так вони всі створили чудову картину. Вважаю, це притча не лише для дітей. Як важливо знати, ким ти є та на що здатний, і віднайти свій спосіб реалізації в суспільстві, де живеш, серед людей, яким служитимеш. Я купила книжку Бруно Ферреро про виховання дітей «Ваші діти мають лише вас» і сподіваюсь, що знайду тут практичні поради для батьків.

...Кожний, хто відвідав Форум книговидавців, виніс разом із книжками свої враження про цю подію у Львові й передусім той позитив, що налаштовує суспільство на мислення та працю. А вересневий номер «Віча», виставлений на форумі, відвідувачі розібрали першого ж дня. Потім із журналом підходили по автограф до генерального директора Львівської національної галереї мистецтв Лариси Возницької та львівських і київських реставраторів, які готували скульптури Іоанна Пінзеля для експозиції в Луврі. До речі, хоча книжки купували й несли торбами, організатори форуму, однак, стверджують, що на 20 відсотків зменшився продаж саме українських видань.

Автор: Лариса МАРЧУК