№18, вересень 2006
Анатолій Петровський належить до людей, в яких журналісти не допитуються, ким би вони стали, якби замолоду життєві обставини склалися інакше. Бо уявити його кимось іншим – не будівельником – неможливо, мабуть, і йому самому: обрав цю професію не випадково, а цілком осмислено і на все життя. Як обирають долю.
Після закінчення Кам'янець-Подільського будівельного технікуму його направили до столиці, де працював на об'єктах Головкиївміськбуду. Пройшов шлях від робітника до начальника будівельного управління, водночас і навчався. Не лише в Київському будівельному інституті, а й у справжній школі життя, де щоденна відповідальність, де маєш вибудовувати і свої стосунки з такими різними, іноді й випадковими людьми, котрі приходили на будмайданчик тимчасово, аби тільки зачепитися у стольному граді. Сьогодні у колективі Анатолія Францовича випадкових людей немає: будівельно-транспортна компанія «ІНАП і К» – це кількасот професіоналів, і такими їх вважає не лише генеральний директор.Архів журналу Віче
![]() |
№12 |
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
У Сенаті США представили пакет заходів на $111 млрд з підтримкою України
Байден: Відмова від підтримки України – це просто безумство
Сухий душ медичний SHOWER PACK
Politico: Мішель скоротить візит до Китаю через погрози Орбана щодо України
Politico: Макрон запросив Орбана, аби переконати щодо вступу України у ЄС
Фінляндія почне виробництво артилерійських боєприпасів для України
У Єврокомісії налаштовані відстоювати скасування дозволів попри польські вимоги
Зеленський проведе закритий брифінг для сенаторів США
Туристичні меблі — запорука комфортного відпочинку
Капюшони капори — родзинка зимового стилю