Вона може зачепити всіх — і генералів, і депутатів, і міністрів

Установлення відповідальності за порушення правил виготовлення та обігу комбінованих лікарських засобів, які містять діючі речовини наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів обговорили на «круглому столі», який відбувся в Комітеті Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Організатором заходу виступив Голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення і парламентського контролю за діяльністю органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів Володимир Малишев. Він акцентував на тому, що нині високопосадовці не приділяють належної уваги проблемі наркоманії.

– Усі думають, що ця трагедія омине їх, їхніх дітей та онуків. Але це не так, вона може зачепити всіх – і генералів, і депутатів, і міністрів, – підкреслив він.

– Міліція працює тільки над виявленням цих бідних наркозалежних. Їх потрібно лікувати, а не відправляти в тюрму. Я обов’язково надам Президентові ґрунтовні аналітичні матеріали про те, як у нас організовано боротьбу з цим злом, – сказав Володимир Малишев. Він зауважив, що йдеться не лише про наркотики, а й про заборонені в багатьох країнах суміші для куріння та енергетичні напої, від яких виробники мають шалені доходи.

Іще один важливий аспект – необґрунтовано великі обсяги виробництва чи ввезення в Україну лікарських наркотичних препаратів. «Наприклад, експерти порахували, що річна потреба трамадолу для онкохворих становить 2 мільйони доз на рік. А в 2008 році їх було вироблено 5 мільйонів, у 2010 році – 6,5, у 2012 році – 8 мільйонів», – зазначив народний депутат. Утім, він констатував, що навіть зменшення випуску окремого препарату не дасть бажаних результатів, адже наркомани завжди знайдуть замінник. Зокрема, замість трамадолу вживають залдиар, ефедрин, теофедрин, флюколд та інші.

За даними Міністерства внутрішніх справ, станом на 1 квітня 2012 року на обліку перебуває 150 тисяч наркоманів, із яких 70 тисяч мають підтверджений діагноз. Утім, Голова підкомітету переконаний: реальні показники захворюваності в 5–7 разів вищі. А 60 відсотків тих, хто вживає наркотичні речовини, – молодь до 30 років, а 15–20 відсотків – школярі.

Голова Державної служби з лікарських засобів Олексій Соловйов назвав найсерйознішою проблемою значне збільшення продажів кодеїновмісних лікарських препаратів. «Нещодавно розмовляв із своїми батьками, які також лікарі. Вони згадували, що в радянські часи (зокрема, в 1970-х роках) отримати такі препарати без рецепта дозволялося лише в період епідемії грипу», – сказав він. Нині, на думку Олексія Соловйова, єдиним законним засобом обмежити немедичне застосування цих препаратів потенційними наркоманами є посилення правил продажу в аптечних закладах. У цьому контексті учасники обговорення зазначили, що часто зловживали продажем того ж трамадолу установи, котрі не мали ліцензії на його продаж і лише називалися «аптеками».

Начальник відділу інформаційного та методичного забезпечення у сфері легального обігу наркотиків УБНОН МВС України Олена Коваль зауважила: законодавча заборона, що передбачає відповідальність за безрецептурний продаж препарату, не працює на практиці. Річ у тім, що адмінпротоколи за цією статтею можуть складати виключно представники Державної служби з лікарських засобів, а не правоохоронці.

Представник Служби безпеки України Юрій Хулмурзаєв наголосив на необхідності внести зміни до Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», адже згідно з чинним законодавством комбіновані лікарські препарати не підлягають квотуванню.

Серед проблем він виокремив роботу Державного експертного центру Міністерства охорони здоров’я.

– Реєстрація препаратів у центрі, особливо іноземного виробництва, відбувається з численними порушеннями. Взагалі не проводиться апробація, а час від реєстрації до початку ввезення є мінімальним, – повідомив Юрій Хулмурзаєв.

Він звернув увагу на те, що спільно з прокуратурою міста Києва СБУ виявила так звані комерційні структури, які нібито лікують наркозалежних осіб за гроші, а фактично, окрім введення таких препаратів, як бупренорфін (синтетичний героїн), більше нічого не роблять.

Під час обговорення експерти наголосили, що будь-яке незважене рішення державних органів призводить до автоматичного збільшення тіньового обороту заборонених ліків або появи ще токсичнішого замінника.

Окрім того, учасники слухань зазначили, що лікарі часто не хочуть виписувати рецепти на кодеїновмісні препарати, щоб не брати на себе зайву відповідальність, і запропонували запровадити правову дисципліну в систему підготовки медичних працівників.

Головний лікар Київської міської наркологічної лікарні «Соціотерапія» Володимир Ярий зауважив, що у світі найефективніша методика лікування наркозалежності не дає шансів на результат більш як на 20 відсотків.

Підсумовуючи обговорення, Володимир Малишев зазначив, що підтримує продаж нарковмісних ліків лише за рецептом, як у європейських країнах. Він вважає, що «круглий стіл» є лише першим кроком на шляху боротьби з наркоманією. Наступне обговорення, до якого планується підготувати проекти законодавчих актів, відбудеться восени за участі керівництва Міністерства охорони здоров'я та правоохоронних органів.

Олексій СИЩУК.