№13, липень 2012
Фінальна частина чемпіонату Європи з футболу пройшла в Донецьку комфортно та безпечно. Про це заявив журналістам міський голова Олександр Лук‘янченко: «Ми змогли створити умови як для гостей, так і для наших мешканців. Фани різних країн дружили в Донецьку, і жодних конфліктів не було. Про якість підготовки міста і про сервіс позитивні відгуки ми отримали від іноземної преси. Просування міста за кордоном – це найкраща інвестиція».
Проведення футбольної першості дало потужний економічний та технологічний поштовх у розвитку інфраструктури, переконаний керівник міста. «Євро-2012 – це не лише п‘ять матчів, а й чотири роки плідної роботи тисяч мешканців, які своєю працею створювали, реконструювали й готували інфраструктуру, – додав Олександр Лук‘янченко. – Було споруджено новий аеропорт, залізничний вокзал, чудові дороги, відкрито нові готелі й об’єкти соціально-культурного призначення. Ми зможемо приймати більше туристів наступними роками».
За першими розрахунками, до бюджету міста додатково надійшло близько 300 мільйонів гривень. Загальна кількість гостей сягала 300 тисяч осіб. Отже, кожний турист витратив у Донецьку в середньому тисячу гривень. Понад 70 тисяч уболівальників прибули автотранспортом, 70 тисяч – залізницею та 57 тисяч – авіатранспортом. Серед них – по 15 тисяч французів та англійців, а також 39 тисяч росіян і 44 тисячі українців із різних регіонів.
Наймасовішим «десант» фанів виявився в день проведення півфінального матчу «Португалія – Іспанія»: лише міжнародний аеропорт імені С. Прокоф‘єва прийняв і відправив 232 авіарейси з 8 тисячами пасажирів. За кілька годин до матчу Донецьк являв собою мультикультурний мегаполіс. Окрім символіки команд-учасниць, фани носили національні прапори: Казахстану, Анголи, Катару тощо. Великим дружним десантом «висадилися» у шахтарській столиці туристи з Малайзії, Сінгапуру та Китаю. Як і на попередні матчі, приїхало багато сусідів-росіян. І коли вболівальники в національних російських сорочках навипуск позували на тлі португальського мікроавтобуса, обклеєного фотографіями й банерами, це вже нікого не дивувало. Особливою популярною була група молодих людей у шахтарському вбранні: комбінезонах та касках. Із «шахтарями» із задоволенням фотографувалися гості з різних країн. А продавці українських прапорів та віночків зі стрічками і цього разу робили виторг на хвилі сплеску патріотизму, який переживала Україна.
У кемпінг-парку, організованому на околиці міста, мешкали гості із 75 країн світу, зокрема, із таких далеких, як Антигуа і Барбуда, Гватемала, Колумбія, Макао, Чилі, Японія. «Були дні, коли на нашій території стояло майже 400 автобудинків, увесь майданчик був заповнений. Дехто приїздив по три рази. Атмосфера створювалася фантастична, книга відгуків повна захоплень», – розповів генеральний менеджер проекту Сергій Ханович.
Попри результати матчів, на вулицях, у кафе та фан-зоні панували гарний настрій і взаємна підтримка. Людське спілкування спростувало міфи та стереотипи, які поширювалися серед закордонних уболівальників напередодні Євро-2012. Донецьк та Україна загалом виявилися зовсім не такими «страшними», як їх змальовували закордонні ЗМІ. Тому чимало фанів збираються відвідати місто вдруге.
Фото Ольги ПРОКОПЧУК.
Автор: Ліна КУЩ
Архів журналу Віче
№4 | |
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
В ЄС погрожують ухилянтам, очікування від допомоги США, "атака" дронів на Білорусь: новини дня
Туск назвав дату перестановок в уряді у зв'язку з європейськими виборами
У Польщі кажуть, що готові допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку
Глава МЗС Польщі: Росія бреше про польські плани анексувати частину України
Євродепутати просять владу Австрії вплинути на Raiffeisen щодо його бізнесу в Росії
Макрон захищає свою позицію про створення "стратегічної двозначності" для Росії
Білий дім визнав, що через затримку з допомогою Україна втратила Авдіївку
Голова МЗС: Лише військової допомоги США недостатньо для перемоги над Росією
Глава Пентагону поговорив з грецьким колегою на тлі публікацій про тиск щодо Patriot для Києва
Держдеп США згадав телемарафон у звіті щодо порушень прав людини