Ті, що виводять на чисту воду

Напередодні професійного свята – Дня судового експерта – редакція журналу «Віче» звернулася до директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) Міністерства юстиції України Олександра РУВІНА й запропонувала відповісти на деякі запитання.

– Олександре Григоровичу, за якими напрямами нині проводиться науково-дослідна робота інституту? Наприклад, у 1930-х роках у секції індивідуальної ідентифікації експериментально вивчали проблеми індивідуальності та стійкості ознак почерку, а в секції судової біології розробляли й удосконалювали методи дослідження крові.

– Виходячи з потреб практики, інститут є ініціатором розробки науково-методичних основ експертизи об’єктів інтелектуальної власності, систем телекомунікацій, комп’ютерної експертизи, голографічних знаків, психологічної та мистецтвознавчої експертизи, дослідження й оцінки об’єктів водного та повітряного транспорту, а також виконання на базі цих розробок нових видів експертиз.

Створюємо нові методики в сфері судової комп’ютерно-технічної експертизи. Зокрема йдеться про методику комп’ютерно-технічних досліджень у справах, пов’язаних із встановленням фактів втручання в роботу автоматизованих систем, а також комплексних досліджень комп’ютерних і телекомунікаційних систем у справах, пов’язаних із виявленням фактів спотворення процесу обробки інформації та порушення правил маршрутизації в мережах електрозв’язку з використанням технологій VoIP. Крім того, актуальними є нові розробки у сфері судово-технічної експертизи документів для встановлення факту монтажу при проведенні почеркознавчих досліджень за копіями документів; експертизи документів, оснащених машинозчитуваними й електронними елементами захисту.

– Для цього робиться все можливе, адже не даремно, крім експертної діяльності, Київський науково-дослідний інститут судових експертиз займається і науковою.

Важливим рушієм постійного вдосконалення експертної практики є діючі секції науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України (НКМР), до складу якої можуть входити лише провідні фахівці судово-експертних установ або провідні фахівці інших центральних органів виконавчої влади, котрі беруть участь у спільних наукових розробках. НКМР є консультативно-дорадчим органом. Його основним завданням є сприяння підвищенню результативності наукових розробок та якості експертної діяльності науково-дослідних установ судових експертиз.

– Спрогнозувати довгострокову перспективу практично неможливо, бо експертні дослідження проводяться за дорученням правоохоронних органів (у тому числі для вирішення питання про порушення адміністративної чи кримінальної справи), посадових осіб Державної податкової адміністрації України, Державної митної служби України, Державної виконавчої служби, на замовлення адвокатів, захисників та осіб, котрі самостійно захищають свої інтереси, та їхніх представників, нотаріусів, банківських установ, страхових компаній, а також інших юридичних і фізичних осіб. Отож, усе залежить від рівня затребуваності експертиз.

– До інституту не приходять «випадкові» люди. Специфіка роботи в КНДІСЕ передбачає не лише освіту, професійні знання та серйозний досвід роботи, а й високі моральні якості кожного працівника.

Робота судового експерта – відповідальна й почесна. Адже висновок експерта повинен бути професійним, неупередженим та об’єктивним. Судовому експерту забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки та пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб. Від висновку експерта залежить доля людини, тому питанню добору кваліфікованих кадрів надаємо в інституті великого значення.

Згідно з чинним законодавством кандидатів на вакантні посади приймають на конкурсних засадах. Протягом певного часу вивчають здатність майбутнього експерта працювати, його рівень знань, людські якості. Кожний кандидат проходить підготовку за напрямом досліджень, складає іспити, приймає присягу експерта й тільки після цього здобуває право на проведення певного виду судових експертиз.

– Ніяк, бо для оцінки професійності та компетентності експерта необхідно мати спеціальні знання в тій чи іншій сфері.

– Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України – одна з найстаріших державних експертних установ України. Він розпочав свою діяльність у лютому 1914 року як Кабінет науково-судової експертизи при прокурорі Київської судової палати.

Звісно, протягом всього періоду існування колектив інституту накопичував унікальний досвід, вносив і вносить значний вклад у розвиток судової експертизи та криміналістики. Тож логічно, що ці здобутки були покладені в основу розробки методичних рекомендацій СРСР. Саме колектив інституту є автором більшості наукових розробок з проведення судових експертиз ще радянських часів. На них у багатьох сферах ґрунтуються напрацювання також американських і європейських колег. Причому ці розробки досі не втратили своєї актуальності.

З 1964 року інститут займається редагуванням і виданням міжвідомчого збірника «Криміналістика і судова експертиза». Постановою Вищої атестаційної комісії його внесено до переліку фахових видань, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт.

Інститут постійно бере участь у наукових конференціях, зокрема міжнародних науково-практичних семінарах з проблемних питань судової експертизи. 2010 року ми організували та провели міжнародну конференцію «Судова експертиза. Сучасний стан та перспективи розвитку», у роботі якої взяли участь науковці близького зарубіжжя. Нині підписані й діють угоди про науково-технічне співробітництво між інститутом та аналогічними установами Російської Федерації, Литви, Азербайджану, Казахстану, Узбекистану, Республіки Білорусь, а також Муніципальним бюро суспільної безпеки міста Далянь (Китайська Народна Республіка). Завдяки цим угодам обмінюємося фахівцями-стажистами, надаємо один одному науково-методичну допомогу з трасологічних, балістичних, хімічних досліджень, а також з технічного дослідження документів.

– Міф розвінчується дуже легко, бо, крім відбитків пальців, які зловмисник не залишає завдяки рукавичкам, як правило, залишаються інші докази його причетності до злочину. І завдяки цьому фахівці й мають змогу вивести злочинця на чисту воду...　

Підготував Сергій ДУБРОВІН.