№13, липень 2012
У Комітеті Верховної Ради з питань культури і духовності відбулися слухання, присвячені обговоренню проекту закону «Про засади державної мовної політики» (№ 9073).
Нагадаємо, що проект депутатів-регіоналів Вадима Колесніченка та Сергія Ківалова було прийнято Верховною Радою в першому читанні 5 червня поточного року. Більшість з-понад 2 тисяч поправок надійшло від представників опозиції. Також правки надали члени фракції Партії регіонів, Народної партії, групи «Реформи заради майбутнього».
Як повідомив головуючий, Голова комітету Володимир Яворівський, на слухання завітали представники всіх без винятку фракцій, депутати нинішнього й попередніх скликань, «представники керівного складу Міністерства закордонних справ, Мінфіну, Мінкультури, Міносвіти, Держкомтелерадіо, радник секретаря РНБО, голова Всесвітньої координаційної ради України, відомі українські дипломати, видатні вчені, представники громадських організацій». Коло основних питань, які належало розглянути зібранню: міжнародний європейський досвід державної мовної політики, наслідки прийняття законопроекту для національної безпеки держави, відповідність його Конституції України, а також склад учасників слухань, не зацікавили авторів законопроекту.
Під час слухань оратори висловлювалися про невідповідність низки положень законопроекту Конституції України, Європейській хартії регіональних та міноритарних мов і Рамковій конвенції про захист прав національних меншин. Доповідачі переважно дотримувалися думки про те, що ухвалення законопроекту призведе до нівелювання державного статусу української мови, дезорієнтації та дестабілізації суспільства. І що офіційна двомовність на території України загрожує національній безпеці та цілісності держави.
Голова спілки офіцерів України В’ячеслав Білоус наголосив, що саме державна мова в першу чергу потребує захисту, та звернув увагу присутніх на свіжопідписаний Президентом України (8 червня 2012 року) документ «Стратегія національної безпеки України». Там, зокрема, є такий пункт: «Забезпечення пріоритетності всебічного розвитку і підтримки української культури та української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України».
Академік Іван Дзюба пригадав кінець 1980-х – час піднесення інтересу суспільства до української мови і культури: «Ті, хто не знав української, відчували позитивний дискомфорт. Тобто природну потребу знати те, чого не знаєш. Людина розуміла, що не знати української мови – це все-таки якась провина. І прямо протилежне ми бачимо нині».
Ректор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергій Квіт запропонував народним депутатам і експертам, які подали правки, «їх забрати, бо цей законопроект розхитує українську державність. Йдеться не лише про українську мову, це тільки зачіпка. Це… створення якихось зайвих приводів, щоб люди між собою сварилися». Наголосивши на тому, що фаховість експертних висновків не викликає сумнівів, Сергій Квіт додав: «Мені здається, що було б мудро, якби наслідком цих слухань була відмова від усіх правок… Цей закон не може бути проголосований».
Учасники слухань послалися на інформацію Комітету Верховної Ради з питань бюджету, згідно з якою у разі прийняття проекту в другому читанні держфінансування потребуватимуть: публікація актів місцевих органів влади та місцевого самоврядування не лише державною мовою, а й мовами регіональними; переклад документів; запровадження в загальноосвітніх навчальних закладах вивчення однієї з регіональних мов або мов меншин тощо.
Йшлося на слуханнях і про те, що проект проаналізували в наукових установах та дійшли висновку: у нинішній версії його приймати недоцільно. Тож документ потребує зваженого підходу до кожної з поправок.
Підготувала Ніла ІВАНЕНКО.
Фото Миколи БІЛОКОПИТОВА.
Архів журналу Віче
![]() |
№7 |
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
Ексдержсекретар Трампа розповів, яким може бути його "мирний план" для України
Сікорський про дозвіл Україні бити вглиб РФ: Крапля камінь точить
Як знайти надійний пункт прийому алюмінію в Києві?
Почему опытные туристы выбирают Lowa
Порівняння вісків для виготовлення свічок
Президент Словаччини погрожує Україні через припинення транзиту роснафти
Чехія готує нову ініціативу з постачання Україні снарядів на 2025 рік
Штаб Трампа подав скаргу на Гарріс через передачу грошей із фонду Байдена
Польський міністр назвав вирішення історичних суперечок щодо Волині умовою вступу України до ЄС
Голова Секретної служби США, яка не попередила замах на Трампа, подала у відставку