№12, червень 2012

Практичні питання формування кадрів судової гілки влади*

Важливою складовою здійснюваної в Україні правової реформи є судова реформа, у процесі якої необхідно формувати ефективне правосуддя, зміцнювати гарантії демократичних засад судочинства, забезпечувати незалежність суддів. Значне місце у вирішенні завдань судової реформи посідає професійне формування суддівського корпусу та забезпечення належного рівня підготовки суддів.

Монографія «Кадрове забезпечення діяльності судів: теорія, практика, світовий досвід здійснення»  члена  Вищої  кваліфікаційної  комісії  суддів  України  М. Мельника в умовах побудови України як демократичної, соціальної та правової держави є як ніколи актуальною. Вперше у вітчизняній юридичній науці досліджено функції кадрового забезпечення діяльності судів та здійснено міжнародно-правовий аналіз його реалізації провідними країнами світу.

У нинішніх умовах демократичних перетворень особливої уваги потребує організація і проведення спеціальної підготовки осіб—кандидатів на посаду судді, що повинна обов'язково поєднуватися зі стажуванням у судах. Така підготовка передусім має включати систему практикумів, ділових ігор тощо з метою відпрацювання навичок ведення судового процесу, підготовки процесуальних  документів, організації роботи судді.

Погоджуючись із тим, що підготовка суддів повинна стати невід'ємною складовою процесу створення незалежного, прозорого судочинства та спрямовуватись на комплексне вирішення завдань підготовки фахівців на рівні державних і міжнародних стандартів, автор наголошує: компетентність судової влади ґрунтується лише на високому професіоналізмі суддів як носіїв судової влади. Це насамперед відображається на рівні їхньої кваліфікації і визначається теоретичною підготовкою, професійною майстерністю, прагненням до перемоги справедливості, почуттям особистої та професійної гідності.

Заслуговує на увагу спроба автора сформулювати поняття «кадрове забезпечення», яке є вужчим за сутністю і змістом, ніж категорія «управління персоналом», оскільки стосується конкретних процедур, пов'язаних з метою гарантування діяльності судів, вимогами професійності персоналу судів, виконанням суддями конституційно визначених завдань з відправлення правосуддя.

У монографічному дослідженні викладено практичні пропозиції щодо оновлення Концепції національної системи суддівської освіти. Вони фактично становлять стратегію розвитку Національної школи суддів України за такими основними напрямами: 1) навчально-адаптаційним; 2) кадровим і науковим; 3) комунікативним; 4) забезпечувальним.

Декілька розділів монографії присвячено міжнародній діяльності  підготовки суддівського корпусу. Зокрема, досвід Іспанії, Португалії, Франції, Німеччини та інших демократичних держав свідчить, що ефективне здійснення судово-правових реформ та підвищення статусу судової влади в державі неможливі без професійної підготовки суддів у спеціалізованому навчальному закладі суддівської освіти. Водночас автор наголошує: при підготовці суддів в Україні має враховуватися досвід використання судового прецеденту в зарубіжних країнах.

Монографія стала вдалою спробою відповісти на низку теоретичних питань, вирішити суперечності між наявними концепціями судової реформи та запропонувати авторське бачення розвитку науки адміністративного процедурного права й адміністративно-процедурного законодавства про кадрове забезпечення діяльності судів.

Попри складність розглянутих питань, автору вдалося зробити обґрунтований висновок стосовно необхідності впровадження і в роботу з персоналом судів, і в систему підготовки та професійного розвитку кадрів основ судової деонтології, що сприятиме підвищенню якісних характеристик і моральної стійкості представників суддівського корпусу. Ми погоджуємося з автором, що вивчення системи кадрової підготовки судів допоможе заповнити прогалину, яка виникла після відмови від колишніх поглядів на мораль, професійну етику, соціологію професійної поведінки суддів, допоможе сформувати їхній позитивний імідж відповідно до вимог сучасного суспільства.

Маємо всі підстави стверджувати, що монографія Миколи Мельника є цілісним фундаментальним дослідженням, виконана на належному теоретико-методологічному рівні та вирізняється глибиною правового аналізу, виваженістю й коректністю наукової полеміки, вмілим підбором матеріалу. Одержані автором науково обґрунтовані результати розв'язують важливу для юридичної науки та правоохоронної діяльності проблему. Робота визначає, доповнює й уточнює низку положень теоретичного, правового, методичного характеру та є вагомим внеском у розвиток правової науки.

Переконані, що монографія М. Мельника стане корисною науковцям, освітянам, фахівцям-практикам, а також усім, хто зацікавлений у якісній підготовці  суддівських кадрів.

_______________________________________________________________________

*Рецензія на книгу: Мельник М. Г., Кадрове забезпечення діяльності судів: теорія, практика, світовий досвід здійснення: Монографія. — Львів: Ліга-прес, 2012. —268 с.

Автори: Сергій КОНСТАНТІНОВ, Олександр ДЖУЖА, Олександр КОРИСТІН

Архів журналу Віче

Віче №11/2016 №11
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

На Заході застерігають від "Мюнхенської угоди" для України на тлі тривоги через вибори у США Вчора, 05 листопада

Як оформляти візи в Китай Вчора, 05 листопада

Як знайти ідеальні косметичні засоби в інтернет магазині косметики Вчора, 05 листопада

Литва передала Україні 230 пікапів і 240 міношукачів Вчора, 05 листопада

Президент Словаччини відхилив усі запити словаків на участь у війні на боці України 04 листопада

Зеленський відзначив зрушення у постачаннях від партнерів для фронту 04 листопада

Влада Молдови повідомляє про організоване підвезення виборців у країні і за кордоном 03 листопада

Фіцо розгнівався на посла Британії, який критикував його за інтерв’ю Скабеєвій 02 листопада

Обвал навісу на вокзалі в Сербії: 14 загиблих 02 листопада

У Конгресі пропонують США і НАТО розглянути можливість удару по військах КНДР в Україні 01 листопада