Партія регіонів ініціює загальнонаціональний експертний «круглий стіл» для обговорення законопроекту «Про засади державної мовної політики», а опозиція оголосила безстрокову всеукраїнську акцію протесту «За мову і за Батьківщину»

На брифінгу для журналістів народний депутат України Арсеній Яценюк пообіцяв, що проект № 9073 не ухвалять у цілому, а також розповів, що опозиційні депутати планували заблокувати голосування цього документа. У заяві прес-служби Верховної Ради спростовуються звинувачення окремих народних депутатів у наявності домовленостей щодо процедури, порядку або перебігу прийняття за основу законопроекту про засади державної мовної політики. Це спроба «виправдати власну мовчазну згоду на прийняття цього документа».

Таким є проміжний результат розгляду в першому читанні законопроекту № 9073 Вадима Колесніченка та Сергія Ківалова. Утім, очевидно, що мовне питання матиме як короткострокові (наприклад, акції протесту, мітинги прихильників і противників під час Євро-2012), так і довгострокові наслідки, зокрема спровокувавши нову фазу нестабільності в роботі законодавчого органу напередодні парламентських виборів.

Нагадаємо, що з 234 голосів на підтримку законодавчої ініціативи проголосували 187 із 192 членів фракції Партії регіонів, двоє – із 64 «нунсівців», 12 – із29 позафракційних, двоє – з 20 членів фракції Народної партії, у повному складі фракція КПУ та 6 – із 19 членів групи «Реформи заради майбутнього».

За межами Верховної Ради в акціях протесту взяли участь близько 9 тисяч осіб. Загалом обійшлося без серйозних сутичок. Представників опозиційних сил – партії УДАР, «Батьківщини» та «Фронту змін» правоохоронці стримували металевою огорожею на підступах до законодавчого органу. Прихильники Партії регіонів розмістилися навколо будівлі Верховної Ради. З боку опозиції було багато молоді у вишиванках, з боку Партії регіонів – у білих футболках із синьо-жовтою стрічкою та написом «Рідна мова – російська».

Згідно зі статтею 6 проекту закону «Про засади державної мовної політики» державною мовою України є українська мова. При цьому зазначено, що обов’язковість застосування державної мови чи сприяння її використанню в тій чи інший сфері не повинні тлумачитися як заперечення або применшення права на користування регіональними мовами або мовами меншин у відповідній сфері та на територіях поширення (однієї або кількох адміністративно-територіальних одиниць: Автономної Республіки Крим, області, району, міста, селища чи села).

До регіональних мов або мов меншин законопроектом віднесено мови: російську, білоруську, болгарську, вірменську, гагаузьку, ідиш, кримськотатарську, молдовську, німецьку, новогрецьку, польську, ромську, румунську, словацьку, угорську, русинську, караїмську та кримчацьку.

До кожної з них застосовуються заходи, спрямовані на використання регіональних мов або мов меншин, за умови, якщо кількість осіб – носіїв регіональної мови, що проживають на території, на якій поширена ця мова, становить 10 відсотків і більше від чисельності її населення. В окремих випадках за рішенням місцевої ради такі заходи можуть застосовуватися до мови, чисельність регіональної мовної групи якої сягає менш як 10 відсотків населення відповідної території.

Розділом ІІ проекту закону передбачено, що засідання Верховної Ради, її комітетів і комісій ведуться державною мовою. Водночас «промовець може виступати іншою мовою».

Іще одна запропонована новела: «Акти вищих органів державної влади приймаються державною мовою й офіційно публікуються державною, російською та іншими регіональними мовами або мовами меншин».

Згідно із законопроектом судочинство в Україні здійснюється державною мовою, однак у межах території, на якій поширена регіональна мова, за згодою сторін суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою.

Голова парламенту Володимир Литвин спрогнозував, що під час підготовки законопроекту до другого читання поправок надійде не менше, ніж до Кримінально-процесуального кодексу, а це близько 3,5 тисячі. Для їх подання в суб’єктів законодавчої ініціативи є 14 днів, після цього – ще 10 днів для ознайомлення з доопрацьованим законопроектом, який потім може бути внесений на розгляд Верховної Ради.

В. Литвин зазначив, що до завершення нинішньої сесії парламенту залишилося два пленарні тижні й цілком можливо, що в такий термін народні депутати не встигнуть підготувати й розглянути законопроект у цілому.

Нагадаємо, що 24 травня на вечірньому пленарному засіданні перед початком голосування за законопроект членів Партії регіонів Вадима Колесніченка та Сергія Ківалова про засади державної мовної політики в сесійній залі сталася бійка. У зв’язку з цим засідання Верховної Ради було закрито без ухвалення рішення про підтримку чи непідтримку документа.