№11, червень 2012
Луганщина – край шахтарів та металургів, регіон із розвиненою видобувною, виробничою та торговельною інфраструктурою. Проте мало хто сьогодні пам’ятає, що саме тут знайшли свою долю й стали патріотами краю славетний хімік академік Дмитро Менделєєв, знаменитий воєначальник Михайло Кутузов, засновник руху з досягнення високої продуктивності праці шахтар Олексій Стаханов, космонавти Володимир Ляхов і Георгій Шонін, герої-молодогвардійці Олег Кошовий, Любов Шевцова, Уляна Громова, олімпійські чемпіони Сергій Бубка, Ольга та Віктор Бризгіни, Ігор Коробчинський, Анатолій Чуканов та інші.
Про славетне минуле та економічні досягнення краю в інтерв’ю нашому кореспонденту розповідає голова Луганської обласної державної адміністрації Володимир ПРИСТЮК:
– Володимире Миколайовичу, сьогодні область посідає третє місце в Україні за промисловим потенціалом та обсягом реалізованої продукції. Що цьому сприяє?
– Головні інструменти розвитку регіону – це модернізація, інвестиції, інновації. За підтримки нинішнього керівництва країни ми запустили механізм, який забезпечив якщо не прорив, то очевидне поліпшення стану справ у регіоні. Завдяки дотриманню балансу державних і регіональних інтересів, взаємодії всіх галузей влади, її орієнтації не на суто адміністрування, а на ефективне господарювання й соціальне партнерство, думаю, нам удалося досягти певних позитивних успіхів у реалізації цільових програм.
Нині промисловість нашої області – це багатогалузевий комплекс, у якому лідирує переробна галузь. Частка продукції, випущена її підприємствами з виробництва коксу та продуктів нафтопереробки, машинобудування, хімічної, нафтохімічної, харчової, целюлозно-паперової, легкої та промисловості будівельних матеріалів, у загальному обсязі становить 71,6 відсотка.
До речі, в загальнодержавному рейтингу 100 найбільших промислових підприємств ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», ПАТ «Алчевськкокс», ГП «Ровенькиантрацит», ПАТ «ЛИНИК» – найбільший за встановленою потужністю устаткування НПЗ України, Стахановський завод феросплавів.
Важливу роль у господарському комплексі Луганської області відіграє і сільське господарство. В загальноукраїнському ВВП продукція сільського господарства становить 2,9 відсотка. В галузі рослинництва в господарствах усіх категорій посівна площа становить 963,7 тисячі гектарів!
– А як змінюється в області інвестиційне середовище, які проблеми маєте?
– Наш регіон розвивається в усіх напрямах, тому стає дедалі привабливішим для інвесторів. Реалізуємо низку програмних заходів, спрямованих на створення сприятливого підприємницького та інвестиційного клімату, розвиток відповідної інфраструктури, а також забезпечення правової стабільності, правових гарантій уже здійснених і запланованих інвестицій. Тому не випадково на Луганщині торік було виділено субвенцій і державних капітальних інвестицій на суму 763 мільйони гривень.
А рекордсменами торік за обсягом інвестицій стали хімічна та нафтохімічна промисловість, будівництво, металургійне виробництво й виробництво готових металевих виробів, торгівля автомобілями та мотоциклами. Серед міст області провідні місця за обсягом інвестицій посідають: Лисичанськ – 32,3 відсотка, Сєверодонецьк – 26,9 відсотка, Алчевськ та Луганськ – 17,5 відсотка…
Мене особисто непокоїть те, що чимало наших керівників підприємств не вміють і не знають, як правильно поводитися з міжнародними бізнес-структурами, слабо розуміють економічну культуру, маркетингову діяльність. І найголовніше – підприємства не завжди мають підтримку з боку органів місцевої влади. Тому своїм завданням вважаю сприяння створенню таких умов, щоб бізнес і влада стали одне для одного справжніми партнерами.
До речі, протягом минулого року ми презентували потенціал області на міжнародних виставках і форумах у США, Німеччині, Польщі, Бельгії, Австрії та, звичайно, у Росії. І це не просто поїздки, а обмін досвідом, ділові зустрічі насамперед із бізнес-колами. Робота ця складна, копітка, забирає багато часу, але я впевнений, це один із головних шляхів майбутнього економічного потенціалу нашого регіону.
– Володимире Миколайовичу, у квітні під вашим керівництвом відбулося третє засідання Ради Єврорегіону «Донбас», на якому затвердили Стратегію розвитку цього трансприкордонного об’єднання до 2020 року. Розкажіть про це міждержавне регіональне об’єднання та цю подію.
– Наша область розвиває свій економічний потенціал у тісному зв’язку з багатьма регіонами країн СНД і далекого зарубіжжя. Підтримуємо торговельно-економічні та гуманітарні відносини з понад 60 країнами світу. Нині Луганська область уклала угоди про міжрегіональне співробітництво з прикордонними областями Російської Федерації: Бєлгородською, Воронезькою, Ростовською. Аналогічні угоди підписані зі Ставропольським краєм та Москвою, з Квемо-Картлійським краєм Грузії, Мінським обласним виконавчим комітетом Республіки Білорусь, Хасківською областю Республіки Болгарія, Люблінським воєводством Республіки Польща, урядом Китайської Народної Республіки, урядом Ханти-Мансійського автономного округу (Югра, Російська Федерація).
Безпосередньо ж Єврорегіон «Донбас» за рішенням керівництв Луганської та Ростовської областей був утворений 29 жовтня 2010 року. Мета – об’єднання ресурсів і зусиль прикордонних територій України та Російської Федерації, розв’язання на регіональному рівні загальних проблем соціально-економічного, екологічного, інфраструктурного характеру та реалізації спільних проектів.
За обсягами й темпами зростання експорту Луганщина посідає перше місце в Україні. За кордон продано товарів на суму близько 6,5 мільярда гривень, 60 відсотків експортується в Російську Федерацію. Тому робота в рамках Єврорегіону «Донбас» залишається одним із пріоритетів для обласної влади Луганщини.
Вважаю, що на третьому засіданні Ради Єврорегіону «Донбас» у квітні ми добре попрацювали, адже прийнята нами Стратегія розвитку вже цьогоріч стане основою регіональних цільових програм розвитку наших територій. Крім того, члени засідання обговорили участь трансприкордонного об’єднання в діяльності Асоціації європейських прикордонних регіонів. А загалом пріоритетом роботи «Донбасу» має стати міжобласна кооперація в рамках Єврорегіону. Така співпраця вже має значний економічний ефект. І сьогодні наше завдання – не зменшуючи темпів, рухатися далі, розвивати економіку не лише своїх областей, а й наших країн.
– Луганщина вважається однією з поліетнічних областей України…
– Так. У нас мешкають представники 123 національностей. Крім двох головних етнічних спільнот – українців та росіян, на території нашого регіону мешкають білоруси, узбеки, євреї, болгари, грузини, вірмени, німці, татари, поляки та представники інших національностей. В області яскраво виражений і прогресує процес створення етнічними меншинами національно-культурних, національно-просвітницьких, національно-благодійних громад. З 2002 року діє Асамблея народів Луганщини, яка об’єднує 20 національних громад. З-поміж них найчисленнішими є німецька, єврейська, вірменська, грузинська, польська.
Сьогодні влада робить усе можливе, щоб створити в області комфортні умови для проживання всіх націй та народностей.
Розмову вів Євген ТИЩУК.
Фото автора.
Архів журналу Віче
№10 | |
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
Байден відмовляє Ізраїль від ударів по нафтових об’єктах Ірану
"Торгова війна" ЄС і Китаю, Молдову лякають путчем, рішення ЄС про сосиски: новини дня
Литва визнала Корпус вартових ісламської революції терористами і закликала ЄС брати приклад
Оборонний бюджет Польщі на 2025 рік буде рекордним
Фіцо мріє про "нормальні відносини з РФ" після війни в Україні
Україна отримала систему Patriot від Румунії
У Польщі вітають крок України в бік відновлення ексгумацій жертв Волинської трагедії
Сибіга і Сікорський не мали у Варшаві офіційної зустрічі, але перетнулись на "дружню розмову"
У Франції відхилили ініціативу ультралівих щодо імпічменту Макрону
Суд ЄС підтвердив законність заборони на юридичні послуги для російських компаній