№9, травень 2012

Володимир ВЕЧЕРКО: «Угода про асоціацію є ключем від дверей ЄС»Володимир ВЕЧЕРКО: «Угода про асоціацію є ключем від дверей ЄС»

Завершивши переговори щодо тексту Угоди про асоціацію під час XV саміту Україна–ЄС 19 грудня 2011 року, українські високопосадовці, та й усе суспільство, протягом більш ніж трьох місяців із нетерпінням чекали на парафування цього документа, щоб відкрити шлях для подальшої роботи в цьому напрямі – аж до його ратифікації. Тож, завізувавши Угоду про асоціацію 30 березня 2012 року, керівники переговорних груп України та Євросоюзу «поставили крапку» в п’ятирічному процесі підготовки документа, що має прийти на зміну чинній із 1998 року Угоді про партнерство та співробітництво, котра і сьогодні є правовою основою відносин Україна–ЄС. Тож з огляду на досвід країн, котрі вже стали членами ЄС, а також процеси підписання та ратифікації ними угод про асоціацію постає питання про подальшу долю українського варіанта документа, котрий ще має пройти відповідні технічні процедури та розгляд у парламентах держав–членів ЄС. Задля роз’яснення необхідних технічних моментів підготовки Угоди про асоціацію до підписання та ратифікації, а також окреслення наслідків таких зовнішньополітичних кроків для нашої держави редакція журналу «Віче» звернулася до народного депутата України, Першого заступника Голови Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, Голови підкомітету з економічного та секторального співробітництва між Україною та ЄС, а також СОТ Володимира ВЕЧЕРКА.

– Володимире Миколайовичу, як ви оцінюєте парафування Угоди про асоціацію України з ЄС? Які можливі наслідки такого кроку для сторін?

– Парафування Угоди про асоціацію в певному сенсі відкрило «нову сторінку» в історії двосторонніх відносин України з ЄС. Незважаючи на те, що парафування є радше технічною процедурою, воно стало «фінальним акордом», необхідним для завершення одного й початку наступного, нового етапу наших відносин із Євросоюзом.

– Наскільки тривалим буде подальше оформлення документа? Коли можна очікувати його підписання?

– На нинішньому етапі текст угоди парафовано лише частково. Факт парафування відкрив шлях до початку наступної фази – її «погодження» парламентами країн–членів ЄС. І лише після цього сторони вийдуть на етап підписання документа.

Найтриваліший з усіх етапів – ратифікація, адже це дуже марудний процес із технічної точки зору. Крім того, під час його реалізації зазвичай «випливає» чимало політичних нюансів.

Скільки саме часу потребуватиме ця процедура, напевне не скаже ніхто. З тієї причини, що робити прогнози, спираючись на досвід країн, які вже подолали свій шлях до ЄС, у цій ситуації недоречно. По-перше, обсяг тексту угоди з Україною в кінцевому підсумку перевищив 1700 сторінок. Для порівняння: європейські угоди з Польщею, Болгарією, Естонією та іншими країнами–членами ЄС у середньому містилися на 40–60 сторінках. По-друге, ратифікація нашої угоди відбувається після двох етапів розширення кордонів ЄС. По-третє, це перша така процедура, що відбувається після внутрішньої реформи Євросоюзу. Тому будь-які прогнози матимуть надто велику похибку, щоб претендувати на об’єктивність.

– Як здійснюється технічна робота з вичитування тексту частини угоди, що стосується зони вільної торгівлі (ЗВТ) із Євросоюзом? Які структури з української та європейської сторін залучено до цього процесу?

– Насправді, як ви кажете, «технічна робота» триває над документом загалом. Адже, як я вже згадував, для ратифікації потрібні переклади його тексту не лише українською та англійською мовами. Крім того, проводиться правова експертиза всіх положень, а їх в угоді сотні. Тому в цьому процесі задіяні як внутрішні структурні підрозділи українських профільних міністерств, так і відповідні департаменти Єврокомісії.

– Чи здійснюється робота в напрямі лібералізації візового режиму? Коли нашим громадянам можна очікувати якихось результатів у цій сфері?

– Хоча ми все ще продовжуємо роботу на шляху лібералізації візового режиму з Євросоюзом, про деякі позитивні зміни тут можна говорити вже сьогодні. Більше того, ці зміни мають тенденційний характер. Так, частка багаторазових віз становить майже 30 відсотків від загальної кількості візових документів, а показник відмов знижено до 4. Крім того, за два роки майже на 20 відсотків зросла загальна кількість візитів громадян України до країн ЄС. Але, як відомо, ми прагнемо більшого, тому й далі працюємо в цьому напрямі.

Для належного виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України активно працює ефективний внутрішньодержавний механізм координації, основою якого є відповідний Національний план, схвалений Президентом України у квітні минулого року (Указ Президента України № 494/2011 від 22 квітня 2011 року. – Ред.). Це комплексний документ обсягом понад 40 сторінок, котрий містить докладний перелік конкретних завдань для різних органів державної влади, які необхідно виконати. Для його належної реалізації було створено Координаційний центр у складі керівників 16 ключових міністерств і відомств, відповідальних за виконання завдань Нацплану. Завдяки активній роботі Координаційного центру, підтримці Президента та Верховної Ради України протягом року було фактично виконано близько 80–85 відсотків законотворчої роботи, необхідної для скасування візового режиму з країнами ЄС.

– Чи можливе створення ЗВТ із ЄС до підписання Угоди про асоціацію? Чи обговорюється це питання на двосторонньому рівні?

– Як мені відомо, сторони вивчають можливість застосування окремих положень Угоди про асоціацію (у тому числі й щодо ЗВТ) до завершення процесу ратифікації документа. Адже час, необхідний для ратифікації угоди, не має стримувати практичне співробітництво. Крім того, введення в дію положень угоди про ЗВТ та співробітництво в гуманітарній сфері було б вигідне обом сторонам. У цих питаннях відсутня політика, і вони насамперед відкривають можливості для міжлюдської кооперації. Тому доцільно було б віднайти правові механізми для якнайшвидшого введення в дію положень угоди, що регулюють ці питання. Проте юристи профільних міністерств разом із правниками Єврокомісії мають досконало вивчити всі правові аспекти таких дій.

– Яке значення має цей документ для зовнішньої політики нашої держави? Чи можна оцінювати його як черговий крок у напрямі набуття Україною європейської ідентичності?

– Значення угоди важко переоцінити, тому що вона, по суті, є «ключем від дверей» до ЄС. І якщо останні 5–6 років точаться дискусії про те, «чи відчиняться двері ЄС для України», після підписання документа ми точно отримаємо «ключ», який дасть можливість самостійно «відчиняти ці двері».

Підписання угоди не буде «черговим кроком» у напрямі набуття Україною європейської ідентичності. Це стане її безпосереднім підтвердженням.

– Дякую вам за інтерв’ю.

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Прем’єр: Україна домовилася з ЄС про пріоритетний скринінг законодавства у сфері агрополітики Сьогодні, 29 березня

Рада Україна-НАТО зібралась у Брюсселі через останні удари РФ по інфраструктурі Сьогодні, 29 березня

Зеленський розповів про розмову зі спікером Палати представників США Джонсоном Сьогодні, 29 березня

Польські ЗМІ розповіли, як Туск переконав Макрона змінити умови імпорту не на користь України Вчора, 28 березня

Шмигаль прибув на міжурядові переговори до Варшави Вчора, 28 березня

Болгарію чекають дострокові вибори: ще одна партія відмовилась формувати уряд Вчора, 28 березня

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Вчора, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Вчора, 28 березня

Чехія виділить кошти на свою ініціативу щодо закупівлі боєприпасів для України Вчора, 28 березня

ЄС розблокував пільги для України, Косово йде в Раду Європи, "коаліція бронетехніки": новини дня Вчора, 28 березня