Новий ковпак над аварійним блоком

Він коштуватиме 935 мільйонів євро

В умовах жорсткої фінансово-економічної кризи, кардинальної переорієнтації позицій провідних гравців світової політики та абсолютної дефрагментації їхніх геополітичних сфер впливу спостерігаємо дихотомію підходів до ведення зовнішньої політики і в межах регіональних ареалів, і в глобальному масштабі. І якщо частина провідних суперпотуг (як-от Росія чи Китай) намагається усамітнитися у своєму бажанні ствердитися як провідні світові полюси, то інша частина на чолі зі США, навпаки, долучає до власної стратегічної гри якомога більшу кількість акторів міжнародної сцени, часто-густо «невимушено змушуючи» їх грати за власними правилами. Типовим прикладом розгортання подібного сценарію стало проведення багатосторонніх зустрічей на найвищому рівні, організовуваних Сполученими Штатами в тій чи іншій сфері, черговим підтвердженням чого якраз і став Саміт із питань ядерної безпеки, що пройшов у Сеулі 26–27 березня 2012 року. Хоча захід і відбувся з участю високопосадовців із 53 країн світу, представників ООН, Європейського Союзу, МАГАТЕ та Інтерполу, як і під час першого такого саміту, що відбувся у Вашингтоні у квітні 2010 року, провідну роль відігравали саме США.

Тож поряд із підтвердженням прагнень учасників саміту не допустити проявів ядерного тероризму і тримати ядерні матеріали під надійною охороною, що дало б змогу зробити їх недоступними для терористів і держав-ізгоїв, основні висновки слід було робити за результатами так званих зустрічей «на полях», у ході яких нинішній президент США Барак Обама й мав підтвердити, по-перше, впливовість і могутність Вашингтона у світі і, по-друге, забезпечити виконання своїх передвиборчих обіцянок ще попередніх перегонів напередодні чергового марафону-2012.

Грандіозним проколом на цьому напрямі стала розмова американського лідера з президентом РФ Дмитром Медведєвим «при ввімкненому мікрофоні», під час якої Обама попросив Москву про своєрідну «відстрочку» в переговорах щодо ПРО до завершення у США президентських виборів. За словами американського президента, після виборів він «стане гнучкішим» і матиме «ширший простір для маневру» в обговоренні питань протиракетної оборони в Європі. Така заява надзвичайно стривожила конкурентів Барака Обами на майбутніх виборах, котрі забажали пояснень. Тому не зрозуміло, чи допоможе пропонована «гнучкість» Обами в російсько-американських відносинах, тим більше, що у травні поточного року президентське крісло в Росії знову займе Володимир Путін, а от сам президент може й не стати главою Овального кабінету вдруге.

Проте Національний демократичний інститут (NDI) США, фінансований партією Обами, виділив понад мільйон доларів для моніторингу українських виборів. А щодо ядерної безпеки, то 22 березня 2012 року Україна в повному обсязі виконала взяті на себе зобов’язання, забезпечивши вивезення до РФ за сприяння США та МАГАТЕ останньої партії високозбагачених ядерних матеріалів із Харківського фізико-технічного інституту, створивши вагомі передумови для гарантування глобальної фізичної ядерної безпеки. Оголосивши про це під час зустрічі з американським лідером, Президент України Віктор Янукович підкреслив, що значна увага в Україні тепер приділятиметься створенню унікальної ядерної установки – джерела нейтронів для проведення досліджень у ядерній енергетиці та медицині.

– Ми розглядаємо цей проект як можливу міжнародну платформу для проведення спільних досліджень для опрацювання новітніх ядерних технологій, здатних гарантувати високі стандарти ядерної безпеки. Сподіваємося, що про започаткування роботи зазначеного проекту ми спільно зі Сполученими Штатами Америки, які його підтримують, повідомимо під час нашої зустрічі у 2014 році в Нідерландах (під час проведення чергового саміту з питань ядерної безпеки. – Ред.), – зазначив Президент.

Згідно із Заявою МЗС України про повне виконання Україною зобов’язання з вивезення високозбагаченого урану в рамках реалізації двосторонніх домовленостей зі США Україна отримала еквівалентну кількість низькозбагаченого урану та відповідне обладнання. Зазначені кроки, а також подальша співпраця зі США в цій сфері помітно сприятимуть зміцненню потенціалу вітчизняних науково-дослідних установ у галузі прикладної ядерної фізики й дадуть змогу створити базу для отримання широкого спектра медичних ізотопів для діагностики й лікування різних видів онкологічних захворювань.

До речі, в цьому контексті глава держави подякував під час саміту міжнародному співтовариству за підтримку, яку Україна отримала в подоланні наслідків Чорнобильської катастрофи.

– Минулорічна Київська міжнародна конференція донорів була успішна, і 26 квітня 2012 року Україна розпочинає будівництво нового конфайнменту над аварійним блоком Чорнобильської атомної станції, – сказав він, підкресливши, що в нашій державі реалізується багаторівневий, інтегрований підхід до забезпечення ядерної безпеки.

За останніми підрахунками, на зведення захисного ковпака буде потрібно 935 млн. євро. Хоча ще рік тому влада називала меншу суму – близько 740 млн. євро, значну частину якої (550 млн. євро) Київ отримав після проведення спеціалізованої донорської конференції у квітні 2011 року.

Для гнучкішого й оперативнішого реагування на сучасні виклики у сфері ядерної безпеки Віктор Янукович запропонував використовувати так звані м’які міжнародні інструменти, до яких, на його переконання, належать і саміти з фізичної ядерної безпеки та ухвалені ними документи.

– Найважливішими елементами цієї системи є Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу з поправками до неї, Міжнародна конвенція про боротьбу з актами ядерного тероризму та Резолюція Ради Безпеки ООН № 1540 про нерозповсюдження зброї масового знищення. Наша держава ратифікувала і ввела в дію всі зазначені правові інструменти. Закликаємо наших партнерів до підтримки такої практики, – резюмував Президент.

Крім того, Віктор Янукович високо оцінив вирішальну роль МАГАТЕ в координації міжнародних зусиль із підвищення рівня фізичної ядерної безпеки у світі. З боку України головним завданням у сфері протидії ядерному тероризму Президент назвав забезпечення фізичного захисту ядерних установок, ядерних та інших радіоактивних матеріалів, а також пов’язаної з ними інфраструктури. За його словами, впродовж останніх двох років у контексті підготовки до фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року Україна докладає значних зусиль для відвернення терористичних проявів, розбудовує систему радіаційного контролю на кордоні й розвиває за міжнародної підтримки власні науково-технічні можливості у сфері ядерної криміналістичної експертизи – найважливішої складової ядерної безпеки. Український лідер також наголосив на підтримці нашою державою створення зон, вільних від ядерної зброї і високозбагаченого урану, за умови надання відповідних гарантій ядерних держав.

Про це йшлося й під час кулуарних зустрічей Віктора Януковича з главою Китайської Народної Республіки Ху Цзіньтао, президентом Республіки Індонезія Сусіло Бамбангом Юдхойоно, корейським лідером Лі Мйон Баком та Генеральним секретарам ООН Пан Гі Муном. На подальшу глибшу кооперацію спрямовані переговори глави держави з головою ради директорів компанії «Hyundai» Чонг Монг-Ху та генеральним директором компанії «Samsung Electronics» Джисангом Чоєм.

Автор: Юлія КЕДРОВСЬКА