Цілюща магія медового бору

Між хвойним лісочком і дендропарком, у зелених лапах якого ховаються санаторні корпуси, в’ється річка. Із віття виглядають вулики. А гордовиті коні ласують найсоковитішою у світі травою.

Є в Україні рай земний. Ім’я йому – «Медобори». Це унікальний санаторій поруч із селом Конопківка Теребовлянського району Тернопільщини, за двадцять кілометрів від обласного центру.

НИНІ важко уявити, що лікувально-курортний заклад міг би не з’явитися на мапі нашої країни, якби два століття тому барон Ян фон Конопка, власник тутешніх просторів, оминув своєю увагою щедрі багатства місцини. І якби 185 років тому тут не народився перший у Надзбруччі бальнеологічний курорт – прародич сучасного санаторію «Медобори».

Гарну бізнесову ідею щодо лікування хворих підкинув пану Конопці доктор Генріх Мосинг – після того, як завітав до приятеля. Той Мосинг – чи то знічев’я, чи то радше з професійної цікавості – тестував місцеву чарівну водичку та присвятив їй наукову працю. Вердикт стосовно сірководневого дива відкрив зелену вулицю майбутньому курорту. Барон Конопка не почив на лаврах: миттєво опанував роль рятівника людства від усіляких недуг. Хай не все людство, але навколишня знать хлинула сюди у пошуках втраченого здоров’я. На жаль, початковий цикл цієї благородної справи тривав лише 70 років: оздоровниця згоріла.

А 24 роки тому розпочався новий етап в історії курорту: саме тоді перша черга санаторію «Медобори» була готова до приймання відпочивальників.

Відтоді він розрісся у комплекс на 350 місць і здобув палку любов пацієнтів.

Кожен із них бодай раз на рік виказує своїм візитом вірність санаторію. По-іншому й неможливо: побувавши тут один раз, повертаєшся ще й ще. Одного пересічного ранку, прокинувшись із теплою хвилею спогадів про «Медобори» та його чуйний персонал, наказуєш собі: «Їхати!». Прихопивши на додаток до виснаженої стресами душі та замордованого гіподинамією тіла валізу з лаконічним набором особистого краму, вирушаєш до мальовничого теребовлянського раю.

ДЕЩО претензійне слово «унікальний» вжито на початку цієї розповіді не заради красномовства. Знаємо про курорти суто водневі, суто грязьові чи ще якість «суто». А тут, у сусідстві з Конопківкою, дивним чином співживуть сірководнева та хлоридно-натрієва вода, сульфідні торфогрязі та голуба глина.

– Лікувальні чинники – основа будь-якого курорту, – запевняє головний лікар санаторію «Медобори» Василь МАРТИНЮК. – Такий їх збіг, як у нас, є рідкісним. Розумієте, звести будівлі, організувати харчування, умеблювати кімнати та купити необхідне обладнання можна де завгодно. Хоч у пустелі. А от поєднати на одній території ці чотири лікувальні чинники людина не зможе навіть за великі гроші. Це під силу лише Її Величності Природі. Ось вам головний аргумент, чому сюди треба їхати. Не пригадаю санаторіїв, які мають такі скарби. Навіть найкращі лікувально-оздоровчі заклади Європи спеціалізуються на чомусь одному. Тож у «Медоборах» людина лікується комплексно, бо санаторій є багатопрофільним.

– Левова частка українців позбавлена фінансових ресурсів, щоб їхати спочатку на один, потім на інший курорт і оздоровлюватися «частинами». А в нас можна охопити лікуванням широкий спектр недуг: захворювання опорно-рухового апарату, периферичної та центральної нервової систем, кишково-шлункового тракту й печінки, шкіри, хвороби кісток, м’язів, сухожиль, серцево-судинної, ендокринної систем, гінекологічні запалення...

– Здорових людей практично немає, і не буває людини з якимось одним захворюванням. По-перше, є приховані, що турбуватимуть її в майбутньому. По-друге, супутні захворювання можуть ускладнювати основне. Процедури, які прописують наші лікарі, здебільшого впливають на весь організм. Приміром, призначаються пацієнтові сірководневі ванни (показані в разі захворювань опорно-рухового апарату, остеохондрозу, радикуліту тощо). Процедура бореться з основними недугами й водночас впливає на роботу печінки, серця, активізує кров, розширює судини, нормалізує тиск, обмін. Тобто виходить, що людина приїхала лікувати суглоби, а зробила користь усьому організму.

«МЕДОБОРИ» живуть життям своїх курортників упродовж усіх чотирьох сезонів року. Будь-яка радикальна температура повітря за бортом приміщень не лякає, адже вони пов’язані між собою переходами.

Потрапивши в санаторій, стаєш часткою налагодженої системи, в якій жодна ланка не терпить затримок чи простоїв. Недарма заклад позиціонує себе як «фабрика здоров’я». На початку темпоритм перегонів за одужанням видається досяжним хіба що спортсменам. Але минає день-два, й відчуваєш, що вже не можеш без цього «біатлону».

– Якщо людина хоче поправити своє здоров’я, вона повинна витратити енергію. Бо коли зовсім над собою не працювати, ефект доволі малий.

– Медикаментозними впливами, нервовими зривами… Та організм дасть собі раду, якщо дати йому поштовх. Ось приклад. Грязьові, глиняні, парафіно-озокеритні аплікації призначаються задля поліпшення теплового обміну, кровообігу. Запускаються певні механізми, й організм сам починає наводити лад. Він згадує раптом про те, що є саморегульованою системою.

НА пообідній прогулянці куштуєш п’янке повітря Подільських Товтр (те саме, медове!..). Уявляєш собі бурхливу реакцію друзів із соціальних мереж, якби просто зараз поділитися з ними фотками. Приміром, тією, на якій сидиш у «бочці» (суха вуглекисла ванна), із бомбоподібного утворення лише голова стирчить (а кров тим часом всмоктує вуглекислоту, й відбувається хімічний вплив на рецептори «симпатичної і парасимпатичної нервової систем», як запевняють місцеві ескулапи). Або тим знімком, де ти в коконі простирадл, що приховують обмащене глиною тіло. Звабливий вигляд маєш у ванні із загадковою назвою «перлинна». А чого варті картинки з пивопиттям: не де-небудь – у санаторії! Інтернетні приятелі не в курсі, що пиво із сусіднього райцентру Микулинці в «Медоборах» вживають як мікстуру або використовують як наповнювач для ванн. Особливої уваги гідний фотозвіт про розмаїте харчування. Напившись у кюветі чудодійної води, курортник крокує у простору їдальню. Дієтичні страви та ще й на замовлення клієнта – що ще треба відпочивальнику, розмореному оздоровчими маніпуляціями?!

– Запаси сірководневої води – головного нашого багатства – дуже великі. Підземні озера тут скрізь. Маємо дві свердловини (одна – запасна). А найголовніше те, що порівняно з іншими курортами України та Росії в нас найоптимальніша концентрація сірководню – не завелика і не замала. Така, що не дає зайвих навантажень на серцево-судинну систему. А отже, тут приймають процедури навіть 80-річні пацієнти.

– Щоб купити апарат за 200 тисяч євро, багато розуму не треба. А щоб запровадити якийсь природний метод (аби був недорогий та ефективний), треба неабияк попрацювати. Є в нас апітерапія – оздоровлення продуктами бджільництва. Іпотерапія – лікувальна верхова їзда. Гірудотерапія – лікування за допомогою п’явок. Розробляємо ще один цікавий метод – ходіння по вугіллю, що залишається після повного згоряння березових патиків. Природа – найкращий лікувальник! Медикаменти надмірно втручаються в організм. А все природне діє м’яко, не завдаючи шкоди.　

(Далі буде). 　

У другій серії «Медоборіани» – розповідь про особливості процедур, консультативну й лікувальну допомогу. А також про маленькі та великі радощі, які роблять життя курортників насиченим. Як-от: укомплектовані всім необхідним спальні кімнати за помірними цінами (сайт санаторію: www.medobory.com.ua), кіноконцертний зал, бібліотека, сауна, басейн, спортмайданчик, бар, магазин, танцпол, пляж, риболовля, ігрові атракціони, екскурсії, фізпроцедури…

Автор: Ольга КЛЕЙМЕНОВА