№5, березень 2012

Уклін вам, гуру журналістики!

Вихід у світ книги «Вчителі-наставники журналістів з Київського університету» відгукнувся кількома презентаціями. Остання з них, що відбулася в центральному офісі Національної спілки журналістів України, розчулила навіть суворих чоловіків, за плечима яких – багатотонний вантаж професійних подвигів.

Утім, авторська команда – Анатолій Горлов, Яків Гальченко, Геннадій Душейко, Віктор Корніюк, Георгій Косих, Микола Махінчук, Сергій Правденко та Михайло Сорока – під час підготовки книги до друку, мабуть, якнайменше думала про сентиментальні наслідки копіткої праці. Просто ці вельмишановні чоловіки мали справу з минулим. А пам’ять, зрозуміло, невід’ємна від сплесків чуттєвості. Хоч там які позаду іспити на духовну й фізичну міць.

Це видання – третій сеанс ушанування рідної альма-матер колективом подвижників. Кількома роками раніше народилися книжки «Уроки журналістики і життя» (про випускників 1972-го) та «Журналісти з Київського університету» (про студентів різних років).

Наставництво спадкове. Автори нової книги вже самі виростили легіони послідовників. Та й тепер, за 40 років після доби студентства, вважають за потрібне вклонитися своїм гуру. У такому свідомому, наполегливому увічненні пам’яті проглядається певне коріння. Ініціатори видання закінчили університет 1972-го, тобто за 20 років після створення факультету журналістики (до 1952-го він був відділенням філфаку). А отже, вони – майже його ровесники. Це ті шістдесятники-сімдесятники, котрим випало творити й фіксувати нову історію, що скинула панцир репресій, змила гіркоту повоєнної туги. Студенти-журналісти, підживлені вірою у власні нечувані можливості, палали прагненням – змінювати світ навколо себе на краще.

Такий запал (на жаль, не завжди зрозумілий нинішнім журналістам-початківцям) є невід’ємною складовою нашої професії. Визрівав він саме в надрах факультету.
А викладачі-наставники завжди перебували в центрі цих сакральних процесів. Виплекати в студентів жагу позитивних перетворень істотніше, ніж прищепити навички формулювання думок на папері.

І хай студенти, за Конфуцієм, на початку шляху близькі між собою, а «в процесі навчання далеко відходять одне від одного», – закладений педагогами стрижень єднатиме їх упродовж усього життя.

Після вступної глави – передісторії підготовки професіоналів (автор Михайло Сорока) – читач знайомиться зі зрізом викладацтва Інституту журналістики КНУ (саме в нього переріс колишній факультет). 184 прізвища з лаконічними оповідками розташовані за абеткою. І це – найдоцільніший принцип подання матеріалу, адже абетка є універсальним кістяком впорядкованості.

На презентації третьої книги в НСЖУ, з чого, власне, розпочалася наша розповідь, 82-річний професор Василь Яременко резюмував: «Спасибі за ваше спасибі!».

Зрештою, подяка – лейтмотив нового видання. Уміння дякувати вертає нас, зрілих, до ідеалів студентського братерства: людяності, принциповості, доброти. Хоч там як патетично це звучить.

Автор: Ольга КРАСОВСЬКА

Архів журналу Віче

Віче №4/2016 №4
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Зеленський заявив про домовленість щодо ATACMS для України Сьогодні, 23 квітня

Тонкощі використання клейових сумішей для армування плит пінополістиролу Сьогодні, 23 квітня

Союзники назвали дату нової зустрічі щодо зброї для ЗСУ у форматі "Рамштайн" Вчора, 22 квітня

Кулеба розказав міністрам ЄС, що ще є можливість запобігти гіршим сценаріям Вчора, 22 квітня

Норвегія приєднається до ініціативи з забезпечення України засобами ППО Вчора, 22 квітня

Громадяни Словаччини зібрали вже понад 3 млн євро на снаряди для України Вчора, 22 квітня

Глава МЗС Швеції: ЄС хоче запровадити санкції проти СПГ з Росії і "тіньового флоту" Вчора, 22 квітня

Ідеальні подарунки на День матері Вчора, 22 квітня

Сенатор США допустив відправку Україні далекобійних ATACMS до кінця наступного тижня Вчора, 22 квітня

У Конгресі підтримали конфіскацію заморожених активів РФ у США для України 21 квітня