Кавунова столиця

Навряд чи знайдеться місто, де звичайний кавун був би більше шанований, ніж у Голій Пристані, де проводять присвячений йому фестиваль, який створено на основі відомого у світі бренду «Голопристанський кавун». Це місто знають не тільки на Херсонщині, а й далеко за її межами. Фестиваль «Український кавун – солодке диво» відбувається щороку наприкінці серпня, і гості приїздять не лише з Херсонщини, а й із Росії, Молдови, Білорусі, Польщі, Румунії.

Започаткувала фестиваль міська рада за ініціативи та підтримки Південного інституту овочівництва і баштанництва Української академії аграрних наук, створеного у 2001 році на базі Херсонської селекційно-дослідної станції баштанництва. З місцевого фестивалю у 2002 році він переріс в обласний, а у 2005-му став ще й науковим. Уперше наукова і художня складові такого заходу об'єдналися у комплекс і тепер фестиваль проводять у два етапи: перший – міжнародна науково-практична конференція «Актуальні питання селекції, технології вирощування та переробки баштанництва і овочевих культур», другий – святкові фестивальні заходи: обмін «секретами» й досвідом роботи науковців–учасників конференції, виставка-ярмарок та дешевий розпродаж баштанної, овочевої продукції й виробів із неї, укладення угод на постачання сільськогосподарської продукції безпосередньо від виробника, налагодження партнерських стосунків, виступи місцевих артистів і гостей з різних куточків Таврійського краю, конкурси, розваги.

Чи цікаво вам, скільки кавунів може з'їсти ваша подруга чи друг? Тож є нагода це перевірити, до того ж ще й зробити приємне ниркам. Досить несподівані ціни на кавуни «руб штучка два – кучка»! Приїздіть і пересвідчитеся самі! Смак кавунів – неперевершений, а розмір їх – вражаючий. Найбільше солодке диво за 4 роки проведення фестивалів мало вагу 36 кг. Цей кавун-велетень після фестивалю посів чільне місце в кабінеті міського голови і збергіся до Різдвяних свят, а востаннє вразив своїми розмірами та смаковими якостями колядників. Стали традиційними проводи велетенської баржі (майже 600 тонн) з кавунами, яка рухається Конкою повз місце проведення фестивалю під звуки маршу духового оркестру та побажання щасливої дороги.

Щороку учасники і гості фестивалю одержують подяки, дипломи, подарунки від його організаторів – Голопристанської міської ради, її виконавчого комітету, особисто від міського голови Анатолія Петровича НЕГРИ:

– Фестивальний рух закладає підвалини потужного туристичного ресурсу Голої Пристані, який стає джерелом економічного розвитку міста, істотно змінює структуру його господарства, сприяє підвищенню зацікавленості різних структур щодо інвестицій у будівництво туристичних, лікувально-оздоровчих комплексів на острові Білогрудів, поблизу річок Чайки, Конки, озера Соляного. Розвиток туризму дає можливість поповнити міський бюджет, що сприятиме розвитку міста, поліпшенню життєдіяльності територіальної громади. А від того, як розвиватимуться малі міста, залежить могутність та велич України, адже малі міста – це коріння держави.

Разом із міськвиконкомом за особистої підтримки мера міста Гола Пристань А. Негри. свято українського кавуна щорічно проводить Південний інститут овочівництва і баштанництва (ПІОБ), створений 22 березня 2001 року наказом президента Української академії аграрних наук на базі Херсонської селекціїної дослідної станції баштанництва, якому пізніше було підпорядковано Кримську дослідну станцію овочівництва. Це стало традицією, коли баштанники нашої та інших країн можуть обмінятися досвідом, подивитися в дослідному господарстві селекційні ділянки, поля баштанних культур, де у вирощуванні застосовують різні технології, тобто навіч побачити науково-технологічний прогрес галузі. Для наукового забезпечення баштанництва інститут розробив і президія УААН затвердила науково-технічну програму «Баштанні культури» на період 2001–2005 років. Координатором і основним виконавцем цієї програми стає Південний інститут овочівництва і баштанництва УААН.

ПІОБ проводить спільні дослідження з науково-дослідним Інститутом Академії медичних наук України, Інститутом екогігієни й токсикології імені Л. Ведмедя, з Інститутом геронтології здійснює клінічну оцінку плодів баштанних культур і розробляє методику їх найефективнішого використання як екологічно чистого продукту у раціональному й дієтичному лікувальному харчуванні.

Багато науково-технічних проектів здійснюється з міжнародними науковими установами інших країн. Створено новий сорт Княжич, стійкий проти антракнозу, як результат співпраці із Всеросійським науково-дослідним інститутом зрошувального овочівництва та баштанництва (Астрахань). Проведено спільні дослідження з Інститутом рільництва й овочівництва (Нові-сад, Сербія), постійно ведеться робота із Всеросійським інститутом рослинництва (Санкт-Петербург) з оцінки в умовах півдня України колекційних зразків баштанних культур за основними господарсько-цінними ознаками та створення нових сортів кавуна, стійких проти натракнозу; сортів дині, стійких проти борошнистої роси, та високопродуктивних сортів гарбуза столового та олійного напряму.

За участю наукових співробітників щорічно проводиться «День поля», постійно працює консультативний пункт з актуальних питань розвитку південного овочівництва й баштанництва.