№13, липень 2006

Вигадати Юлію Тимошенко

22 червня БЮТ, НСНУ і СПУ сформували коаліцію

«Другий шанс випадає не всім», – так Юлія Тимошенко відгукнулася про можливість знову очолити Кабмін. Шлях до другого шансу був не те що тернистий, а й узагалі іноді переставав бути шляхом, скидався на стежку чи альпіністський маршрут. Доля всміхнулася. Фортуна любить настирних. Нині можна написати багато патетичних фраз, назвати це дежа-в'ю «шансом для демократії» чи «поверненням віри у справедливість», сказати, що повторюваність – це майже закономірність, яка не передбачає помилок. Є слова, схожі на лаври. Та, пригадуючи, якими манівцями рухалися коаліціянти, дуже важко зловити ейфорійне сп'яніння й увірувати в політичну триєдність.

Коаліцію сформовано. Та погляньмо в минуле.Там корені сьогодення і майбуття.

Після кожного виборчого турне Юлії Тимошенко газетярі констатували: леді Ю успішно потопталась електоратом «Нашої України». При цьому вона клялась у вірності «ідеалам Майдану», особистій відданості Віктору Ющенкові та безкорисливій любові до Батьківщини. І їй повірили 22 % виборців. Щойно підрахували голоси, вона закликала до відродження команди Майдану. Закликала щиро, відверто й безапеляційно. Ще відвертіше цей заклик можна передати в такому діалозі: «Я відібрала ваш електорат?» У відповідь – мовчання. Бо хіба хтось зізнається в безпорадності? «Нічого особистого – це політика», – продовжує пані Юлія. «Без образ?» «Проїхали», – відказують «нашоукраїнці». Унікальна відповідь. По суті, тільки ці дві політичні сили конкурували на парламентських виборах, бо мали спільний електорат. І тепер «без образ». Без образ? Не віриться.

Цинік скаже, що «вірю», «не вірю» – це театральний жаргон. Хай ним користується Станіславський. У політиці йому не місце, тут панує усвідомлена необхідність. Та невже? Політика зав'язана на емоції не менше, ніж Мельпомена. Ревнощі, заздрощі, слава, вона ж – довіра громадян, відданість, зрада – це все емоції, ірраціональні почуття. Це нерв політики.

Присутнє, звісно, й щось подібне до ідей. Та давно вже минула епоха, коли «ідеї оволодівали масами» й робили їх всесильними. Політологи констатували смерть ідеологій. Повісили на їхні мертві ноги ярлички й відкотили в морг. Там вони й чекають кремації. Ідеї – данина минувшині. Вони вторували політичний шлях. Визначили стиль політики. Стали чимось на кшталт атрибутів снобізму. Політик має носити костюм від Armani, туфлі a. testoni й проповідувати ідеї. Інакше який же ж він політик? Він пройдисвіт. Стиль – понад усе. Тому й з'являються нині ліберали та консерватори, соціал-демократи і просто соціалісти. Так само як бредуть тротуарами прихильники рун-віри, а біля підніжжя Киселівки в кумедних обладунках збираються підлітки-толкієністи. Нині немає альтернативи демократичному режимові та ринковій економіці. Немає. Тож які можуть бути ідеї? Нема протилежностей, нема антагонізмів, нема вибору. Мусиш бути демократом і ринковиком. Це всі ідеї. Якщо всі, то немає жодних. Залишилася тільки бутафорія. Та політика є.

Френсіс Фукуяма пустив чутку про смерть історії, а заодно й політики. Та виявилася вона вельми перебільшеною. Політика може жити й без історії. Як живе трутень. Гуде, тріпоче паперовими крильцями, пухнастий і лагідний, хоч і безплідний. Від політики ніхто не чекає історичних звершень. Звершення небезпечні. Це зайвий клопіт. Потрібні шик, блиск, пафос, фраза, жест, осміх, потрібна Юлія Тимошенко. З епохи, коли тільки поставали великі ідеології, долинула фраза Вольтера: якби Бога не існувало... Геніальна фраза. Її можна обіграти на який завгодно лад. Спробуймо: якби не існувало Юлії Тимошенко, її треба було б вигадати. Привітаймо, панове, себе з вигадливістю. Бо вона справжнісінька вигадка – фантазія трутня.

Вибори виграла Партія регіонів, а парламентську коаліцію згуртувала Юлія Тимошенко. Спершу відпанахала шмат електорату «Нашої України», а потім і сам Народний союз поставила у власні бойові шеренги. Бути з пані Юлією – обрати непримітність. Як і в цілковитій пітьмі, так і в сяйві можна загубитися. Джура – потрібне реноме, та не завжди почесне. Поготів, коли і самому кортить стати лицарем. Доля лицаря – накласти головою в хрестовому поході. А дама?.. Дама вийде заміж за крамаря і потай до самої смерті зберігатиме на дні шухлядки, між рожевими підв'язками та сухим любистком, пожухлі освідчення. (Щось я розфантазувався.)

Гадалося, що після відставки Юлії Тимошенко з посади Прем'єр-міністра, коли передовиці газет починалися епіграфом «Любовная лодка разбилась о быт», а революційне тріо оголосили ситуативною антрепризою, помаранчевий союз став історією. Коли ж оповістився нескінченний «перечень взаимных болей, бед и обид», усі утвердились у своїх гадках. Та завчасно.

Віддам належне цинікам: помаранчевому реміксу не було альтернативи. Це справді усвідомлена необхідність. Чому? Партія регіонів – наче пальма Мерцалова. Вона не викидає пагіння і не родить кокосів. На ній не зів'єш гніздо і не сховаєшся від хижаків. Вона, мов Кантова «річ для себе», реальна й відчутна, та до кінця не зрозуміла.

Не знати, підказував досвід, аналіз чи інтуїція, та позиція Юлії Тимошенко була категорична: коаліція з Партією регіонів неможлива. Аби зрозуміти це, «нашоукраїнцям» знадобилося три місяці консультацій. Мета БЮТ – як і будь-якої іншої політичної сили – перебування при владі. Якщо опанувати владу об'єктивно неможливо з Партією регіонів, потрібне поновлення троїстого союзу. У хід було пущене все: роз'ятрення споминів, апелювання до сумління, залякування повною втратою громадської підтримки, пророкування незалежних експертів, погроза взяти участь у наступних президентських виборах, навіть образи й кокетство. Цей коктейль подіяв.Та ненадовго.

Не варто згадувати всі заяви, відкриті листи, демарші, перерви в засіданнях Верховної Ради, проведені на межі фолу – це вже минуле. Що далі? Далі – успіхи та помилки. Сподіваємося, не фатальні.

Автор: Валентин БУШАНСЬКИЙ

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Польські ЗМІ розповіли, як Туск переконав Макрона змінити умови імпорту не на користь України Сьогодні, 28 березня

Шмигаль прибув на міжурядові переговори до Варшави Сьогодні, 28 березня

Болгарію чекають дострокові вибори: ще одна партія відмовилась формувати уряд Сьогодні, 28 березня

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Сьогодні, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Сьогодні, 28 березня

Чехія виділить кошти на свою ініціативу щодо закупівлі боєприпасів для України Сьогодні, 28 березня

ЄС розблокував пільги для України, Косово йде в Раду Європи, "коаліція бронетехніки": новини дня Сьогодні, 28 березня

ЗМІ: Заява Макрона про відправку військ в Україну розлютила американських посадовців Вчора, 27 березня

Словенія приєднається до ініціативи Чехії із закупівлі снарядів для України Вчора, 27 березня

Естонія готова підтримати прем’єра Нідерландів на посаду генсека НАТО Вчора, 27 березня