передплата Українською | In English

№1, січень 2012

Родом із драми

IV Великий антикварний салон нагадав про військово-технічне минуле Мистецького Арсеналу, який ось уже кілька років служить винятково мирній справі.

Старі стіни, в яких колись ремонтували та зберігали пекельний інструментарій війни, цього разу підкорилися іншій місії: під завісу 2011 року вони стали тлом для його демонстрації. Атрибутика давніх битв отримала тут належне звучання. У ньому чулися ляскіт сталі, фиркання коней, сварки вороння, свист стріл…

Виставку «Арсенал в Арсеналі» сформували з фондових експонатів Львівського історичного музею та Львівської національної галереї мистецтв (за підтримки Національного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років). Багатокомпонентна добірка старовинної зброї та батального живопису XVI – XVIII століть нещодавно дивувала мешканців Варшави, Кракова, Відня. Тепер і кияни, затамувавши подих, роздивлялися різноманітні мечі – бойові й катівські, коштовні камінчики та слонову кістку рукояток шабель, обладунки «крилатих гусарів» – синів Речі Посполитої, чудернацький дизайн арбалетів, карпатських рушниць, порохівниць, що витонченістю не поступаються ридикюлям, і ще дуже багато невимовно цікавих об’єктів.

Друга гілка теми – індійська холодна зброя XVII–XIX століть. Олександр Фельдман представив 36 із 120 предметів своєї колекції. Та і їх достатньо, аби збагнути ментальну унікальність засобів убивства. Ці ножі та кинджали, безперечно, не мають аналогів у світі. Форми короткоклинкової зброї викликають захват.

Як завжди, на Великому антикварному салоні показали свої зібрання провідні галереї старожитностей та колекціонери. Але не цим акордом завершуємо невеличкий звіт. Для логічного фіналу – виставка тут-таки творів Віктора Зарецького. Картини правдивого естета, в яких – сплав української традиції із західною сецесією, збирали для Салону всім миром. 14 музеїв і два десятки колекціонерів-приватників зробили свій внесок у компонування експозиції та вшанування митця – автора стилю метафоричних видінь, «українського Клімта» (хоча нічого приємного в порівнянні одного художника з іншим немає), та, врешті, дисидента-шістдесятника. 600-сторінкову монографію «Терези долі Віктора Зарецького» презентувала на Салоні її автор Олеся Авраменко.

Залишається для себе прояснити: яка точка дотику у збройової складової та живописної складової Зарецького в концепції нинішнього Великого антикварного салону? Імовірно, драматизм, без якого неможливі ані мир—війна, ані смерть—життя, ані творчість художника.

Автор: Ольга КРАСОВСЬКА

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №7/2016 №7
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Понад 40 держав зобов'язались у Лугано підтримати відновлення України Вчора, 05 липня

Швейцарія подвоїть підтримку України до понад 100 млн франків до кінця 2023 року Вчора, 05 липня

Зеленський у Лугано розповів про своє бачення відбудови України і потребу реформ Вчора, 05 липня

Зеленський підтвердив переговори з Туреччиною і ООН щодо експорту українського зерна Вчора, 05 липня

План ЄС по відбудові України, Швеція допоможе вступити у НАТО, Папа хоче до Києва: новини дня Вчора, 05 липня

Україна має завершити війну з Росією на своїх умовах – Джонсон Вчора, 05 липня

Укріплення берега річки 04 липня

В уяві Лукашенка Україна сама хоче нападу Білорусі 03 липня

Німецький міністр назвав крадіжку українського зерна Росією "огидною формою війни"  02 липня

Данія офіційно стала частиною спільної оборонної політики ЄС 02 липня