передплата Українською | In English

№13, липень 2006

Одержали мандати? Мерщій – за парти!

Поділитися:

Безпрецедентна в новітній історії України ротація кадрового складу органів місцевого самоврядування зумовила гостру потребу оперативно залучати новачків до навчання – освоєння азів управлінської науки і практики.

Досвідом організації навчання ділиться директор Чернігівського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій, кандидат історичних наук Володимир БОЙКО.

– На Чернігівщині очікувався високий відсоток змін серед голів. Орієнтовна кількість «новачків», як засвідчує план-графік навчання кадрів у центрі, затверджений спільним розпорядженням голів облдержадміністрації та облради від 5 грудня 2005 року № 45, мала сягнути 200 осіб. Фактично вперше обраних виявилося дещо менше, але все-таки близько до прогнозованого – 180 осіб. Це становить 32% від загальної чисельності керівників територіальних громад Чернігівщини без трьох міст обласного значення (всього – 566). Значно істотнішим є відсоток змін серед міських (міст районного значення) голів: виконувати обов'язки почали 9 з 12 нових посадовців (75%), серед селищних голів цей показник становить 8 з 29 (27,5%).



Загалом у нашому центрі протягом травня – початку червня навчалися 178 сільських, селищних та міських голів. Серед них 67 (37,65%) жінок та 111 (62,35%) чоловіків (2002 рік – 42% та 58% відповідно). Це доволі непоганий гендерний баланс серед управлінців, до того ж стабільний, а коливання непринципові. За віковою ознакою серед новообраних голів до 35 років – 33 (18,5%) особи, від 36 до 50 – 106 (59,5%) та 39 осіб старші 50 років (21,9%). Середній вік – 41 рік. Наймолодші сільські голови працюють у селі Обичів Прилуцького району (Сергій Вовченко, 22 роки) та в селі Галаганівка Семенівського району (Роман Кравченко, 23 роки). В цілому дещо завеликі відсотки людей старшого віку та молоді, але вони відображають реалії демографічної ситуації на Чернігівщині. 102 керівники територіальних громад (57,3%) мають вищу освіту, 65 (36,5%) – середню спеціальну, 11 (6,2%) – середню. 2002 року показники становили 57%, 38% та 5% відповідно. Тобто кардинальних змін не відбулося.



Лише 30 осіб (17%) раніше підвищували свою кваліфікацію в закладах, призначених для державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, 24 з них – у центрі. За освітою серед новообраних найбільше вчителів та спеціалістів сільського господарства. Останні відомості особливо привертають увагу, оскільки переконливо засвідчують наявну проблему щодо освітнього рівня новообраних голів і посилюють значення їхнього навчання.



Залишає бажати кращого й досвід попередньої управлінської роботи в органах влади. Майже половина всіх слухачів її взагалі не мали, шоста частина мали стаж до двох років. Приблизно стільки ж осіб зі стажем понад десять років. Тільки 17 (9,5%) раніше працювали на виборних посадах в органах місцевого самоврядування. Переважна більшість із такою діяльністю зустрічаються вперше. Щоправда, до лав досвідчених слід також зарахувати двох голів, які пропрацювали на посадах заступників голів райдержадміністрацій, проте на нинішню ситуацію вони вплинути не можуть. Крім того, переважна більшість голів, а саме 147 (82,5%), мають найнижчий у своїй (четвертій) категорії ранг – дев'ятий, 23 (13%) – восьмий, 8 (4,5%) – сьомий. Лише двоє зараховані до резерву на керівні посади в органах державної влади.



Навчалися новообрані сільські, селищні та міські голови згідно з нормативними вимогами за професійною програмою підвищення кваліфікації (всього три групи). Вона розрахована і на вдосконалення загальноосвітнього рівня, і на набуття практичного досвіду. На нашу думку, така її сутність обмежує сферу застосування виключно для новообраних чи новопризначених посадовців, проте на сьогодні є оптимальним варіантом, адже дає змогу дати знання загальнотеоретичних засад роботи керівника територіальної громади, доволі докладно розкрити основні напрями його роботи. А з огляду на те, що голова уособлює в собі всю виконавчу владу, спектр питань, що розглядається, надзвичайно широкий.



Крім того, модульний принцип побудови професійної програми дає змогу, не руйнуючи загальної структури, вносити потрібні зміни, зокрема щодо збільшення кількості тренінгів. Вони не суперечать один одному, а форма і зміст органічно поєднуються. Інша справа, що для досвідчених голів навчання за професійною програмою вочевидь недоречне й тут пріоритет за спеціалізованими семінарами-тренінгами. Та й із досвіду попередніх років ми дійшли висновку про доцільність реалізації профпрограми в два етапи: одразу після обрання та через півроку. Тож спочатку надається найнагальніша інформація, потрібна для роботи, а через кілька місяців ті самі слухачі, вже набувши певного досвіду, приїжджають ще раз і завершують розпочатий курс. За цей час у них накопичуються нові запитання, на які ми прагнемо дати відповідь, але водночас практика знімає або робить зрозумілим те, що ще зовсім недавно здавалося проблемним для новообраних керівників територіальних громад. Наявність форм контролю знань (комплексне комп'ютерне тестування, написання та захист випускної роботи) також відрізняє другий етап від першого.



Під час навчання сільські, селищні та міські голови здобували знання з конституційних засад місцевого самоврядування в Україні, знайомилися з його системою, роллю в демократизації країни, структурою органів місцевого самоврядування в нашій державі, світовим досвідом територіального управління, фінансовою основою місцевого самоврядування. Практичні аспекти роботи голови розглядалися на заняттях з організаційного забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування, на яких, зокрема, йшлося про планування, участь депутатів у діяльності рад, їх регламент, особливості проходження служби в органах місцевого самоврядування. Висвітлювалися також питання місцевих податків і зборів, комунальної власності та створення комунальних формувань з надання послуг населенню, регулювання земельних відносин, роботи закладів освіти, охорони здоров'я, навколишнього середовища, соціального забезпечення, повноважень органів місцевого самоврядування в забезпеченні громадського порядку, дотримання правил протипожежної безпеки та дорожнього руху на території громади.



Заняття з підготовки та прийняття управлінських рішень, а також підготовки і проведення сесій місцевих рад проводилися у формі тренінгів. Характерною їх особливістю стала участь досвідчених колег – сільських голів із сіл Іванівка та Анисів Чернігівського району, селищного голови із Замглая Ріпкинського району та Менського міського голови. Їхні виступи викликали чимало запитань та надзвичайно активізували слухачів.



Справжньою «родзинкою» став тренінг «Правова база діяльності органів місцевого самоврядування: основні закони, сучасні тенденції реформування». Його на замовлення центру провів Центральноукраїнський регіональний навчальний центр (м. Черкаси), створений у рамках Програми партнерства громад, яку реалізує Фундація «Україна – США» за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку. Компетентність тренерів (Юрій Оробець та Вадим Зелений – магістри державного управління, до того ж мають чималий досвід роботи в органах місцевого самоврядування), ігрова форма, невимушена атмосфера на заняттях сприяли опануванню запропонованого матеріалу.



Центр за участю викладачів підготував і видав навчально-методичний збірник «Організація роботи керівника територіальної громади» та додаток до нього «Практичні аспекти діяльності органів місцевого самоврядування» (останній призначений насамперед для секретарів місцевих рад). У книжці вміщено перелік нормативно-правових актів з місцевого самоврядування, розкриваються повноваження й функціональні обов'язки сільського, селищного, міського голови. Значну увагу приділено організаційному забезпеченню діяльності рад та їх виконавчих органів, зокрема плануванню роботи, діловодству, здійсненню контролю за виконанням рішень, формуванню програм соціально-економічного розвитку, місцевих бюджетів, повноваженням у сфері земельних відносин, залученню інвестицій, комунальної власності. Наше видання набуло загальноукраїнського розголосу: ним зацікавилися представники органів місцевого самоврядування Київської, Харківської, Донецької, Луганської, Кіровоградської та Черкаської областей.



Також слухачі отримали компакт-диски з матеріалами з антикорупційного, земельного, фінансового законодавства, деяких аспектів управлінської діяльності, євроінтеграційної політики України. Усім міським головам вручено у друкованому вигляді «Порадник міському голові», підготовлений Фундацією «Україна – США». Сільські голови мають відповідні поради на компакт-дисках.



Не фасадні права, а важелі впливу



Підсумкове анкетування виявило й те, на що треба звернути увагу під час реалізації другої частини навчання. Це вже згадувані земельні питання та проблеми комунальної власності, формування місцевого бюджету, а також місцевих податків і зборів, організації роботи зі зверненнями громадян, формування та реалізації програм соціально-економічного розвитку. Непокоїть голів нинішня політична ситуація в Україні.



Деякі запитання доволі показові в сенсі їх постановки. Скажімо, прохання роз'яснити, як можна газифікувати село. Симптоматично також, що значна кількість нових голів дещо не вірять у власні можливості, навіть за умови правової обґрунтованості своїх дій. Це наслідок і тягаря звички до прямого адміністрування з боку райдержадміністрацій, і психологічної неготовності частини сільських, селищних та міських голів до своєї нової ролі. Щоправда, є ще одна обставина – ресурсне забезпечення місцевого самоврядування. На запитання щодо фінансової самодостатності територіальних громад жоден сільський голова з першої та другої групи (загалом 118 осіб) не відповів позитивно. Отже, не варто дивуватися, коли інколи від них можна почути контраверсійну тезу: «Місцевого самоврядування в Україні немає». Вочевидь ідеться не про фасадні права, а про реальні важелі впливу, зокрема матеріально-фінансові, про реальну здатність територіальних громад автономно, в межах чинного законодавства вирішувати переважну більшість своїх питань.



Інше спостереження: на відміну від минулорічного навчання немає серед новообраних голів цілковитого (а часом і відверто ворожого) несприйняття адміністративно-територіальної реформи. В принципі необхідність змін у цій царині є очевидним фактом. Інша річ, як усе це відбуватиметься, чи враховуватимуться місцеві інтереси та особливості, які ресурси закладатимуться під реформу. Тобто що з того отримає місцеве населення? Такі настрої ще раз засвідчують хибність шляху та методів, обраних рік тому ініціаторами цієї реформи, але водночас демонструють готовність місцевих лідерів до її обговорення по суті.



Анкетування слухачів, проведене наприкінці навчання, продемонструвало їхню доволі високу мотивацію до підвищення своєї кваліфікації (7 балів із 10 максимальних). Загалом за різними критеріями (здобуття нових знань, отримання нових навичок, придатність на практиці, умови праці в центрі, планування занять у групі) середній бал оцінки сільськими, селищними та міськими головами навчання коливається в межах 6,5–7 балів. Попереднє підвищення кваліфікації, більший стаж служби в органах влади позитивно впливають на рівень особистої мотивації до навчання та прагнення отримати нові навички. Той, у кого вона вища, значно позитивніше оцінював програму та методику навчання. Зі здобутих знань найкориснішими, на думку слухачів, є придатні до застосування на практиці. Ліпшому їх засвоєнню сприяє також більша професійна однорідність групи. Такі кореляції, на нашу думку, відображають реальне сприйняття наданої інформації та ступінь її ефективності, а водночас і рівень професійної спроможності самих сільських, селищних і міських голів.



Отже, на Чернігівщині новообрані сільські, селищні та міські голови практично стовідсотково охоплені навчанням. Усі вони отримали необхідний мінімум знань для подальшої роботи. Особливо слухачам сподобалися тренінги та використання наочних матеріалів: схем, мультимедійних презентацій тощо. Навчання, привернувши неабияку увагу з боку органів державної влади та місцевого самоврядування, продемонструвало й низку проблем наявного кадрового складу. Найбільші з них пов'язані з освітнім рівнем та браком досвіду. Водночас ступінь сприйняття нового доволі високий. Багатьом новообраним головам ще належить стати такими, що здатні брати на себе відповідальність і обстоювати інтереси громади в рамках чинного законодавства. Від цього залежить їх авторитет, а отже, й авторитет влади.

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №7/2016 №7
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата