На Івана Купала в Українці ремствували

Вітчизняне законодавство в галузі місцевого самоврядування не відповідає Європейській Хартії, яку Верховна Рада ратифікувала 1997 року. Про це йдеться в резолюції VI щорічної конференції малих міст України, що відбулася в місті Українці Київської області 6–7 липня, саме на Івана Купала.

Із широкого кола проблем учасники заходу виокремили такі:

– недосконалість розподілу бюджетних коштів, що ставить органи самоврядування малих міст на межу функціонального паралічу;

– обмеженість повноважень в управлінні земельними ресурсами;

– недосконалість податкового законодавства, що не дає змоги територіальним громадам сформувати власну податкову базу через місцеві податки та збори;

– криза комунальної інфраструктури, загрозлива зношеність житлового фонду.

На зібрання мерів прибули представники 18 центральних органів державної влади, зокрема апарату Верховної Ради, адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів, Національного банку, Державного казначейства – чиновники виступали на пленарних сесіях, даючи роз’яснення та відповідаючи на запитання міських голів.

Привітання від Президента України Віктора Януковича зачитав голова Київської облдержадміністрації Анатолій ПРИСЯЖНЮК. Принагідно очільник області похвалився неабиякими результатами роботи за рік перебування на посаді: за показниками соціально-економічного розвитку область з 24 місця перемістилася в першу п’ятірку. Запорука успіху – злагоджена діяльність Київської обласної ради: 103 із 148 депутатів належать до фракції Партії регіонів.

Основне завдання Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування нині полягає в підготовці нової редакції Закону «Про місцеве самоврядування», повідомив народний депутат України Василь ДЕМЧИШЕН (фракція Партії регіонів).

Чимало програм становлення місцевого самоврядування в нашій країні реалізує Норвегія. Ця північна країна надала допомогу і в організації конференції малих міст в Українці. З доповіддю про зрушення в галузі виступив посол Норвегії в Україні Олав БЕРСТАД.

Інший іноземний гість, менеджер Представництва Європейської комісії Домінік ПАПЕНХАЙМ, зауважив, що коштом Європейського Союзу в Україні вже профінансовано близько 250 проектів, у яких узяли участь понад тисячу територіальних громад. Усі програми мали на меті скоротити дисбаланс у розвитку регіонів. Це завдання й надалі лежатиме в основі заходів, які ЄС запланував на 2011–2013 роки.

Аналізуючи українське законодавство, експерт Ради Європи професор Сорбонни (Франція) Марку Жерар звернув увагу на неприпустимість дискримінації значної кількості органів самоврядування. Ідеться передусім про нерівні умови для розвитку міст районного й обласного значення. Науковець ознайомив мерів з особливостями функціонування муніципалітетів у Франції – нині триває процес їхньої інтеграції до єдиної системи державної влади.

Усі виступи міських голів були емоційними, адже ті говорили про наболіле.

Володимир БЄЛИЙ (м. Богодухів, Харківська область):

– Органи самоврядування змушені спрямовувати значну частину коштів місцевих бюджетів на забезпечення делегованих повноважень, які мають фінансуватися державою. У підсумку бракує грошей на ЖКГ, благоустрій, ремонт доріг – про розвиток міст і містечок годі й думати. Не вдається акумулювати достатньо коштів для повної виплати заробітних плат працівникам бюджетних установ. А зарплати та інші захищені статті, що підлягають обов’язковому фінансуванню, часто сягають 90 відсотків місцевих бюджетів! Ситуація ускладнюється очікуванням чергового підвищення оплати праці в бюджетній сфері. Ідея хороша, але потребує додаткових бюджетних ресурсів. На місцях таких джерел немає, всі резерви давно вичерпано.

– І Президент, і Прем’єр-міністр раз по раз наголошують на необхідності створювати належні умови для залучення інвестицій. Хто має цим опікуватися в конкретному населеному пункті? Інвестору потрібна якісна дорога, земельна ділянка, розумне оподаткування, соціальна інфраструктура для працівників, сприятливе ставлення з боку місцевої влади. Усе це лягає на плечі міських голів. А що має місто від інвестицій?

Якщо підприємство працює, 25 відсотків податку на прибуток громадян залишається в місті, решта йде на районний і обласний центри. Податок на прибуток підприємства в повному обсязі перераховується до державного бюджету. Чому так? Залишіть нам 10 відсотків із цих коштів на розвиток міста. Ми, наприклад, зробили все можливе, щоб компанія «Крафт Фудз Україна» перенесла своє виробництво з Польщі до нашого міста. Тепер у Тростянці додатково з’явиться 2 тисячі робочих місць. Але міський бюджет від цього нічого не отримає, окрім 150 фур на добу, які вщент розіб’ють дороги.

– Дивує масове порушення кримінальних справ проти міських голів за нецільове використання коштів. Чекайте, але всі видатки затверджує Державне казначейство, тож нехай після цього до нас не звертається ані прокуратура, ані міліція. Ми ставимо питання так: факт проходження грошей через казначейство є межею, де закінчується наша відповідальність. Логіка ось у чому. Мером може стати людина, котра не знається на фінансовому праві, – вчитель, лікар. Щоб у них не виникало проблем, кошти й передбачено пропускати через Державне казначейство як контрольний орган.

Іще одне важливе фінансове питання: слід дозволити громадам у повному обсязі розпоряджатися коштами місцевих бюджетів, звісно, за рішенням рад. Виходить, спеціальні фонди в бюджетах є, а використати їх не можна.

Пропоную також звернутися з листом до відповідного комітету Верховної Ради, аби скасували пункт 3 статті 15 нещодавно ухваленого Закону «Про доступ до публічної інформації». Ним передбачається, що всі проекти нормативно-правових актів слід оприлюднювати не пізніш як за 20 робочих днів до дати прийняття. Кому це вигідно? У підсумку страждають люди, адже їм доведеться набагато довше чекати на рішення виконкому чи ради.

Резолюцію VI щорічної конференції малих міст України вирішено направити до Президента України Віктора Януковича, Верховної Ради й Кабінету Міністрів. До речі, за підсумками попередніх конференцій уряд ухвалив п’ять постанов і програму державної підтримки соціально-економічного розвитку малих міст на 2011–2015 роки.

– У програмі враховано всі наші пропозиції, а її фінансування значно зросте вже наступного року, – каже мер Українки, голова Асоціації малих міст Павло КОЗИРЄВ. – Тепер ми просимо продовжити адміністративно-територіальну реформу та реформу в бюджетній сфері, ввести представника малих міст до Ради регіонів при Президентові України.

Одна з цілей конференції – інформаційна підтримка очільників місцевого самоврядування. Актуальність цієї мети зумовлюється тим, що після минулих виборів змінилося близько 60 відсотків міських голів. Тож у пригоді стане довідник, який Асоціація малих міст України підготувала спільно з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. Тут не лише офіційна інформація, а й опис усіх програм з місцевого самоврядування, адресні дані міжнародних установ, котрі надають технічну допомогу територіальним громадам.　

Фото надано прес-службою Асоціації малих міст України.

Автор: Юрій ПОТАШНІЙ