Королі не ходять пішки. Ходять пішки пішаки

«Київ – ЄВРОпейська столиця!», «Київ – ЄВРОпейська столиця!»… Уперте повторення заклинання на кожному розі свідчить радше про нашу невпевненість у тому, що стверджуємо. Можна затерти слова до дір, але цим не приховаєш такої відвертої речі, як побутова культура. Вона, правдива ексгібіціоністка, безсоромно виставляє напоказ вади українського мегаполісу № 1, викриває парадокси між здоровими амбіціями щодо примарної європейськості та проявами дикунства.
Узяти хоча б таке підніжне – в буквальному розумінні слова – неподобство, як тротуари під фешенебельними спорудами. Шаленими темпами видираються в київське небо нові готелі, підтягуються до певного щаблю рафінованості готелі старі. Та ось лихо: ті, хто будівництво замовляє, дає на нього згоду й, зрештою, курирує процес, не ходять пішки. Із дверцят автівок керівні мужі потрапляють прямо в холи готелів, навіть не встигнувши кинути погляд під ноги. А дарма. Навіть лаконічний променад будь-якою вулицею столиці дарує надзвичайні миті пізнання. І ще, найголовніше. Саме цими тротуарами менш ніж за рік гулятимуть багатотисячні гості Євро-2012.

…Годинник на вході до столичної мерії метрономив ритм величного наближення до футбольного чемпіонату. Взувши сандалії, ми вирушили історичним центром Києва за спонтанно сконструйованим маршрутом, на якому випинали кілька готелів та готельних будмайданчиків.

Першим на шляху трапився сітьовий красень «Radisson SAS», вписаний в архітектурний ансамбль вулиці Ярославів Вал. Ледь не поламали ноги на підступах до готелю…

З ризиком для життя поглянули вгору – на облуплені стіни-балкони сусідніх будинків. Задирати голову – справа зухвала, бо автомобілі кишать на тротуарах у броунівському русі, створюють собі стихійні стоянки й зовсім не зважають на людей, яких на цій вузькій вулиці, до речі, надміру багато. Це не випадково: через невідкриття станції метро «Львівська брама» та кострубаті схеми пересування громадського транспорту натовпи клерків товчуть черевиками кілометри й кілометри вулиць.

Отже, «європейська» столиця з її пішохідними стежками нагадує гарячу точку, що потерпає від артобстрілів та навал кінної армії. Серед цього гармидеру, звісно, нема де прорізатися гладеньким велосипедним доріжкам, що є ще однією ознакою цивілізованості.

Обминаючи ритвини та шарахаючись від нервових машин, пригадали, що минулої осені комунальна корпорація «Київавтодор» оголосила оптимістичні плани стосовно близького майбутнього, пов’язаного з футбольним чемпіонатом. Зокрема, пообіцяла навести лад до Євро-2012 у вулично-дорожньому господарстві в межах 1,5-кілометрової зони навколо НСК «Олімпійський». Передусім до зони капітальної модернізації потрапили бульвар Лесі Українки, вулиці Фізкультури та Червоноармійська. Від імені «Київавтодору» прес-служба КМДА зауважувала: окрім того, корпорація охопить увагою 53 об’єкти, задіяні в пересуванні учасників та гостей фінальної частини Євро-2012. Серед них – тротуари, дотичні до НСК, Південний мостовий перехід, Кільцева дорога, вулиці Заболотного, Артема, Теліги, шосе Столичне, Гостомельське, проспекти Палладіна, Червонозоряний, Броварський, бульвар Дружби народів тощо.

А на початку весни з легкої руки голови КМДА Олександра Попова розгорнулася боротьба з ямковістю. Її приурочили до Дня Києва. Тож «Київавтодор» склав графік актуальних ремонтів, напружився й до кінця квітня ліквідував злісні ямки на площі 51 тисяча квадратних метрів. Про це засобам масової інформації рапортував директор корпорації Георгій Глінський. Щоправда, акцент робіт припав ізнов-таки не на пішохідну, а на проїжджу частину. У чому на власні очі переконувалися дедалі більше, просуваючись нашим міжготельним тротуарним маршрутом.

-------------------------------------------------------------------------------

Проведення у місті Києві фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року є надзвичайно важливою подією для міста та його іміджу. Київською міською державною адміністрацією було надано гарантії щодо належного прийому гостей.

Найбільшими групами, що прибудуть до Києва, вважаються цільові групи УЄФА (команди та їх обслуговуючий персонал, судді, офіційні спонсори, офіційні засоби масової інформації, а також «сім’я» УЄФА) та вболівальники чемпіонату.

Відповідно до вимог УЄФА в місті Києві для розміщення цільових груп УЄФА необхідно 7300 готельних номерів категорії 3–5 зірок. Нині для цільових груп УЄФА вже зарезервовано понад 6 тисяч номерів. Із них майже 800 номерів у готелях 5*, понад 1 тис. 800 – у готелях 4*, близько
3 тис. 600 – 3*.

(З офіційного сайта КМДА).

***

Повернувши з Ярославого Валу на вулицю Лисенка, а з неї – праворуч на вулицю Б. Хмельницького, прямували до ще одного люксусового готелю: «Опера». Незалежно від комфортного взуття й далі наражали ноги на небезпеку, що причаїлася в асфальтових ямах, розверзених каналізаційних колодязях і щербатих прямокутниках, відомих у народі як «плитка Омельченка».

***

Методично фіксуючи «цифрою» свідчення тотальної роздовбаності (а з нею і ментального роздовбайства), намагалися зрозуміти логіку ставлення керівників до тротуарної теми. Як нас переконують, вона має практичний розвиток у вигляді систематичних ремонтів. Тоді чому, питається, пішохідна частина вулиць залишається не захищеною від не менш систематичного нищення колесами численних авто? З огляду на елементарну заощадливість бюджету – гріш ціна тим ремонтам.

***

В ефірі одного з українських телеканалів глава КМДА Олександр Попов повідомив, що міська влада до кінця року має намір завершити розробку документації з облаштування паркінгів та розв’язати проблему хаотичного паркування автомобілів. Олександр Попов зауважив, що йдеться переважно про центральну частину столиці. За його словами, міська влада нині шукає інвесторів, котрі посприяли б, зокрема, облаштуванню підземних паркінгів.

***

Відзнявши наступну порцію невтішних кадрів поряд із готелем «Опера», після легендарної Фундуклеївської (так свого часу називалася вулиця Б. Хмельницького) навідали паралельний Бібіковський бульвар: нині бульвар Т. Шевченка. Останніми роками старовинна вулична артерія, колиска Володимирського собору й центрального ботанічного саду, тріщить по швах. Мало не за ніч виростають тут хмарочоси, які, зрозуміло, протипоказані архітектурним святиням – з огляду на законодавство щодо висотного будівництва в центрі міста та й, зрештою, – на естетику та елементарну мораль.

Якусь хвилину розмірковували, з чого почати. Бо об’єкти, що цікавлять репортерське око, тут неабияк промовисті. Ліворуч кипить довгобуд – готель «Hilton». Ця мережа порівняно пізно заходить на українські простори. Тож факт появи такого готелю, можливо, декого спонукає до оплесків. Але. Прихід «Hilton» міг би бути набагато коректнішим. 24(!) поверхи готелю устромлені між стінами старих беззахисних домівок та ще й неподалік від згаданої храмової святині! Пригадалося: приміром, у Празі 8-поверховий «Hilton» розташований також у центрі міста, проте на окремому від історичних будинків клаптику землі. А в Будапешті ця мережа має акуратну шестиповерхівку в старовинному районі, і, що прикметно, від року свого спорудження (1976-го) борониться від критики патріотів міста.

Українців нині переконують: Євро-2012 – понад усе! Найголовніше – не лише не зганьбити себе в очах світової спільноти, а й посісти в ній гідну нішу. Однак якщо престиж країни вимірюється кількістю зруйнованих архітектурних пам’яток, то такий престиж нам не потрібен.

Саме в день нашої тротуарної фотосесії у столиці відбувся черговий марш протесту проти забудови історичної частини Києва та руйнування пам’яток архітектури внаслідок забудови.

***

Учасники маршу протесту передали до Київради, Київської міської держадміністрації та адміністрації Президента України свої вимоги. Серед них – зупинити забудову та знищення історичного середовища Києва, захистити зелені зони міста від забудовників, відкрити для громадськості Державний реєстр нерухомих пам’яток України і надалі публікувати будь-які зміни до нього. Кияни також вимагають ввести мораторій на виселення або приватизацію музеїв, бібліотек і книгарень.

(За матеріалами Радіо «Свобода»).

***　

Коли влада безпорадна або поводиться так, ніби її у деяких незручних ситуаціях узагалі не існує, виступи на захист рідного міста перетворюються на дзвін у рейку.

Обсервуючи бульвар, біля нового готелю «Ibis» знайшли місця особливої концентрації ямок, тріщин, вибоїн… Розмаїття видів асфальтового пошкодження гідне дослідження.

Утома від багатогодинного перестрибування ковбань загальмувала нас біля об’єкта, що став фінішним пунктом мандрівки, – пам’ятки радянського містобудування, тризіркового готелю «Либідь». Він, як і ті, що трапилися на нашому шляху, і всі інші, що становлять левову частку столичного готельного господарства, прийматиме гостей Євро-2012.

Довкола на нас чекали вже знайомі картинки. Сенсу тинятися далі не бачили. На душі було кисло. І тут помітили копирсання ремонтників, що латали автомобільне покриття. Знову воно, знову не тротуар! Та все одно це – очевидний позитив. Щось таки в столиці робиться. Як там написано в «Законах Паркінсона»? «Дія розширюється, щоб заповнити порожнечу, яка створена нашими помилками». Як усе-таки чудово жити в країні вічного безладу, даруйте – вічного ремонту! Його фінал означав би стагнацію. А доки ремонт триває, ми приречені на життя!

***

Окрім цільових груп УЄФА до Києва у дні матчів очікується прибуття великої кількості вболівальників. Їм надаватимуть повний комплекс послуг з організації розміщення, трансферу та туристичного супроводу. Одночасно буде забезпечено роботу легкодоступної системи «он-лайн» із бронювання місць різної цінової категорії.

КМДА склала перелік закладів розміщення (готелі категорії 1–2 зірки, мотелі, хостели, пансіонати, бази відпочинку, санаторії, садиби, гуртожитки, приватні апартаменти).

Однією з важливих складових розміщення вболівальників є залучення до цього процесу гуртожитків вищих навчальних закладів столиці та Київської області. Створено робочу групу в складі представників Київської міської державної адміністрації, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Укрєвроінфапроекту та Київської обласної державної адміністрації. 　

(З офіційного сайта КМДА).

Автор: Ольга КЛЕЙМЕНОВА