передплата Українською | In English

№13, липень 2006

Правнучка гарних господарів і майстрових людейПравнучка гарних господарів і майстрових людей

Поділитися:

Педагог і правозахисник Наталія Андріївна Романова очолила Чернігівську обласну раду. Її обрано від Блоку Юлії Тимошенко, за який наші земляки віддали більш як третину голосів.

Наталія Романова народилася в Будапешті в сім'ї військовослужбовця. Проте малою батьківщиною вважає Ріпкинщину. Древній Любеч на берегах Дніпра, сховані поміж розлогих лісів Смолигівка та Миси – ті близькі й рідні місця, де проросли її життєві корені.
1983 року Романова закінчила факультет історії та права Чернігівського педінституту імені Т. Г. Шевченка. Вчителювала в сільських та міських школах, була заступником директора Чернігівського колегіуму № 11.
Член правління Української соціал-демократичної партії, голова обласної організації УСДП, голова Чернігівського громадського комітету захисту прав людини, член делегації України в Палаті регіонів Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи.
Заочно здобуває другу вищу освіту: навчається на четвертому курсі факультету цивільної та господарської юстиції Одеської національної юридичної академії. Заміжня, має сина-студента.
З початком виборчої кампанії Наталія Романова залишила роботу в колегіумі та очолила міський виборчий штаб БЮТ...

Депутатська більшість облради у складі БЮТ, «Нашої України» та Народного блоку Литвина стала дієздатною й може ухвалювати рішення без будь-якої загрози блокування її роботи через партійні амбіції чи суперечки. Проте потужні фракції досить рішуче відстоюють свої позиції.

– Та головне, – каже Наталія Романова, – що, незважаючи на гострі обговорення, ми знаходимо порозуміння. Так, під час внесення змін до обласного бюджету на нинішній рік ми зуміли спільно розв'язати декілька проблем: виділили 3 млн. гривень для селища Ладан Прилуцького району, понад 13 млн. – спрямували на будівництво, реконструкцію та ремонт автомобільних доріг комунальної власності, а за рахунок субвенції з держбюджету збільшили кошти на закупівлю обладнання для сільських амбулаторій, фельдшерсько-акушерських пунктів, а також на придбання санітарних автомобілів. Усе це засвідчує, що ми різні партійно, але мета в нас спільна – працювати задля добробуту людей.

Облрада має пожвавити діяльність місцевого самоврядування та всіх громад. Ми підтримуємо ідею громадських слухань, уже нині складаємо для них реєстр найактуальніших проблем, вживаємо заходів з поліпшення інвестиційного клімату Придеснянського краю. І не тільки в аграрній сфері та в промисловості, а й у таких пріоритетних для області напрямах, як розвиток транзитної й туристичної інфраструктур.

Чернігівщина багата на ресурси для виробництва будівельних матеріалів, на запаси торфу, бішофіту, інші мінеральні запаси, в розроблення та видобуток яких треба вкладати чималі кошти. Ми з'ясуємо, наскільки ефективно використовується земля, а також комунальне майно, що перебуває в оренді, найближчим часом створимо спеціальний інвестиційний фонд, продумаємо програму підтримки власних виробників, особливо середнього та малого бізнесу, власників фермерських господарств. Не залишаться поза увагою й проблеми великотоварного сільгоспвиробництва.

Дуже сподіваюся на реалізацію спеціалізованих галузевих програм, під які ми обов'язково передбачимо кошти і з обласного бюджету, і з новоствореного інвестиційного фонду. З огляду на це вже створено постійну комісію з питань будівництва, зв'язку, транспорту та енергетики, яку очолив депутат від БЮТ Сергій Вітренко. Деякі напрями розвитку енергозбереження в краї облрада розгляне в четвертому кварталі нинішнього року під час внесення змін до Програми науково-технічного та інноваційного розвитку області до 2007 року.

Незабаром профільна комісія з відповідними службами виконавчої влади напрацює програму, приміром, із назвою «Поліський біодизель». Я обстоюю всі енергозбережні проекти, які зможуть принести області якнайбільше користі, адже енергетика повинна бути економною.

– Робота роботою, але хотілося б довідатися, перефразовуючи літописця, й про те, звідки пішла родина Романових?
– Певна річ, не від царської сім'ї. Проте хтозна, де могли переплітатися прадідівські корені. Маю лише архівні свідчення того, що мої давні родичі були заможними й шанованими людьми. Підтвердження цього – фамільний герб у вигляді підкови та двох кавалерських хрестів з нашоломником із трьох страусових пір'їн. Згідно з родинним генеалогічним деревом мого батька Андрія Дмитровича, цей герб належав знатному й заможному козакові Василю Івановичу Тупиці, що жив на наших ріпкинських землях ще у ХVІІ столітті. Це підтверджує «Малороссийский гербовник» архіву чернігівського дворянства. Отож вважаю, що по батьковій лінії в мене міцне козацьке коріння.

– До речі, нині дуже зрідка можна зустріти людину, яка знає свій глибинний родовід. А втім, ви ж не лише правник, а й історик.
– Мій інтерес до родинного літопису ще з дитинства. Приміром, діда Дмитра я живим ніколи не бачила. Знаю його лише з фотокарток і розповідей рідних. А ось дід Михайло (по матері) виховував мене. Обидва були гарними господарями й майстровими людьми. Дід Дмитро, до речі, мав у розпорядженні 19 гектарів землі, власноруч спорудив млин та двоповерховий будинок для своєї родини. Тим часом дід Михайло виготовляв скрипки, був неперевершеним взуттярем. З-під його золотих рук виходили найкращі «балеточки» та «бурочки» в Любечі 50–60 років минулого століття.
Мій чоловік займається підприємництвом, а син Роман закінчує останній курс Одеської національної юридичної академії.


– І насамкінець: яке ваше найбільше життєве захоплення?
– За моїми плечима – курс фортепіано в музичній школі. Проте більше шаную гітару, під яку виконую не тільки бардівські та народні, а й власні пісні. Про маму, рідний Любеч, де жили бабуся та дідусь, про любов до рідної землі, чудової поліської природи і, звичайно, про кохання.


Інтерв'ю взяли
Віктор КИРІЄНКО та Сергій ПАВЛЕНКО.

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №7/2016 №7
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата