№11, червень 2011

Люди і собакиЛюди і собаки

Те, що собака друг людини, доведено давно. Собака вірно служить нам, виконуючи різноманітні функції: стереже худобу на пасовищах, охороняє обійстя, квартири, бере участь у воєнних операціях, допомагає під час санітарних і пошукових заходів, приходить на допомогу людям у воді, служить поводирем для незрячих, тішить своєю присутністю дітей і рятує від самотності одиноких людей. Тому й любимо ми собак. Щоправда, домашніх.
А яку любов ми даруємо безпритульним псам, яких щодня бачимо поодинці і зграями у дворах багатоповерхівок, новобудов, у переходах метро, місцях роздрібної торгівлі та навіть біля головних воріт столиці – залізничного вокзалу тощо? Чи так само з любов’ю піклуємося про них?

Показник собачої кусючості – найвищий у Європі

Наша подальша розмова про собак, котрі живуть на вулиці, тобто про бездомних і бродячих. За визначенням, бездомні – це ті, які з волі випадку опинилися на вулиці або їх викинули з дому господарі. Бродячі ж народилися на вулиці й ніколи не знали господаря. Помилковою є думка про те, що зграї бродячих собак у такому великому місті, як Київ, нападають на людей. Це не зовсім так. Напад можуть спровокувати самі люди, найперше своєю агресією. З різних на те причин: хтось просто не любить чотириногих, хтось із остраху бути покусаним замахнеться на них дрючком чи жбурне каменюкою...

Насправді бродячі собаки бояться нападати на людей і остерігаються це робити. По-перше, вони побоюються помсти, а по-друге, розуміють, що в місцях, де вони перебувають, у разі нападу на людей вони ризикують втратити хлібні місця і не матимуть шансу вижити.

Бродячих не люблять господарі домашніх собак. У бійках між представниками цих двох різних «каст», як правило, програють домашні. Звісно, не йдеться про бійцівську породу. Більше того, їхні господарі обожнюють цькувати ними безпритульних псів. Але це вже не про собачий норов, а про жорстоку людську вдачу...

Справді, дуже голодні бродячі собаки інколи оточують перехожих і починають злегка покусувати руки або одяг. Так вони виразно просять їжу.

За часів СРСР проблему безпритульних чотириногих намагалися вирішувати комунальні служби. За одного впійманого ловець отримував 1 карбованець 20 копійок. Тварин умертвляли в герметичному кузові автомобіля за допомогою газу або ін’єкції дитиліну (препарат для внутрішньовенного і внутрішньом’язового введення. Викликає блокаду нервово-м’язової передачі. – Ю. С.), унаслідок чого пес задихався. Трупи спалювали на спеціальних підприємствах. До винищення братів наших менших залучали мисливців. Напередодні Олімпійських ігор 1980 року, за даними захисників тварин, у Москві знищили майже всіх бродячих собак. На критику заходу, звісно, не реагували.

Україна як незалежна держава, задекларувавши свій намір інтегруватися до європейської та світової спільноти, має дотримуватися відповідних стандартів у всіх сферах життєдіяльності, у тому числі й у ставленні до безпритульних чотириногих. 2006 року Верховна Рада ухвалила закон, що забороняє жорстоке поводження з тваринами й передбачає гуманні способи регулювання їхньої кількості, такі само, як і в країнах Євросоюзу. Проте ухвалення закону, який цілком відповідає світовим стандартам, на жаль, не позбавило українські міста від безпритульних тварин. По суті, на сьогодні ситуація вийшла з-під контролю.

І це при тому, що бездомні собаки є однією із загроз розповсюдження сказу й інших захворювань, інфікування ними людей. Для попередження загрози зараження потрібно вакцинувати чотириногих не рідше одного разу на рік. Чи робиться це в нашій країні, запитання, напевно, риторичне. Особливо з огляду на те, що показник собачої кусючості в Україні – 224 потерпілих на 100 тис. осіб – найвищий у Європі. До того ж кількість бездомних псів стрімко зростає, і убезпечитися від нападу можна, тільки якщо розраховувати на власні сили.

У місцевих бюджетах, кажуть чиновники, просто немає грошей для запровадження практики гуманного зменшення кількості бродячих собак, тобто їхньої стерилізації. Це красномовно засвідчує приклад Києва: 2007 року столична влада, широко афішуючи свою любов до братів наших менших, пообіцяла виділити 76 мільйонів гривень на реалізацію Київської міської програми регулювання кількості бездомних тварин гуманними методами (у тому числі із загального фонду бюджету – 75 995 тис. грн., із спеціального фонду – 330 тис. грн.), із них:

2008 року обсяг бюджетного призначення на ці цілі становив 43225 тис. грн., у тому числі із загального фонду бюджету – 200 тис. грн., із спеціального фонду бюджету – 135 тис. грн.;

2009 року – 10970 тис. грн., у тому числі із загального фонду бюджету – 10905 тис. грн., із спеціального фонду бюджету – 65 тис. грн.;

2010 року – 10985 тис. грн., у тому числі із загального фонду бюджету – 10920 тис. грн., із спеціального фонду бюджету – 65 тис. грн.;

2011 року – 11010 тис. грн., у тому числі із загального фонду бюджету – 10945 тис. грн., із спеціального фонду бюджету – 65 тис. грн.

Програмою передбачено проведення комплексу управлінських, економічних і правових заходів, спрямованих на зниження чисельності безпритульних тварин у місті гуманними методами. У програмі викладено такі наміри:

ведення системи всебічного моніторингу з усіх питань, пов’язаних із безпритульними тваринами;

проведення масової стерилізації безпритульних тварин із поверненням до ареалу їхнього попереднього перебування та поступове, протягом декількох років, значне зниження їх кількості;

організація вилову безпритульних тварин гуманним методом на основі новітніх технологій і передового міжнародного досвіду;

планування та проведення щорічних протиепізоотичних заходів: обов’язкова вакцинація тварин, що випускаються на волю, від сказу та лептоспірозу з вилученням агресивних і хворих особин;

проведення інформаційних заходів і навчально-просвітницької роботи. Також нею передбачено розширення мережі притулків та міні-притулків для безпритульних тварин. Проблему планувалося розв’язати саме до проведення в столиці Євро-2012.

П’ять років поспіль міська влада твердила, що бродячих псів нейтралізує стерилізація та хвалилася тим, що їхня кастрація триває повним ходом. Та минав час, а в столиці, як і раніше, так і не видно стерилізованих псів з червоними або синіми нашийниками. До того ж чотириногих бродяг і без підрахунку явно побільшало.

Згідно зі статистичними даними КП «Центр ідентифікації тварин», за 2008 рік стерилізацію пройшли тільки 965 тварин, у 2009 – 1638, у 2010 – 1652, у 2011 році на сьогодні простерилізовано 946 тварин. Але скільки їх загалом у Києві – 30 тис. чи не більше 3 тис., точної кількості назвати не може ніхто. На що витратили гроші, яких було достатньо для спорудження з нуля десятка притулків і оперування тисяч собак, можна лише здогадуватися. Тим часом ситуація в столиці погіршується день у день. А чи працює задекларована «собача» програма? Мабуть, вона – сама по собі, а місто і громадяни – аналогічно.

24 лютого нинішнього року Україна шокувала Європу під час прес-конференції у Варшаві. Міжнародний фонд захисту тварин «Viva!», Польське товариство із запобігання жорстокому поводженню з тваринами «TOZ» та Асоціація зоозахисних організацій України, котру представляли громадські організації Києва, Харкова, Борислава, Сум, Миколаєва й Одеси, мали можливість ознайомитись із матеріалами, наданими представниками українських зоозахисних організацій. Доповіді, відео- та фотоматеріали свідчать про жорстокість і насильство по відношенню до бездомних, домашніх і диких тварин в Україні.

Заслухавши всі доповіді, переглянувши всі відео- та фотодокументи, польські колеги заявили:

«Ми глибоко шоковані і приголомшені. Ми висловлюємо свій протест проти необґрунтованих і жорстоких убивств тварин в Україні. Це не примха і не розкіш, а вимога й обов’язкова умова для людини – гуманно ставитися до тварин. У ХХІ столітті ми маємо всі складові гуманного розв’язання проблеми: стерилізація, кастрація, чипірування, усиновлення, створення притулків для тварин. Все має бути зроблено за підтримки місцевих органів влади і держави. Гроші, які вони збирають для ескадронів смерті, можуть бути використані для такого розв’язання проблеми. Це злочин не лише проти тварин, а й проти людства. Ми не згодні, щоб чемпіонати були приводом для масових убивств собак».

На жаль, не всіх наших громадян та можновладців цікавить проблема гуманного ставлення до тварин, у тому числі до безпритульних. Проте є закон, що встановлює міру покарання за жорстоке ставлення до них. Кримінальний кодекс України, розділ ХІІ «Злочин проти громадського порядку та моральності» передбачає кримінальну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами (ст. 229), а також приховування чи перекручування відомостей про екологічний стан або захворюваність населення (ст. 238). Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21.02.2006 № 3347–IIV вимагає, щоб регулювання чисельності диких тварин і тварин, котрі не утримуються людиною, але перебувають в умовах, повністю або частково створюваних діяльністю людини, здійснювалося методами біостерилізації.

Інстинкт збереження і зміцнення популяції

Масове відловлювання та відстрілювання собак миттєво призводить до сплеску їх народжуваності. Що більше собак забрати з вулиці, то більше їх невдовзі з’явиться. З одного боку, тварини інстинктивно відчувають загрозу для існування виду й розмножуються з потрійною силою. З іншого – собаки, які залишилися, краще харчуються, тому в період «собачих весіль» ситі та здорові тварини дають краще потомство.

Якщо забрати з вулиці всіх собак і котів, їхнє місце обов’язково займуть якісь інші тварини. Наприклад, пацюки. Вчені з’ясували, що запах сечі котів і собак має пригнічувати гризунів. Під Петербургом стоїть пам’ятник… коту. Після Великої Вітчизняної війни, коли кількість пацюків зросла до катастрофічної, у місто буквально ешелонами завозили пухнастих мисливців. Минув певний час і вони успішно впоралися з поставленим завданням, врятувавши Північну Пальміру від нашестя гризунів. Водночас уже не раз було помічено: міста, які приймали міжнародні чемпіонати чи олімпіади, і через це в них масово знищували всіх безпритульних тварин, через 2–3 роки зазнавали страшної навали щурів.

Утім варто знати, що міські собаки й їхні заміські родичі, котрі облюбували смітники, мисливські угіддя тощо, належать до різних психологічних груп тварин. Перші орієнтовані на людей, вони інтуїтивно чудово розуміють людську поведінку, вміють випрошувати їжу та пристойно поводитися. Другі, здичавілі, орієнтовані виключно на свою зграю. До homo sapiens налаштовані агресивно. Тож здебільшого нападають на людей собаки на околицях міст, переважно взимку, коли зграї в пошуках корму підбираються ближче до населених пунктів і коли міські родичі не дають чужинцям проникати на зайняту ними територію. Висновок: безконтрольне виловлювання міських собак звільняє місце для агресивних, здичавілих тварин.

Стратегія загальноміської стерилізації передбачає, що собаки з певної території мають бути спіймані, стерилізовані, потім утримуватися в певному місці декілька днів (це, за рекомендацією ветеринарів, необхідно для ефективного загоєння рани) та випущені на ту саму територію, де вони спокійно й мирно житимуть серед людей, приносячи певну користь.

Безперечно, стерилізація сьогодні – єдино можливий спосіб контролювати кількість безпритульних тварин на вулицях. Про це в один голос заявляють провідні ветеринари, біологи та кінологи (фахівці з розведення, утримання та дресирування собак). У Києві на стерилізацію й післяопераційне утримання безпритульних тварин було передбачено 2 млн. 600 тис. грн., тобто менше 3,5 відсотка від загальної суми коштів, виділених на виконання програми стерилізації. Після неї тварин слід було б забрати до притулків. Але...

Стерилізація і мільйони, або Прибери лапу, друже!

2010 року київська влада ухвалила рішення про будівництво на території більшості районів столиці притулків для тимчасового утримання бездомних тварин після стерилізації. Торік 29 вересня заступник голови Київської міськдержадміністрації Анатолій Голубченко заявив: «…вже прийнято рішення про будівництво притулків у всіх районах Києва, крім центральних, де можна буде утримувати тварин після стерилізації. Разом з тим, на базі комунальної клініки «Київська міська лікарня ветеринарної медицини» нині облаштовують спеціальні приміщення, де тварина після стерилізації тимчасово перебуватиме».

Утім, прийняття рішення, як з’ясувалося, зовсім не гарантує його стовідсоткового виконання. На сьогодні в Києві працює лише один комунальний притулок, де утримуються бездомні тварини.

Стараннями деяких лідерів громадських організацій із захисту тварин ініційовано прийняття «Положення про притулок», затверджене Кабінетом Міністрів 1 листопада 2010 року. Базується воно на європейських стандартах життя тварин. Однак в Україні його важко застосувати з огляду на велику кількість безпритульних тварин і низький рівень життя українців. Та й ситуація на сьогодні з притулками благодійних організацій і комунальних підприємств неоднозначна.

У столиці нині працюють три громадські притулки для бездомних собак. Два з них виживають переважно за рахунок грошей, зібраних волонтерами. У середньому це від 5 до 6 тис. грн. на місяць. На ці гроші притулки утримують від 500 до 1 500 тис. собак і кішок, підібраних на вулиці. Поточного року громадським притулкам пообіцяли виділити кошти з казни столиці (раніше в такий спосіб фінансувався лише комунальний притулок). Ось тільки чи виділять ці гроші, покаже час.

Крім зазначених, існують ще домашні притулки – приватні, офіційно не зареєстровані, облаштовані в приватних будинках, квартирах та інших будівлях, наданих на добровільній основі фізичними особами. Частіше за все ними є любителі тварин чи одинокі люди, котрі підбирають безпритульних тварин на вулиці й піклуються про них. Але скільки таких домівок для чотириногих мешканців, не знає ніхто.

Наприкінці квітня нинішнього року перший заступник голови столичної міськадміністрації Олександр Мазурчак під час прямої телефонної лінії одного з видань відповів читачам на запитання про безпритульних тварин, що окупували київські дворики. На його думку, Києву як європейській столиці варіант виловлювання й усипляння собак не підходить. Їх необхідно стерилізувати та повертати на місця ареалу. Але це не так просто. Сьогодні в місті налічується від 15 до 20 тисяч собак, хоча назвати точну цифру важко. Є три ветеринарні клініки. І в разі інтенсивної роботи можливо протягом двох-трьох років стерилізувати понад 80 відсотків безпритульних тварин, що призведе до припинення зростання популяції. Водночас, за словами О. Мазурчака, існує й величезна проблема – заборона використання кетаміну (Кабінет Міністрів України своєю Постановою № 4 від 5 січня 2011 року «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770 і від 10 жовтня 2007 р. № 1203» вніс до групи препаратів «Психотропні засоби» кетамін, який входить до складу препаратів, котрі широко використовують у своїй практиці ветеринарні лікарі для загальної анестезії тварин. – Ю. С.). Поки не дозволять його застосування, масову стерилізацію здійснювати неможливо, хоча в міській адміністрації запевняють, що відповідні структури до оперативної роботи готові, фахівці й засоби для цього є. До речі, стерилізація однієї собаки обходиться в середньому в 300 гривень.

Нескладний підрахунок показує: для стерилізації 20 тисяч собак потрібна сума в 6 мільйонів гривень. Але цифри ці умовні. Кабмін 2 березня, враховуючи численні звернення представників ветеринарної медицини, розглянув постанову про відтермінування обмеження на застосування кетаміну (фізичними особами підприємницької діяльності – на шість місяців, юридичними – на три). Цього часу, зазначив Прем’єр-міністр Микола Азаров, цілком достатньо для отримання спеціального дозволу на використання згаданого препарату, тим паче що органи дозволу мають пряму вказівку видавати відповідний документ протягом доби. Та поки очільники влади приймають начебто правильні рішення, ситуація з безпритульними псами в столиці не змінюється на краще.

Щодня вранці, спускаючись у підземний перехід на станції метро «Позняки», можна побачити дрімаючих на картонних підстілках собак, повз котрих тисячі людей поспішають на роботу. А раптом хтось наступить на лапу? Цілком імовірно, ікла чотириногого «належно» відреагують.

У статті використано
матеріали інтернет-видань.

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Парламент Греції не зміг оголосити вотум недовіри уряду Сьогодні, 29 березня

Молдова не підтверджує дані про проліт ракет своєю територією під час удару РФ по Україні Сьогодні, 29 березня

Прем’єр Бельгії: Деякі євродепутати поширювали роспропаганду за гроші Сьогодні, 29 березня

1 млн снарядів навесні, новий пакет зброї з Німеччини, переговори з урядом Польщі: новини дня Сьогодні, 29 березня

Прем’єр: Україна домовилася з ЄС про пріоритетний скринінг законодавства у сфері агрополітики Сьогодні, 29 березня

Рада Україна-НАТО зібралась у Брюсселі через останні удари РФ по інфраструктурі Сьогодні, 29 березня

Зеленський розповів про розмову зі спікером Палати представників США Джонсоном Сьогодні, 29 березня

Польські ЗМІ розповіли, як Туск переконав Макрона змінити умови імпорту не на користь України Вчора, 28 березня

Шмигаль прибув на міжурядові переговори до Варшави Вчора, 28 березня

Болгарію чекають дострокові вибори: ще одна партія відмовилась формувати уряд Вчора, 28 березня