Унікальна угода: вступ до ЗВТ, що членство в ЄС?

На слухання про стан переговорного процесу щодо створення поглибленої
та всеохопної зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС і перспективи його завершення Комітет Верховної Ради з питань європейської інтеграції запросив представників українських і єесівських переговірників, однак, як з'ясувалося, за правилами останні не інформують про деталі перемовин навіть Європарламент – лише керівництво країн–членів Євросоюзу. Тожобговорювали проблему в тісному вітчизняному експертному колі.

– Сторона ЄС наголошує, що переговори зі створення ЗВТ мають завершитися не пізніше червня, інакше Європейський Союз не вкладеться в строки підготовки угоди до підписання в другій половині 2011 року, – підкреслив актуальність слухань голова Комітету з питань європейської інтеграції Борис Тарасюк. Він також зазначив: останнім часом закидають, мовляв, Україна в перемовинах із ЄС є безкомпромісною й непоступливою. «На мою думку, це робить честь нашим переговірникам. Інша річ – дехто ставить під сумнів щирість переговорів із ЄС у контексті офіційних розмов про можливість співпраці з Митним союзом», – додав він.

– Переговорний процес щодо Угоди про асоціацію та її невід'ємної частини – положення про створення ЗВТ наближається до завершальної фази. Наразі обговорюються питання, що мають або політичну вагу, або політичний вимір, – повідомив заступник міністра закордонних справ, глава делегації України в переговорах із Європейським Союзом Павло Клімкін.

За його словами, нині погоджено значну частину тексту майбутньої угоди. Її структура матиме такий вигляд: «Преамбула», «Загальні цілі та принципи», «Політичний діалог», «Юстиція», «Свобода та безпека», «Економічне та секторальне співробітництво», «Поглиблена та всеохопна зона вільної торгівлі», а також «Загальні, інституційні та прикінцеві положення».

Заступник міністра зазначив: зона вільної торгівлі, яку ми збираємося створити з Європейським Союзом, не має прецедентів ані для України, ані для ЄС. «Наша угода про ЗВТ має назву глибокої та всеохопної. Тобто доступ до ринку ЄС відбуватиметься на основі системної адаптації до законодавства Євросоюзу фактично за тією само логікою, як і під час процесу вступу країн до Європейського Союзу. А всеохопний характер означає, що ми говоримо не лише про товари, а й про послуги, потоки капіталів, рух осіб», – наголосив Павло Клімкін.

Серед ключових питань, які потрібно узгодити для досягнення подальшого прогресу, голова української делегації, зокрема, назвав: пакетне рішення стосовно сільського господарства, яке поступово відкриватиме Україні шлях до ринку Євросоюзу. Йдеться, зокрема, про розміри тарифів і квот; усунення експортних субсидій, наявних у рамках ЄС для двосторонньої торгівлі; чутливе для вітчизняних виробників коньяку, шампанського та деяких видів вин питання географічних назв. Ще один важливий напрям – сфера послуг, насамперед доступ України до ринку енергетичних і транспортних послуг. Третій блок питань – скасування Україною експортних мит на насіння соняшнику, металобрухт і експорт шкіри.

Докладніше про нюанси переговорів щодо зони вільної торгівлі з Євросоюзом розповів заступник міністра економічного розвитку і торгівлі, заступник глави делегації України в переговорах з ЄС, керівник робочої групи з питань створення ЗВТ Валерій Пятницький. Стосовно промислового ринку товарів він зазначив, що йдеться про поступову цілковиту лібералізацію доступу для всіх товарів між Україною та ЄС. «Для нас дуже важливим є питання регуляторного наближення. Адже якщо вітчизняні стандарти не відповідають європейським, то саме це стає бар’єром для входження до ринку ЄС, а не мито», – наголосив він. Відтак створення умов для безперешкодного доступу бізнесу до ринку Європейського Союзу значною мірою залежить від «внутрішньої» роботи відповідальних органів України.

За словами Валерія Пятницького, розглядається можливість поступового зниження мит протягом 10-річного періоду з можливим застосуванням захисних механізмів, зокрема, обмеження на ввезення автомобілів, якщо досягнуто певного кількісного встановленого критичного рівня. Іще один важливий аспект переговорів – співвідношення між увезенням до України готового автомобільного імпорту й можливістю вітчизняних виробників продавати комплектуючі для авто на ринку ЄС.

Ще одне обговорюване питання – імпорт секонд-хенду в Україну. Як розповів заступник міністра, з 2006 по 2010 рік на територію нашої держави потрапило 80 тисяч тонн секонд-хенду на суму 32 мільйони доларів (тобто один кілограм коштував близько 40 центів). «Щоб не створювати недобросовісної конкуренції на ринку вітчизняної текстильної промисловості, серед можливих інструментів розглядається встановлення так званих вхідних цін для цього виду товарів», – зазначив Валерій Пятницький.

Серед сільськогосподарської продукції лише незначна її кількість потраплятиме під обмеження тарифними квотами. На переважну більшість цієї продукції як із боку України, так і з боку ЄС відбуватиметься поступове зниження мит до нуля. Найсуперечливішим залишається питання умов доступу на ринок ЄС м’ясної продукції.

«Угода про асоціацію справді безпрецедентна як за своєю регуляторною складовою, так і за тематикою, що охоплює державні закупівлі, захист прав інтелектуальної власності, санітарне, фітосанітарне, технічне регулювання, правила конкуренції та державної підтримки, стандарти праці й захисту довкілля, врегулювання суперечок, застосування захисних інструментів. Із певною «натяжкою» її можна порівняти з типом угод, які укладають країни, що збираються вступати до Європейського Союзу. Ці домовленості не йдуть у жодне порівняння зі вступом до Митного союзу. Це абсолютно унікальна угода», – наголосив Валерій Пятницький.

Коментуючи на прохання членів комітету заяви уповноваженого Кабінету Міністрів щодо співробітництва з РФ, країнами СНД і Євразійського економічного співтовариства Валерія Мунтіяна про можливість приєднання України до Митного союзу вже в липні 2011 року, представники української делегації зазначили: ці висловлювання не впливають на хід переговорного процесу з Євросоюзом. Створення ЗВТ з ЄС несумісне з членством у будь-яких інших митних союзах. І навіть у разі теоретичної можливості розвитку цього питання Україні доведеться спочатку змінити всі умови свого членства в СОТ. Переговори про коригування певних зобов’язань у частині доступу до ринку товарів чи послуг можуть тривати декілька років.　

Автор: Олексій СИЩУК