№9, травень 2011

«Мій шлях»«Мій шлях»

Так назвала свою персональну виставку, що розгорнулася в залах культурно-мистецького центру «Львів», художник-живописець із Луцька Галина Івашків

Галина Івашків – живописець, сценограф, педагог, член Національної спілки художників України, член творчого об’єднання «Галерея ІХ» (м. Луцьк), працює у Луцькій художній школі. Закінчила Львівську академію мистецтв.

Вона є учасницею багатьох усеукраїнських та міжнародних виставок. Серед останніх – участь у міжнародному бієнале рисунку в м. Наленчув (Польща, 2009 р.), у міжнародному бієнале творчості художників-педагогів у м. Танув (Польща, 2010 р.) здобула диплом ІІ ступеня, участь у Всеукраїнській виставці 26 художниць «Світ кольору очей жінки» (Народний дім, м. Київ, 2008 р.) та ін. Постійно бере участь у щорічних міжнародних виставках «Львівський осінній салон «Високий замок», де не раз її було відзначено дипломами та преміями.

Галина Івашків є сценографом 10 вистав у Волинському академічному обласному театрі ляльок (остання – вистава «Лісова пісня» Лесі Українки, 2010 р.). Її ім’я занесено до «Енциклопедії сучасної України» (10-й том).

«Мій шлях» – це шлях розвитку душі, що нерозривно пов’язаний як із життєвим шляхом, так і зі шляхом становлення творчої особистості, їхнім органічним поєднанням, як відтворення у часо-просторі внутрішніх станів, пізнання духовних істин і самопізнання. Адже колір і світло – це найтонші прояви матерії, які підводять нас до тієї грані видимого й невидимого світу, де й народжується таїнство творчості. Так настроїти камертон своєї душі, щоб не допустити жодної фальшивої ноти, а передати через «абсолютний слух» живописця свій внутрішній стан, через видимі форми – те невидиме – і незбагненне, і збагненне, а у звичайних, реалістичних працях обов’язково дати неоднозначність і багатогранність відтворюваного – це і є творче кредо Галини Івашків.

Її власний метафоричний простір – багатоплановий, тому тут зустрінеш і формальні, абстрактні композиції і цілком реалістичні, але кожна з праць – неодмінно «прожита», продумана і є втіленням роздумів, того чи іншого внутрішнього стану.

Так чи інакше – це простір завжди пружний, наповнений неповторними формами, що народжені активною працею душі.

Автор: Лариса МАРЧУК

Архів журналу Віче

Віче №5/2016 №5
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата