№7, квітень 2011
Коли спостерігаю, як Василь Іванович Гурін з’являється на галасливому вернісажі або на локальній персональній виставці когось із численних учнів, чи просто входить у свої невеликі володіння кафедри живопису та композиції, яку він незмінно очолює в художній академії багато років, сповнююся радісно-святковим передчуттям… Зараз розпочнеться шиковий бенкет дотепів – гострих, вибухово розумних, несподівано точних і правдивих. Вальяжний, розкутий, його дивовижні очі, здається, увібрали й увесь сум землі, й усю її радість. І ось під цим фантастичним поглядом усі почнуть посміхатися. Обличчя засвітяться приязню й очікуванням чогось справжнього, що не виміряєш жодним еквівалентом. Неодмінно стане тепло та людяно якійсь стражденній душі. У когось з’явиться відчуття крилатості. А хтось і не помітить, як льодяна кулька розтане в руці. І всі слухатимуть його слова.
Автор: Людмила БАРАНЕВИЧ
Архів журналу Віче
|
№9 |
| Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
Українцю, арештованому у справі про "Північні потоки", висунули нове звинувачення
У якій грі в казино найкращі шанси на перемогу прямо зараз
Прокуратура Польщі хоче допитати Навроцького у справі суддів Конституційного суду
Бернем і Макрон обговорили виготовлення ракет SCALP в Україні
Міністр оборони Естонії йде у відставку через проблемний контракт на снаряди для ЗСУ
Посли ЄС відклали продовження санкцій проти росіян до 9 вересня, дедлайн – 15 вересня
Польща вперше за тривалий час видала Україні дозвіл на пошукові роботи
Німеччина карає Росію, Угорщина блокує Україну в ЄС, новий король Норвегії: новини дня
Зеленський підтвердив, що США просили Україну не атакувати Москву і Санкт-Петербург
Міністри оборони ЄС та України обговорили спільні плани, топ-пріоритет – ракети ППО