Вибір позаблоковості, який зробила Україна, поважають

«Ми продовжуємо реалізацію всіх чинних проектів і програм НАТО, використовуючи наявні інструменти двосторонньої співпраці, й надалі приділятимемо увагу діяльності Комісії «Україна–НАТО», реалізації річних національних програм та роботі спільних робочих груп», – зазначив Президент України Віктор Янукович, провівши зустріч із Генеральним секретарем НАТО Андерсом Фог Расмуссеном у рамках його офіційного візиту до Києва 24 лютого 2011 року.

«Ми з великою зацікавленістю спостерігаємо за адаптацією НАТО до нових умов. Реформування НАТО є важливим як для гарантування безпеки її країн-членів, так і для подальшої активної участі організації у підтриманні миру та стабільності у світі», – сказав глава держави.

Віктор Янукович підкреслив, що Україна вітає намір НАТО надати більш конкретного та результативного характеру політиці партнерства, тому з українського боку було підтверджено готовність до подальшої взаємодії з альянсом у рамках миротворчих операцій, а також щодо невійськових аспектів співробітництва, у тому числі й подолання наслідків надзвичайних ситуацій.

«Україна також позитивно оцінює намір НАТО посилити співпрацю з партнерами згідно з новою стратегічною концепцією альянсу, адже конструктивне партнерство України й НАТО є вагомим фактором міжнародної безпеки й стабільності», – додав Президент. У свою чергу, Андерс Фог Расмуссен щиро подякував Україні за плідну співпрацю з НАТО та її участь у миротворчих операціях під проводом альянсу. «Я розказав Президенту про «нову» НАТО, яку ми розбудовуємо нині, адже саміт альянсу в Лісабоні дав можливість зробити її ефективнішою на всіх напрямах. Сьогодні ми повинні мати змогу відповідати на нові загрози та виклики, що постають перед НАТО у світі. До такої взаємодії ми повинні залучати також країни-партнери, оскільки коло співробітництва НАТО невпинно розширюється», – додав Генеральний секретар.

Президент України, підтвердивши тезу А. Фог Расмуссена, зазначив, що нині для забезпечення міжнародного миру особливо актуальною є активна та цілеспрямована взаємодія. Тому Україна вважає своїм обов’язком робити внесок у таку співпрацю і брати участь у вдосконаленні та розвитку європейської системи колективної безпеки.

«Альянс є організацією демократичних держав, які поважають верховенство права, основні свободи і права людини, тому наші двері залишаються відкритими для всіх країн, які поділяють ці цінності і можуть зробити свій внесок у забезпечення безпеки у світі», – зазначив Генеральний секретар НАТО. Водночас він наголосив, що НАТО нічого не нав’язує своїм партнерам і вони мають суверенне право приєднуватися до тієї чи іншої організації. «Тому ми цілком поважаємо вибір позаблоковості, який зробила Україна. Ми й далі співпрацюватимемо з нею в рамках наявних механізмів, однак наразі маємо ще й додатковий потенціал співробітництва, зважаючи на нинішні виклики й загрози», – констатував А. Фог Расмуссен.

«Україна є великою державою і відіграє дуже важливу роль у євроатлантичній архітектурі безпеки. Ми високо цінуємо наше партнерство з Україною», – сказав Генеральний секретар НАТО.

Під час зустрічі Генерального секретаря НАТО Андерса Фог Расмуссена з Головою Верховної Ради України Володимиром Литвином сторони обговорили широкий спектр питань парламентського виміру співробітництва України з НАТО, динаміки розвитку конструктивного партнерства з альянсом після ухвалення Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», перспективні напрями подальшого співробітництва у сфері європейської та міжнародної безпеки. При цьому Володимир Литвин зазначив, що «з припиненням політичної полеміки навколо проблеми вступу до НАТО в Україні сформувалося розуміння того, що важливим є не пункт призначення, а активна взаємовигідна співпраця з альянсом на користь національних інтересів України та безпеки у світі». Зі свого боку, Генеральний секретар НАТО наголосив на великому значенні України для альянсу, адже вона є «важливою складовою євроатлантичної архітектури безпеки». Він підкреслив, що Україна могла б брати активну участь у вирішенні питань «протидії морському піратству, розповсюдження зброї масового знищення, вибудовування євроатлантичної архітектури протиракетної оборони та забезпечення комп’ютерної безпеки». За його словами, одним із напрямів співпраці могло б стати надання допомоги під час надзвичайних ситуацій цивільного характеру. Зокрема, таке співробітництво було б корисним під час проведення міжнародного чемпіонату Євро-2012 в Україні та Польщі.

Володимир Литвин запевнив керівника альянсу, що Верховна Рада України й надалі розвиватиме співпрацю з НАТО на законодавчому рівні. Він нагадав, що українські депутати беруть активну участь у роботі Парламентської Асамблеї НАТО та Міжпарламентської ради Україна–НАТО.

Після зустрічі з Генеральним секретарем НАТО Прем’єр-міністр України Микола Азаров заявив, що Україна готова впроваджувати стандарти НАТО у Збройних Силах України. «Нам підходять ваші стандарти добре оснащеної, невеликої за чисельністю, але мобільної і технологічно досконалої сучасної армії. І ми готові впроваджувати їх у себе», – наголосив Микола Азаров. Він зазначив, що Україна зберігає потужний потенціал військово-промислового комплексу і може бути постачальником або учасником кооперації у таких сферах, як військово-транспортна авіація, протиракетні й радіолокаційні системи, високоточне озброєння, бронетехніка.

Микола Азаров також повідомив, що українські ВМС можуть взяти участь в антипіратських операціях в Аденській затоці. Уряд готовий фінансувати патрулювання бойових кораблів ВМС України в Аденській затоці та їх участь в операціях із запобігання захопленню суден і боротьби з піратством. «Замість того, щоб іржавіти біля стінки, кораблі можуть бути корисними в охороні судноплавства, а моряки – набувати бойового досвіду», – зазначив Прем‘єр-міністр у відповідь на слова Генсека НАТО про те, що співробітництво України й НАТО має великий потенціал у різних сферах, у тому числі й у боротьбі з тероризмом та піратством. Натомість Андерс Фог Расмуссен запросив Україну до участі в операції «Ocean Shield» («Океанський щит»), завданням якої є запобігання піратству, насамперед у районі Аденської затоки. Він додав, що надзвичайно актуальним є спільне використання військових технологій в умовах кризи, коли оборонні бюджети країн обмежені.

Відповідаючи на запитання студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Андерс Фог Расмуссен намагався пояснити, як Росія «може прийняти НАТО» і як зробити більш схильним до питання співпраці з альянсом Схід України. Єдиний аргумент – популяризація інформації про діяльність НАТО. Зокрема, в Україні Генсек пропонував звертатися до Центру інформації й документації НАТО. Проте наголосив, що населенню України альянсу ніхто не нав’язує.