Пільги за картками

Кабінет Міністрів України має намір створити Єдину інформаційно-аналітичну систему обліку та управління коштами соціальної сфери й запровадити електронну соціальну картку на всій території України. Про це йдеться в урядовій Постанові № 947 від 11 жовтня 2010 року «Про запровадження електронної соціальної картки».

Єдина інформаційно-аналітична система обліку та управління коштами соціальної сфери і запровадження електронної соціальної картки (далі – Система ЕСК) розробляється відповідно до цілей, визначених Програмою економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». Основним завданням Системи ЕСК є впровадження прозорого та ефективного механізму реалізації соціальних пільг і державних гарантій соціальних потреб населення. Про це йдеться в Концепції Державної цільової програми створення єдиної інформаційно-аналітичної системи обліку та управління коштами соціальної сфери з використанням електронної соціальної картки на 2010–2013 роки, ще не затвердженої, але вже розміщеної на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів.

Міністерству фінансів доручено створити й очолити Міжвідомчу комісію з питань запровадження електронної соціальної картки, включивши до її складу представників зацікавлених органів, профспілок, роботодавців, експертів. Перед комісією стоїть завдання вивчити міжнародний досвід і проаналізувати передумови для використання електронної соціальної картки на всій території України. Пілотними регіонами обрано Київську область і місто Київ, Харківську, Чернівецьку області та віднедавна й Автономну Республіку Крим.

Кабінет Міністрів збирається витратити 3 мільярди 966 мільйонів гривень на високотехнологічний експеримент, про що свідчить проект згаданої Державної цільової програми.

Багатофункціональну іменну пластикову картку видаватимуть особам – одержувачам соціальної допомоги. Громадяни отримуватимуть пільгові виплати (пенсію, соціальну допомогу у зв’язку з безробіттям, тимчасовою втратою працездатності тощо) безпосередньо через банки без участі соціальних служб. Важливу роль відведено електронній картці й у реформі медичної галузі. Вона повинна допомагати брати участь у системі медичного страхування та невідкладної допомоги, що матиме значення при обліку видачі пільгових ліків.

Нововведення потребує технологічної підготовки, адже картки пропонують використовувати в міському транспорті, системі житлово-комунальних послуг, охороні здоров’я, тобто в усіх галузях життєдіяльності держави й суспільства. На початку лютого консорціум «ЄДАПС» презентував автоматизовану систему «Електронне соціальне посвідчення» – прототип електронної соціальної картки. За словами присутнього на презентації радника Президента, народного депутата України Валерія Коновалюка, «в Україні 611 видів пільг, відображених у 46 законах. Запровадження прозорої системи розподілу соціальних пільг зекономить бюджетні кошти, а соціальна допомога стане адресною».

Водночас багато хто за нинішніх вітчизняних умов вбачає в цьому проекті очевидне поле для зловживань. Наприклад, за якими критеріями визначатимуть банк, що акумулюватиме залишкові кошти на картках? Як можна створити систему видачі державних коштів на картку, контролюючи роботу різних державних відомств, пов’язаних із процесом нарахувань по пільгах, пенсій і субсидій, якщо в цих закладах досі немає електронного документообігу та захищеної системи обміну даними? При Міністерстві праці і соціальної політики існує Єдиний державний автоматизований реєстр пільг (ЄДАРП), у базі якого містяться дані про понад 13,5 мільйона осіб. Але він не містить «чорнобильських пільг», субсидій, компенсаційних виплат. Ці дані нині відображаються в інших інформаційних (паперових) системах документообігу.

З огляду на ці та інші особливості й ризики, в Україні має бути створено єдине та ефективне середовище електронної взаємодії для всіх органів державної влади, щоб громадяни пільгових категорій справді почувалися надійно захищеними. Нині відповідні структури вже працюють над Системою ЕСК. Під час її реалізації фахівці враховуватимуть раніше напрацьовані проекти – такі, як «Соціальна карта одесита», «Соціальна карта киянина» та «Пільгова карта» харківського метрополітену.

Автор: Світлана ФІЛОНЕНКО