№5, березень 2011
Безкоштовний сир є тільки в мишоловці. Безперечно, цю прописну істину знають усі, але знову й знову продовжують танцювати гопака на граблях. Ще б пак, якщо йдеться про великі гроші. І для цього нічого не потрібно. Даєш п’ять тисяч, а отримаєш сто. Справжніх, справжнісіньких …ну, майже…
Ви будете приємно здивовані. Твір, якому виповнюється сто років, ніби списаний із сьогодення. І якби не костюми та декорації, можна було б запросто подумати, що події відбуваються в наш час. Тож і нинішній публіці буде цікаво дивитися нову виставу. Більше того, вона матиме можливість не просто споглядати дійство на сцені, а впізнавати в героях своїх знайомих, сусідів чи й… самих себе. А відтак від душі посміятися.
Давню історію, яку описав у своїй п’єсі «Сто тисяч» корифей українського театру Іван Карпенко-Карий, запропонували глядачеві актори театру української традиції «Дзеркало». У своїй виставі «Лохотрон по-українськи, або 100 000 $» творчий колектив доніс до глядачів, що й у наші часи існують, так би мовити, вокзальні шахраї, які «розводять» наївних пасажирів на гроші. А українці не хочуть і не мусять бути ошуканими перехожими. Дивно, але весело й сумно, що подібні ситуації повторюються й нині.
Майстерна робота режисера Василя Шандро талановито втілена в чудовій грі актора Дмитра Сторчоуса в образі головного героя – Герасима Калитки. Також яскраво зіграли Людмила Зінченко (Параска) та Юлія Овчиннікова (Гершковер). Вистава пройшла в активному темпі. Автору ідеї і постановнику Володимиру Петранюку вдалося зробити її, як мелодію, на одному диханні й водночас подати як яскраве видовище. Так, саме видовище, а навіть краще сказати дійство, котре глядач зміг побачити на сцені театру «Колесо». Постановка надзвичайно легка: глядач без зусиль розуміє і сприймає все, що відбувається на сцені.
У виставі багато музичних і хореографічних номерів, які плавно вплітаються в канву дії, допомагаючи розкрити образи й головну ідею. Трупа театру української традиції також спробувала пограти і зі словом, і з діями, і з людським розумінням тих чи інших понять. Тому у виставі, крім авторського гумору, є дуже багато акторського сарказму, іронії. Ті, кому пощастило побачити спектакль, отримали чимало емоцій. Під час перегляду глядачі відверто сміялися, бо гумор тут іскрометний, яскравий і точно влучає в ціль. Напевно, саме тому й цікаво було глядачу, бо все побачене, ніби списане з нашого життя.
Хотілося б відзначити й сценографію і костюми, які розробила Валентина Кузьмічова. В умовах недостатнього фінансування актори мали досить пристойний вигляд. Їхні костюми – наче частина декорацій.
Безперечно, вистава вдалася! Тож вітаємо всіх, хто долучився до створення «Лохотрона по-українськи, або 100 000 $».
Архів журналу Віче
№12 | |
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
Зеленський розповів про свою зустріч з Трампом і Макроном
У Єлисейському палаці анонсували тристоронню зустріч Макрона, Трампа і Зеленського
Зеленський прибув до Єлисейського палацу для зустрічі з Макроном і Трампом
Зустріч Зеленського, Трампа і Макрона тривала 35 хвилин
Саміт ЄС обговорить ситуацію в Україні, чекають на Зеленського
Президенти держав Балтії і Польщі разом звернулися до влади Грузії
Орбан грозиться ветувати бюджет ЄС, якщо не розморозять кошти для Угорщини
Угорські спецслужби шпигували за посадовцями ЄС – розслідування
ЗМІ: Салліван пообіцяв Україні сотні тисяч снарядів і тисячі ракет до середини січня
ЗМІ дізналися деталі зустрічі Єрмака з оточенням Трампа