Український PR для «нової реальності»

«Існує нова економічна реальність, за якої у деяких частинах світу зростання відбувається значно швидше, ніж у минулому, й ринки, що розвиваються, ведуть перед в економічному одужанні всього світу; а є частини світу, які історично були рушіями зростання, а нині не вибиваються вперед у період економії – це переважно Захід. Ось така ця нова реальність», – недвозначно констатував директор-розпорядник Світового економічного форуму в Давосі Лі Говелл напередодні відкриття зібрання. Цьогорічний з’їзд найвпливовіших політичних лідерів та представників ділової спільноти (швейцарський Давос, 26–30 січня 2011 року) і справді позначився не так широкою гамою дискусій з економічних питань, як добиранням сценаріїв розвитку за нових геополітичних реалій, коли центри сили вочевидь змістилися із Заходу на Схід та з Півночі на Південь. У принципі, головним наслідком світової фінансової й економічної кризи, тривалої рецесії й занепаду виробництва світова спільнота визнала неабияке піднесення Індії й Китаю, котрі наразі впевнено лідирують серед країн, що стрімко розвиваються.

Тож, певно, недарма українська влада наразі одним із пріоритетних визначає саме східний напрям зовнішньої політики, прагнучи здобути якомога більше «бонусів» від нинішніх лідерів і ринку, і розвитку загалом. Сьогодні така позиція на 100 відсотків відповідає як прагматичним інтересам Української держави, так і просто здоровому глузду. Адже саме Схід є джерелом нових технологій, чималим ринком збуту товарів, а головне – найпершим донором іноземних інвестицій в українську економіку.

Давоський форум – чи не найкращий шанс для просування державних інтересів. Особливо, коли на горизонті проведення Євро-2012 і Міжнародної конференції з нагоди 25-х роковин чорнобильської трагедії.

Ці дві теми й стали основними. Під час переговорів із Генеральним секретарем ООН Пан Гі Муном Президент України Віктор Янукович виокремив питання ядерної та продовольчої безпеки.

«Ми очікуємо високого представництва учасників конференції і, безумовно, готуємо відповідні рішення», – сказав Віктор Янукович. Зі свого боку, Генсек ООН висловив сподівання, що проведення Міжнародної конференції до 25-х роковин Чорнобильської катастрофи «значно підвищить рівень розуміння важливості ядерної безпеки», і ООН спробує тісно співпрацювати з Україною.

«Ми в цілому задоволені рівнем партнерських відносин з ЄБРР. Хотілося б, щоб ви й далі продовжували програму об’єкта «Укриття» і разом ми відпрацювали можливість збільшення фонду «Укриття», – зазначив Віктор Янукович під час зустрічі з Президентом ЄБРР Томасом Міровим, назвавши ЄБРР стратегічним партнером України. До речі, цей партнер співпрацює з Україною на більш ніж 200 об’єктах. Ішлося, зокрема, про приріст ВВП – близько 4,5%, промислового виробництва – близько 11%, зростання експорту – близько 30%. «У 2011 році ми продовжимо нарощувати темпи модернізації економіки та різних напрямів життєдіяльності нашої країни. В цілому будуть розпочаті і започатковані реформи практично на 21 напрямі різних видів життєдіяльності», – зазначив Віктор Янукович. Президент ЄБРР погодився з позитивною динамікою двосторонніх відносин.

У своїх виступах на традиційному ланчі на запрошення Віктора Пінчука, під час інтерактивної сесії «Енергетичне майбутнє Європи» та під час ланчу від імені уряду Австрії та ОЕСР на тему «Від Австрії до Центральної Азії: інвестиції та тенденції конкурентоспроможності на наступне десятиліття» Президент України ще раз нагадав про позитиви економічних реформ, закликавши інвесторів до співпраці з нашою державою.

Та найзначущішим усе-таки закордонна преса (Reuters) назвала діалог Віктора Януковича з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим. «Ми добре починаємо 2011 рік – підписанням важливого документа, який визначатиме наше майбутнє співробітництво в енергетичній сфері. Його ми бачимо в перспективі як дуже масштабне, всебічне і найголовніше – довгострокове», – сказав пан Алієв по завершенні церемонії підписання Меморандуму між Кабінетом Міністрів України та урядом Азербайджанської Республіки про співробітництво в організації постачання скрапленого природного газу на територію України та Угоди між Кабінетом Міністрів України й урядом Азербайджанської Республіки про заходи з розвитку співробітництва у сфері транспортування нафти територією України. «Президент відкинув нові російські проекти трубопроводів і підписав угоду з Азербайджаном, зменшивши в такий спосіб залежність України від РФ», – зауважує Reuters.

Нагадаємо, незадовго до цього азербайджанське керівництво також уклало низку угод із РФ щодо перекуповування останньою значного об’єму кавказького газу.

Автор: Юлія ЦИРФА