На порядку денному – зміни зовнішньополітичної стратегії і тактики

«Змістовні зміни у зовнішній політиці України враховують як наші національні інтереси, так і нові реалії глобалізованого світу – і це знайшло відображення в ухваленому 1 липня 2010 року Законі «Про засади внутрішньої й зовнішньої політики». Нині триває розробка основоположних концептуальних документів – Стратегії національної безпеки України та Стратегії зовнішньої політики України», – зазначив Президент України Віктор Янукович, виступаючи перед учасниками десятої наради керівників закордонних дипломатичних установ України.

Президент назвав ключові аспекти зовнішньополітичної діяльності України. Пріоритетною визначено співпрацю з Європейським Союзом, який виступає «оптимальною моделлю суспільного розвитку, економіки, публічних інститутів, а в перспективі – і нашим спільним домом». Водночас у своїх очікуваннях на європейському напрямі «ми спустилися із захмарних висот на ґрунт реальності»: проривом можна вважати приєднання України до Договору про Енергетичне співтовариство та прийнятий на останньому саміті «Україна–ЄС» План дій щодо запровадження безвізового режиму. Хоча план дій і не визначає термінів, а енергетична безпека жодної країни в Європі поки ще не може бути забезпечена в обхід Росії та її «енергетичної» дипломатії, яку досить вдало використовує РФ для визначення пріоритетів і створення необхідного балансу сил, у тому числі й щодо ЄС.

«Розширення обріїв зовнішньої політики України має відбуватися паралельно з корекцією її ідеології, яка має базуватися на трьох «стовпах»: прагматизмі, економізації та позаблоковості», – наголосив Президент України. Віктор Янукович зазначив, що 2011 року Україна головуватиме в Комітеті міністрів Ради Європи. Крім того, необхідно сконцентрувати зусилля, щоб забезпечити обрання України непостійним членом Ради Безпеки ООН у 2016–2017 роках. Головування України в ОБСЄ 2013 року дасть нам шанс зміцнити свої позиції як одного з лідерів у створенні сучасної архітектури безпеки в регіоні, зберігаючи водночас наш позаблоковий статус і проводячи самостійну політику безпеки, забезпечуючи власне саму безпеку.

Виступаючи на нараді послів 14 грудня 2010 року, Прем’єр-міністр України Микола Азаров також звернув увагу дипломатів на важливість «економізації» діяльності зовнішньополітичного відомства нашої держави. «Нам треба серйозно займатися зовнішньоекономічною діяльністю», – зауважив він. І саме за цими показниками, на думку прем’єра, треба оцінювати ефективність роботи посольств, у складі яких наявні економічні місії.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин підкреслив, що наразі потрібно істотно підвищити роль МЗС і його підрозділів у законопроектній та законотворчій роботі парламенту у сфері зовнішньої політики. «Ідеться про безперервний експертний супровід законопроектів у сфері міжнародної політики дипломатами і юристами МЗС, про регулярні консультації авторів законопроектів, роз’яснювальну роботу в парламентських комітетах, представлення позиції МЗС у пленарному залі під час слухань», – пояснив він. Голова парламенту В. Литвин також наголосив на важливості перегляду підходів до організації ратифікаційного процесу та необхідності проведення інвентаризації міжнародної законодавчої бази України. Адже трапляються непоодинокі випадки, коли на розгляд до Комітету у закордонних справах передають угоди, підписані багато років тому, а процес завершення внутрішньодержавних процедур, потрібних для набрання цими договорами чинності, триває надзвичайно повільно. «Цікаво, що у цьому списку є навіть «ветерани» – угода, підписана у 1950 році та протокол до неї, датований 1976 роком. Стандартна ж пауза між підписанням документа та його ратифікацією в останні роки сягає, як правило, 3–4 років», – сказав Володимир Литвин.

Міжнародна конференція високого рівня «Двадцять п’ять років Чорнобильської катастрофи. Безпека майбутнього» відбудеться під егідою ООН у квітні 2011 року. Її проведення стало одним із питань для обговорення під час чотириденного візиту в Україну 11–15 грудня 2010 року адміністратора ПРООН Хелен Кларк. «Незважаючи на те, що було досягнуто значного прогресу в забезпеченні громадам життя, яке вони мали до Чорнобильської катастрофи, потрібно ще багато зробити для цілковитого соціального та економічного відновлення, а також забезпечення належних умов проживання», – зазначила Хелен Кларк. «Одним із способів виконання цього завдання є робота з населенням для подолання психологічних наслідків цієї аварії та відновлення у мешканців почуття гордості й гідності», – додала вона, пообіцявши й надалі надавати Україні експертну допомогу з боку Програми розвитку ООН у здійсненні реформ та на шляху до євроінтеграції.

Маємо надію, що так і буде.