№19, жовтень 2010

На позиції - 2004

Україна знову пере­тво­рилася на президентсько-парламентську республіку: Конституційний Суд України визнав неконституційними зміни до Основного Закону від 8 грудня 2004 року у зв’язку з порушенням про­цедури їхнього розгляду та прийняття. Крім того, суд вважає, що не відповідає положенням Основного Закону «пакетне» голо­су­вання за внесення змін до Конституції. Згідно з рішен­ням КСУ, Закон «Про вне­сення змін до Конституції України» (№ 2222-IV) втрачає чинність з дня ухва­лення Конституційним Судом такого рішення.

Скасування так званої політреформи може порушити проблеми правозастосування законів, ухвалених після внесення змін до Конституції від 2004 року, в тому числі Закону України «Про Кабінет Міністрів України». На думку експертів, тепер вони мають бути або змінені, або визнані такими, що не відповідають Конституції і скасовані КСУ. Водночас залишається незрозумілим, чи передбачається через рішення суду перепризначення Прем’єр-міністра і членів уряду згідно з Конституцією, що знову набула чинності. Постає також питання про обсяги й терміни повноважень Президента і Верховної Ради. Втім, своїм рішенням Конституційний Суд зобов’язав органи державної влади невідкладно привести нормативно-правові акти у відповідність з Основним Законом від 28 червня 1996 року в редакції, що існувала до внесення змін 8 грудня 2004 року.

На 7-му саміті Ялтинської європейської стратегії Голова Верховної Ради України Володимир Литвин зазначив, що, за попередніми підрахунками фахівців-юристів, після набуття чинності змінами 2004 року було ухвалено близько 700 законів, і для того, щоб виконати рішення Конституційного Суду, потрібно змінити майже 40 законодавчих актів.

Відповідно до Конституції 1996 року Президент призначатиме за згодою Верховної Ради Прем’єр-міністра й прийматиме рішення про його відставку. Також глава держави призначатиме за поданням прем’єра членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також керівників місцевих державних адміністрацій та припинятиме їхні повноваження на цих посадах.

Нагадаємо, що головні зміни до Конституції стосувалися функціонування Верховної Ради, а формування Кабінету Міністрів здійснювала коаліція депутатських фракцій. Рішення КСУ означає, що віднині існування коаліції не є обов’язковим, а всі рішення парламенту приймаються простою більшістю голосів. Також втрачає чинність положення, згідно з яким депутат, виходячи з фракції, позбавлявся свого мандата. Щоправда, норма ця жодного разу так і не була дотримана.

З поновленням Конституції в редакції 1996 року повноваження Верховної Ради звужуються. Віднині парламент не призначатиме уряд і лише надаватиме згоду на призначення Президентом Прем’єр-міністра. Відтепер депутати не впливають на призначення голів Антимонопольного комітету, Державного комітету телебачення та радіомовлення, Фонду державного майна та звільнення їх з посад. Не депутати призначатимуть на посаду й звільнятимуть за поданням Президента голову Служби безпеки. За парламентом залишилося надання згоди на призначення на посаду Президентом Генерального прокурора, хоча питання його звільнення вирішуватиме лише Президент.

У свою чергу, Голова парламенту позбавляється права підписувати та офіційно оприлюднювати закон, вето на який було подолане, а Президент його не підписав. Також Голова Верховної Ради у разі дострокового припинення повноважень Президента вже не виконуватиме його обов’язків – це право повертається Прем’єр-міністру.

Слід зауважити, що в мотиваційній частині рішення Конституційного Суду зазначено: «У Висновку Національної комісії із зміцнення демократії та утвердження верховенства права (Венеціанська комісія. – Прим. ред.), ухваленому 27 грудня 2005 року, вказано, що розгляд і прийняття закону № 2222 здійснено Верховною Радою України з порушенням вимог статті 159 Конституції України». Іншими словами, парламент не дотримався встановленої Конституцією процедури його розгляду та ухвалення.

Член Венеціанської комісії від України Марина Ставнійчук стверджує, що члени комісії дуже здивовані рішенням Конституційного Суду: «Як можна було визнати неконституційною Конституцію, що застосовувалася впродовж чотирьох років після внесення змін до неї?». В свою чергу, секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт також висловив думку, що Конституційний Суд перевищив свої повноваження, скасувавши політичну реформу 2004 року, адже «комісія не вважала Конституцію 2004 року недемократичною. Тому це питання обговорюватиметься на пленарній сесії комісії у Венеції 15–16 жовтня».

Автор: Світлана ФІЛОНЕНКО

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Польські ЗМІ розповіли, як Туск переконав Макрона змінити умови імпорту не на користь України Сьогодні, 28 березня

Шмигаль прибув на міжурядові переговори до Варшави Сьогодні, 28 березня

Болгарію чекають дострокові вибори: ще одна партія відмовилась формувати уряд Сьогодні, 28 березня

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Сьогодні, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Сьогодні, 28 березня

Чехія виділить кошти на свою ініціативу щодо закупівлі боєприпасів для України Сьогодні, 28 березня

ЄС розблокував пільги для України, Косово йде в Раду Європи, "коаліція бронетехніки": новини дня Сьогодні, 28 березня

ЗМІ: Заява Макрона про відправку військ в Україну розлютила американських посадовців Вчора, 27 березня

Словенія приєднається до ініціативи Чехії із закупівлі снарядів для України Вчора, 27 березня

Естонія готова підтримати прем’єра Нідерландів на посаду генсека НАТО Вчора, 27 березня