Преференції як засіб захисту туристичного іміджу країни

З огляду на можливий ризик під час вирішення того чи іншого завдання, усі «за» та «проти» французи «вишиковують» у три колонки, де кожна має своє ключове слово: «реально», «віртуально» й «ramplei», що в перекладі на російську означає «обман зору». Мені не хотілося б, аби всі зусилля, спрямовані на розвиток туризму в Криму, звелися до обману зору. Експерти й фахівці різних рангів сьогодні дедалі частіше говорять про необхідність розвивати Крим як комплексний туристичний бренд із урахуванням реальних можливостей півострова й мінливих запитів тих, хто приїжджає сюди відпочивати. Це справді дуже важлива сполучна ланка в ланцюжку співвідношення ціни та якості. Впевнене сходження до вершин економіки неможливе без державної підтримки, прозорої законодавчої бази, а також чіткої програми взаємодії всіх зацікавлених в її реалізації учасників.

Туристичні компанії, котрі стояли біля витоків розвитку туризму в нашій країні, не треба переконувати в тому, що без державної регламентації преференцій будь-які нововведення в туристичній сфері ні до чого доброго не приведуть.

Туристичний бізнес України та Криму пройшов непростий шлях становлення й розвитку. На нинішньому етапі для його якісного зростання необхідно посилити діяльність зі створення привабливого туристичного іміджу, реалізації стратегії позиціонування будь-якого з кримських регіонів на світовому туристичному ринку, підвищення ефективності використання можливостей Інтернету з метою просування національного турпродукту, а також з об’єднання зусиль для рекламування та збільшення рекреаційного потенціалу.

Візьмімо найсвіжіший факт: в Інтернеті в розпал туристичного сезону з’явилася інформація про виявлення «холери» в Ялті. Цей негатив дуже сильно вдарив по репутації вітчизняної туристичної галузі. Адже всесвітньою мережею сьогодні послуговується широка аудиторія наших нинішніх і майбутніх клієнтів. Негативна інформація не підтвердилася, але ми не відразу відреагували на її появу, із запізненням на декілька днів спростували її та подали достовірну інформацію. Нас може оббрехати будь-хто й тим самим завдати шкоди економіці країни. А у відповідь – тиша. Ми не готові відбити недостовірну інформаційну атаку. І так буде доти, доки не створимо в державі надійного захисту від несумлінних і нечесних конкурентів. Чому досі на урядових сайтах немає рубрики «Головне про туризм» і не розміщується необхідна на сьогодні інформація про туристичну галузь? Ми можемо й повинні використовувати рядок, який «біжить», на сайтах провідних ЗМІ країни, тим самим утверджуючи істину про те, що туризм – важливе державне завдання.

Нині багато говорять про вдосконалення рекреаційного комплексу. Але це неможливо без модернізації соціальної інфраструктури. Нещодавно Рада Міністрів Криму звернулася до Президента країни Віктора Януковича з проханням надати підтримку в розробці й фінансуванні низки державних програм: «Вода Криму», «Транспортна інфраструктура Криму», «Екологічна безпека Криму» та ін. Це – впевнений крок до систематизації заходів з підтримки галузі й можливість залучити до Криму не лише відпочивальників, а й людей, готових вкласти свої гроші в туристичну галузь. Розв’язання проблем відпочинку в Криму дасть змогу створити сучасну базу для реалізації масштабних інвестиційних проектів.

Для розвитку туристичної галузі важливо визначитися зі статусом домоволодіння, що надає сьогодні послуги з тимчасового розміщення відпочивальників. Правового статусу цих об’єктів не визначено, вони здавалися в експлуатацію як житлові будинки, а використовуються як міні-готелі. Слід нагадати, що при введенні готелю в дію необхідний інший пакет дозвільних документів. І тому 50 відсотків приватних домоволодінь, котрі надають послуги туристам, сьогодні перебувають у «тіні».

Сподіватимемося на те, що робота зі внесення змін до Закону України «Про туризм» й ухвалення його нової редакції допоможе захистити ринок туристичних послуг від проблем, які виникають на цьому шляху.

На жаль, наявні норми законодавства не є досконалими в багатьох сферах туристичної галузі. Не відрегульовано питань ліцензування екскурсійної діяльності, туристичного супроводу, охоплення сертифікацією й категоризацією всіх суб’єктів розміщення (проживання).

Ми не повинні закривати очі на труднощі в сфері туризму. Ця галузь вважається сьогодні одним із перспективних напрямів соціально-економічного розвитку країни, регіонів, міст. Адже туристичне господарство генерує 11 відсотків валового продукту в світі, а туристична індустрія – 4,2.

Аналіз ситуації в цілому по Україні та Криму показує: туристичне господарство поступово розвивається, хоча не характеризується стабільним зростанням, попри те, що в нашій країні існують всі передумови для розвитку туризму (історичні, географічні, природні, економічні, соціально-демографічні). Отож причин нестабільності, які уповільнюють розвиток туризму й гальмують розвиток туристичної індустрії, можна назвати декілька.

По-перше, в засобах масової інформації активно рекламується міжнародний туризм і майже відсутня реклама внутрішнього, за винятком загальновідомих зон туризму й рекреації (Криму та Карпат).

По-друге, відсутні кошти на реконструкцію визначних пам’яток історії й архітектурного мистецтва, а залучення інвестицій гальмується через неврегульовану нормативно-законодавчу базу країни.

По-третє, сектор туристичної індустрії не розвинений. Ніде не роздають безплатних буклетів-путівників з описом визначних історико-культурних пам’яток міста. Крім того, не в усіх містах є такі путівники, що зумовлено вузьким тлумаченням поняття «туризм» і малою обізнаністю з різноманіттям туристичних послуг.

По-четверте, розмаїтістю туристичних послуг можуть похвалитися переважно міста-мільйонери, міста загальновизнаних зон рекреації і туризму (Крим, Карпати), деякі історичні й культурні центри.

Водночас у більшості міст України можна розвивати промисловий (чи діловий?), оздоровчий та інші види туризму. Але для цього знов-таки потрібні інвестиції: для створення центрів бізнесу, рекреаційних зон, які поєднували б пасивні й активні види відпочинку. Одне слово, ми зобов’язані найближчим часом узяти курс на створення іміджу якісного відпочинку в Криму для того, аби будь-який житель нашої держави або зарубіжжя, заздалегідь плануючи свою відпустку, без щонайменшого сумніву, із задоволенням віддавав перевагу відпочинку на кримському «острові скарбів».

Автор: Олена БАЖЕНОВА