№13, липень 2010

Комерційний арбітраж. Що Київ, що Стокгольм – сили рівні

Інтенсивні процеси глобалізації, що дедалі більше пожвавлюються в різних регіонах світу, не тільки поклали початок культурному, політичному й соціальному зближенню представників раніше цілком відмінних структур єдиної світосистеми, а й розблокували інвестиційну модель, яка раніше існувала виключно в колі країн «золотого мільярда». Це спровокувало не просто відтік капіталу в різні регіони світу, а й налагодження тісних зовнішньоекономічних відносин між країнами. Відтак, у вирі глобалізації з’являється низка суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, котрі або ж не підпадають під юрисдикцію однієї держави (так звані транснаціональні корпорації – ТНК), або ж мають досить власних коштів для розвитку та ведення господарської діяльності незалежно від влади країни перебування. Поступово в цьому руслі виникає потреба розв’язання зовнішньоекономічних спорів, удалим інструментом для чого якраз і стає міжнародний комерційний арбітраж.

Під міжнародним комерційним арбітражем розуміють позасудовий метод розгляду спорів, заснований на угоді сторін про передачу справи складу арбітражу. На відміну від судової процедури, в арбітражному розгляді сторони вільні у визначенні багатьох параметрів процесу. Зокрема, вони можуть узгодити між собою кількість арбітрів, місце й мову розгляду справи. Крім того, сторони можуть домовитися про право, застосовуване до суті спору.

Цінність арбітражу як методу врегулювання спорів, що виникають у контексті міжнародних економічних відносин, підкреслена в одноголосно схваленій 15 грудня 1976 року резолюції А/31/98 Генеральної Асамблеї ООН. У підрозділі «Співробітництво в галузі економіки, науки і техніки та навколишнього середовища. Торгівля. Арбітраж» Заключного акта Наради з безпеки і співробітництва в Європі, підписаного 1 серпня 1975-го в Хельсінкі, вперше у світовій практиці на вищому багатосторонньому рівні зафіксовано положення про те, що оперативне вирішення спорів, які виникають із комерційних угод у сфері торгівлі й обміну послугами та з контрактів у сфері промислового виробництва, сприяє розширенню торгівлі та співробітництва, а арбітраж є одним зі зручних засобів розв’язання таких суперечок.

Як наслідок, спеціалізовані арбітражні інституції виникають чи не в кожній країні, в основному на базі торгових чи торгово-промислових палат. Проте виступають вони, здебільшого, незалежними підрозділами, котрі, до того ж, перебувають на власному кошторисному балансі.

Одним із найстаріших і досить успішних арбітражів сучасності вважається Арбітражний інститут Торгової палати м. Стокгольма (ТПС), відомий як «Міжнародний арбітражний суд Стокгольма», що є самостійним підрозділом згаданої палати. Заснований ще 1917 року, наразі це єдиний центр розгляду арбітражних спорів у Швеції й один із найбільших арбітражів, котрі спеціалізуються на розгляді інвестиційних спорів.

Торік Арбітражний інститут ТПС прийняв до розгляду 250 справ. У них 152 сторони були зі Швеції, однак більшість справ вважалися міжнародними, бо стосувалися сторони з-за кордону, зокрема, дев’ять справ – України. До речі, ще в 1970-х роках США та Радянський Союз визнали Арбітражний інститут ТПС нейтральним центром для розв’язання торговельних суперечок між західними країнами та СРСР. Можливо, це якраз і є основною причиною того, що більшість вітчизняних компаній документально закріплюють за Стокгольмським арбітражем право розгляду спорів у разі їх виникнення.

І це трохи дивно, адже в Києві маємо власний Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України (МКАС при ТПП України). Він є самостійною постійно діючою арбітражною установою, діяльність якої відповідає Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 24 лютого 1994 року, Положенню про Міжнародний комерційний арбітражний суд при ТПП України та Регламенту МКАС. До міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають під час зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв’язків, якщо комерційне підприємство бодай однієї зі сторін розташоване за кордоном, а також спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об’єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їхніми учасниками, а також їхні спори з іншими суб’єктами права України. Тобто, приймаючи 16 квітня 1991 року Закон «Про зовнішньоекономічну діяльність», парламент України запропонував Торгово-промисловій палаті України заснувати саме зовнішньоекономічний третейський суд, який і було створено 11 серпня 1992 року з поширеним у багатьох країнах найменуванням – «Міжнародний комерційний арбітражний суд». Сьогодні МКАС при ТПП України є членом Всесвітньої Федерації Міжнародних арбітражних інститутів у Нью-Йорку та Європейської арбітражної групи при Міжнародній торговій палаті в Парижі. Його представники діють як арбітри у складі багатьох інших арбітражів, адже серед них – 4 академіки і 3 члени-кореспонденти Академії наук, 28 докторів юридичних наук і 26 професорів, 11 кандидатів юридичних наук, 3 заслужені діячі науки і техніки України, 15 заслужених юристів України. Що стосується національного складу, то іноземці представляють Австрію, Білорусь, Болгарію, Велику Британію, Македонію, Молдову, Нідерланди, Німеччину, Норвегію, Польщу, Росію, Сербію, Словаччину, Словенію, США, Фінляндію, Францію, Хорватію, Чехію, Швецію.

МКАС при ТПП України приймає до розгляду спори, пов’язані з його компетенцією, за наявності письмової угоди між сторонами про передачу йому всіх або певних спорів, які виникають або можуть виникнути між сторонами у зв’язку з якими-небудь конкретними правовідносинами, незалежно від того, мають вони договірний характер, чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в договорі або у вигляді окремої угоди.

Порядок звернення до МКАС і розгляду справ визначається Регламентом Міжнародного комерційного арбітражного суду, а розмір арбітражного збору, який справляється за прийняту до розгляду справу, – Положенням про арбітражні збори та витрати. На сьогодні реєстраційний збір, що сплачується позивачем за подання позовної заяви до МКАС, становить 600 доларів США. Позовні вимоги оплачуються арбітражним збором: немайнові вимоги – у сумі 1800 доларів США; майнові – залежно від ціни позову. Наведена вище сума арбітражного збору сплачується у разі арбітражного розгляду колегіальним складом Арбітражного суду. Якщо справа розглядається одноосібним арбітром, сума арбітражного збору зменшується на 20 відсотків.

Сторони можуть на свій розсуд визначити кількість арбітрів, у тому числі одного. Якщо немає угоди сторін про кількість арбітрів, призначаються три. Незалежно від їхньої кількості їх іменують під час розгляду справи складом Арбітражного суду. Жодна особа не може бути позбавлена права виступати арбітром через її громадянство, якщо сторони не домовилися про інше. При арбітражі з трьома арбітрами кожна сторона призначає одного арбітра, і двоє призначених у такий спосіб арбітрів призначають третього – голову складу Арбітражного суду за даною справою; якщо сторона не призначить арбітра протягом 30 днів після отримання повідомлення МКАС про це або якщо два арбітри протягом 30 днів з моменту їх призначення не домовляться про призначення третього, арбітр, згідно з пунктом 3 статті 11 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» призначається президентом Торгово-промислової палати України.

Рішення МКАС при ТПП України є остаточними й обов’язковими для сторін і за відмови від їхнього добровільного виконання приводяться у виконання в примусовому порядку за місцезнаходженням боржника відповідно до норм Конвенції «Про визнання і приведення у виконання іноземних арбітражних рішень» (Нью-Йорк, 1958 р.).

Те само стосується й рішень Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольма. Клопотання про скасування таких рішень не може бути заявлено після завершення тримісячного терміну, рахуючи з дня, коли сторона, котра заявляє це клопотання, отримала арбітражне рішення. Скасувати його може, наприклад, Апеляційний суд м. Києва, якщо він визначить, що об’єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законодавством України, арбітражне рішення суперечить публічному порядку України або ж якщо сторони нададуть відповідні докази.

Процедура розгляду справ Арбітражним інститутом ТПС подібна до відповідної процедури у МКАС при ТПП України. Згідно з Регламентом ТПС, складу арбітражу надається 6 місяців з моменту передачі справи арбітрам для винесення рішення. Відповідний термін з Правил прискореної арбітражної процедури – 3 місяці. Терміни винесення рішення можуть бути продовжені Правлінням ТПС на прохання складу арбітражу.

Структура Інституту включає Правління й Секретаріат. До складу Правління входять 14 членів – шведських та іноземних громадян. Усі вони користуються міжнародним визнанням як експерти в галузі міжнародного комерційного арбітражу. У функції Правління Інституту входить прийняття рішень, передбачених Арбітражним регламентом ТПС. Зокрема, Правління приймає попередні рішення щодо юрисдикції, призначення та відведення арбітрів, звільнення арбітрів від повноважень, а також встановлює остаточні витрати в арбітражних розглядах.

Іноземні члени Правління були включені до його складу 2006 року. Багатонаціональний склад Правління забезпечує відповідність практики ТПС найкращим міжнародним стандартам, а також призначення найкомпетентніших арбітрів у кожній справі. Таким чином, ТПС практикує призначення арбітрів різних національностей залежно від конкретних обставин справи. Проте чіткого списку арбітрів Інститут не надає. Секретаріaт ТПС очолює генеральний секретар. З 1 квітня 2010 року повноваження генерального секретаря ТПС перейшли до Аннетт Магнуссон.

Багатонаціональні принципи формування складу Стокгольмського арбітражу й вільний вибір арбітрів сторонами (до речі, це стосується й України) забезпечує дотримання вимог незалежності та неупередженості під час розгляду спорів, що знижує майже до нульової позначки рівень корупції у міжнародних арбітражах і забезпечує надзвичайну затребуваність останніх.

Географічне походження учасників зовнішньоекономічних спорів, що надійшли до МКАС
при ТПП України у 2005-2009 рр. (за країнами, позивачами, відповідачами) чекайте у друкованому номері.

Автор: Юлія ЦИРФА

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Сьогодні, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Сьогодні, 28 березня

Чехія виділить кошти на свою ініціативу щодо закупівлі боєприпасів для України Сьогодні, 28 березня

ЄС розблокував пільги для України, Косово йде в Раду Європи, "коаліція бронетехніки": новини дня Сьогодні, 28 березня

ЗМІ: Заява Макрона про відправку військ в Україну розлютила американських посадовців Вчора, 27 березня

Словенія приєднається до ініціативи Чехії із закупівлі снарядів для України Вчора, 27 березня

Естонія готова підтримати прем’єра Нідерландів на посаду генсека НАТО Вчора, 27 березня

Реєстр збитків від агресії РФ визначив дату початку роботи та пріоритетних постраждалих  Вчора, 27 березня

У Польщі заявили, що близькі до угоди з Україною щодо агропродукції Вчора, 27 березня

Глава МЗС Швеції: НАТО має створити більше стратегічних труднощів для Росії Вчора, 27 березня