№13, липень 2010

Безвізовий діалог прив’язали до реформ

Недосконалість вітчизняного законодавства – головна перешкода для отримання Україною дорожньої карти, що мала б у перспективі вивести нас на безвізовий режим із Євросоюзом. Водночас останні заяви посадовців у Києві та Брюсселі засвідчують значну активізацію переговорного процесу й дають підстави сподіватися: на черговому саміті Україна–ЄС, який відбудеться 31 жовтня 2010 року, наша держава таки отримає довгоочікуваний план дій. Що потрібно зробити до цього, з’ясовували учасники слухань в Комітеті Верховної Ради України з питань європейської інтеграції.

«Матрицею Фюле» називають документ, переданий керівництву нашої держави та представникам опозиції комісаром з питань розширення та європейської політики сусідства Штефаном Фюле під час візиту до Києва в квітні 2010 року. У ньому вперше чітко регламентуються терміни виконання Україною ключових реформ.

За словами голови комітету Бориса Тарасюка, нині діалог із Євросоюзом здійснюється за чотирма основними напрямами – забезпечення безпеки документів, у тому числі під час запровадження збору біометричних даних, боротьба з нелегальною міграцією, включаючи реадмісію, підтримка громадського порядку й безпеки, а також зовнішні зносини та забезпечення фундаментальних прав громадян.

Єдиною всеохоплюючою відповіддю, підкреслив парламентарій, на виклики візових відносин між Україною та ЄС може бути лише запровадження взаємного безвізового режиму.

Віце-прем’єр Сергій Тігіпко наголосив, що за наслідками візиту до Києва комісара з питань розширення та європейської політики сусідства Штефана Фюле Кабінет Міністрів затвердив план першочергових заходів у сфері євроінтеграції, стан виконання якого щомісяця особисто контролюватиметься прем’єром Миколою Азаровим.

Зокрема, вже узгоджено механізми приведення вітчизняної фітосанітарної системи контролю й технічного регулювання до європейських норм, а також проекти законів про засади функціонування ринку природного газу та про єдиного регулятора комунальних тарифів.

До листопада поточного року Сергій Тігіпко прогнозує створення системи інтегрованого управління кордонами, а вже в липні МВС має представити концепцію заходів у сфері боротьби з наркоманією й незаконним обігом наркотичних засобів.

Для Брюсселя й багатьох країн–членів ЄС надання безвізового режиму є суто політичним питанням, переконаний заступник міністра закордонних справ Павло Клімкін. За його словами, без роботи над впровадженням анонсованих керівництвом України реформ про дорожню карту годі мріяти. Причому йдеться не лише про реформування візово-міграційної сфери. Згідно з так званою матрицею Фюле список невідкладних заходів, яких очікують від України, включає в себе політичну реформу, забезпечення макроекономічної стабільності, покращення бізнес-клімату, модернізацію енергетичного сектору тощо.

Крім того, представник МЗС повідомив, що, як і у випадку з іншими країнами, безвізовий режим для короткострокових поїздок до ЄС поширюватиметься виключно на власників біометричних паспортів.

Заступник міністра внутрішніх справ Віктор Ратушняк зазначив: його відомством уже розроблено урядовий план із запровадження паспорту з електронним носієм біометричної інформації, технічний зразок нового документа вже напрацьовано вітчизняним підприємством «ЄДАПС».

Також посадовець розповів про успіхи на ниві боротьби з нелегальною міграцією. Так, від початку року органами внутрішніх справ затримано понад 5,5 тисячі нелегальних мігрантів. Одним із основних каналів їхнього трафіку до ЄС залишається легальний в’їзд на територію Російської Федерації та нелегальний транзит через Україну. Найбільше нелегалів, включаючи громадян країн–членів СНД, затримано в Одеській, Донецькій, Дніпропетровській і Харківській областях, а також у Києві й АРК. Нині коштом Єврокомісії (30 мільйонів євро до 2014 року) МВС і Держприкордонслужба реалізують програму будівництва центрів тимчасового утримання мігрантів, котрі створюватимуться на базі восьми військових містечок, зокрема, в Львівській, Миколаївській і Донецькій областях.

Віктор Ратушняк повідомив, що з початку 2010 року на виконання угод щодо реадмісії депортовано 120 українців із Чехії. З інших країн запитів щодо реадмісії громадян договірних сторін не надходило.

Згідно з проектом рекомендацій слухань парламентові необхідно ухвалити низку законів щодо порушення законодавства про захист інформації про особу (персональних даних); про Концепцію державної міграційної політики України; про внесення до деяких законодавчих актів України з питань міграції змін, що запроваджують в Україні інститут притулку, впорядковують процедуру видворення за межі нашої держави та посилюють відповідальність за порушення міграційних правил.

Архів журналу Віче

Віче №4/2016 №4
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Бельгія розслідує ймовірне втручання РФ у виборчу кампанію в ЄС Сьогодні, 12 квітня

Нідерланди виділили додатковий мільярд євро на військову допомогу Україні  Сьогодні, 12 квітня

Заступник Єрмака переходить працювати в МЗС  Сьогодні, 12 квітня

Боррель хоче від міністрів ЄС "сміливих рішень" для України Сьогодні, 12 квітня

Зеленський закликає ЄС почати переговори про вступ із Україною в червні Сьогодні, 12 квітня

Дуда: Польща може передати Україні радянські ракети для ППО Сьогодні, 12 квітня

В Європарламенті визнали, що не зможуть натиснути на держави ЄС щодо Patriot Сьогодні, 12 квітня

Прем’єр Словаччини: Ми не будемо створювати перешкоди на шляху України в ЄС Вчора, 11 квітня

Шмигаль після зустрічі з Фіцо розповів, як Словаччина долучиться до "формули миру" Вчора, 11 квітня

ЗМІ дізналися ідеї Трампа щодо НАТО і примусу України й РФ до переговорів Вчора, 11 квітня