Який аграріям зиск від політики?

Народні депутати прагнуть поліпшити систему надання дотацій сільгоспвиробникам. Із цією метою було прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки агропромислового комплексу в умовах світової фінансової кризи», який набував чинності з 1 січня 2010 року. Ним, зокрема, передбачалося втілити цільову бюджетну програму, згідно з котрою мали здійснюватися диференційовані виплати селянам за кожну дійну корову.

– Гроші акумулюватимуться на спеціальному рахунку, а потім спрямовуватимуться безпосередньо господарям корів, – пояснив на засіданні Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин один із ініціаторів законопроекту народний депутат України Сергій Терещук. – Ця норма, на мою думку, дасть можливість уникнути зловживань, зробить процес монетизації пільг прозорішим.

Водночас, наголосив парламентарій, з огляду на те, що державний бюджет реально почне діяти лише з другого півріччя 2010 року, виникає цілком реальна загроза: сільгоспвиробники взагалі не отримають жодних дотацій. По-перше, узгодження нового порядку надання дотацій у профільних міністерствах (Мінфіні й Мінагрополітики) потребуватиме близько двох місяців. По-друге, слід іще створити реєстр фізичних осіб, які мають корів. При цьому фізособи повинні відкрити банківські рахунки, на які Держказначейство й перераховуватиме кошти. «Тож у разі ухвалення закону дотації сільгоспвиробникам через переробні підприємства вже не виплачуватимуться, а нова схема не встигне запрацювати», – каже С. Терещук.

Члени комітету зійшлися на думці, що згадану бюджетну програму треба реалізовувати не з 2010-го, а з 2011 року. До цього часу слід здійснити всі необхідні заходи з її підготовки та планового впровадження. А поки що дотації виробникам молока здійснюватимуться за старою схемою, коли заготівельні підприємства, накопичивши на своїх рахунках відповідні кошти, передаватимуть їх тим, хто здає молоко.

Голова підкомітету з питань реформування агропромислового комплексу, розвитку науки та освіти Марина Перестенко доповіла про роботу над законопроектом «Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (№ 5471): під час підготовки документа до повторного другого читання було подано 9 поправок, із них 4 враховано, 3 відхилено та 2 відкликано народними депутатами. Ключовим нововведенням законопроекту є запровадження пені, що стягуватиметься з гуртового покупця сільськогосподарської продукції за прострочення оплати (законодавчо закріплюються й терміни розрахунків за товар). На думку членів комітету, це дасть змогу забезпечити компенсацію простроченої заборгованості та зменшить зловживання.

Законопроект «Про доповнення до Закону України «Про охорону земель» (№ 4528), прийнятий за основу 4 березня 2010 року, члени комітету відправили на доопрацювання розробнику – Державному комітету України із земельних ресурсів. Документ покликаний шляхом запровадження спеціальних дозволів законодавчо врегулювати питання, пов’язані зі зняттям і перенесенням родючого шару ґрунту під час здійснення будівельних, геологорозвідувальних, гірничодобувних та інших робіт. Він регламентує процедуру підтвердження необхідності одержання спеціального дозволу, визначає вичерпний перелік підстав для відмови у видачі такого дозволу. Однак народні депутати звернули увагу на відсутність норми, яка забезпечувала б охорону вже знятого ґрунтового покриву. Це підтвердив і присутній на засіданні уповноважений представник Держкомзему.

Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності садівницьких товариств та дачних кооперативів» (№ 5282), поданий Головою Верховної Ради Володимиром Литвином, розв’язує одну з наболілих проблем дачників. Відповідно до документа, землі загального користування (зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, громадськими будівлями) безоплатно переходять у власність садівницьких товариств та дачних кооперативів.

Згідно з практикою, що склалася, землі загального користування досі надавалися товариствам та кооперативам у користування на умовах оренди. Це суперечить ст. 35 Земельного кодексу України, згідно з якою землі загального користування садівницького товариства є його власністю. Проте конкретного механізму, за яким товариство могло б отримати цю землю у власність, кодекс не передбачає. Цю прогалину й має заповнити названий законопроект. Утім, народні депутати зауважили низку схожих проблем в інших царинах землекористування. Тому комітет рекомендував Верховній Раді прийняти за основу законопроект В. Литвина, а надалі доопрацювати його, підготувавши відповідні доповнення.

Голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Григорій Калетнік пропонує внести зміни до Закону «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність». Його законопроект (№ 6275), зокрема, передбачає положення, відповідно до якого функції дорадчої служби можуть виконувати структурні підрозділи аграрних навчальних закладів та науково-дослідних установ. На думку автора, дорадники та експерти-дорадники мають підвищувати кваліфікацію не менш як раз на п’ять років – за рахунок бюджетних коштів, виділених на підготовку фахівців із вищою освітою. Документом також регламентується порядок прийняття рішення про анулювання сертифіката.

Обговоривши законопроект, комітет рекомендував Верховній Раді прийняти його за основу.

У порядку денному було одразу три законопроекти, якими вносяться зміни до Закону «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу». Їхня спільна мета – поліпшити умови для розвитку сільськогосподарського машинобудування. Так, народний депутат Василь Шпак пропонує поступово збільшувати частку вітчизняних комплектуючих при виробництві техніки за схемами міжнародної кооперації: у перший рік функціонування підприємства – не менш як 30 відсотків, другий – 35, третій – 40, четвертий – 45, п’ятий і подальші роки – не менш як 50 відсотків.

Народний депутат Олександр Клименко вважає за потрібне упорядкувати надання фінансової підтримки підприємствам сільськогосподарського машинобудування (законопроект № 5403). На такі цілі, згідно з документом, слід виділяти з державного бюджету 0,2 відсотка від загальних видатків – замість аморфних «до одного відсотка». Причому кошти мають іти на виготовлення лише складної, а не будь-якої сільськогосподарської техніки. За словами народного депутата, його законопроект дасть змогу створити 20 тисяч нових робочих місць, наростити обсяги виробництва сучасної техніки – до 6–7 млрд. гривень на рік.

Було вирішено об’єднати два законопроекти й винести спільний документ на розгляд Верховної Ради для прийняття за основу.

Члени Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин також постановили направити листа Прем’єр-міністру України М. Азарову, щоб надалі в засіданнях парламентських комітетів брали участь лише повноважні посадовці міністерств – не нижче заступника міністра. Бо на останнє засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Міністерство аграрної політики відрядило кількох директорів і заступників директорів департаментів міністерства.

Автор: Юрій ПОТАШНІЙ