№9, травень 2010
1 вересня 1939 року Німеччина напала на Польщу. 17 вересня, згідно з пактом Молотова-Рібентропа, на територію Польщі вторглися частини Червоної Армії.
У ході бойових дій німецькі війська захопили 420 тисяч полонених, Червона Армія – 250 тисяч. Відомі випадки розстрілу полонених і німецькими військами, і червоноармійцями. Так, після захоплення 22 вересня радянськими військами Гродно 300 його захисників, зокрема й командира корпусу Ольшину-Вільчинського та його ад'ютанта, було розстріляно на місці; наступного дня в Мокшанах розстріляли 150 морських офіцерів, які відступали на Брест. Розстріли відбувалися й у Львові та інших місцях.
19 вересня 1939 року наказом НКВС № 0308 було створено Управління у справах військовополонених й інтернованих (УПВІ) при НКВС СРСР та організовано 8 таборів для утримання польських військовополонених
Серед арештованих були й майбутній президент Польщі Войцех Ярузельський і майбутній прем’єр-міністр Ізраїлю Менахем Бегін.
3 березня 1940 року народний комісар внутрішніх справ Л. Берія подав до Політбюро записку такого змісту:
«У таборах для військовополонених НКВС СРСР і у в’язницях західних областей України й Білорусії на сьогодні утримується велика кількість колишніх офіцерів польської армії, що були працівниками польської поліції й розвідувальних органів, членів польських націоналістичних контрреволюційних партій, учасників розкритих контрреволюційних повстанських організацій, перебіжчиків та ін. Усі вони є заклятими ворогами радянської влади, сповненими ненависті до радянського ладу.
У таборах для військовополонених утримується всього (не враховуючи солдатів та унтер-офіцерського складу) 14736 колишніх офіцерів, чиновників, поміщиків, поліцейських, жандармів, тюремників, осадників і розвідників, за національністю понад 97% – поляки.
Виходячи з того, що всі вони є закоренілими, непоправними ворогами радянської влади, НКВС СРСР вважає за необхідне:
Справи військовополонених, що перебувають у таборах, – 14700 осіб колишніх польських офіцерів, чиновників, поміщиків, поліцейських, розвідників, жандармів, осадників і тюремників, а також справи арештованих із західних областей України й Білорусії в кількості 11000 осіб членів різних к-р шпигунських і диверсійних організацій, колишніх поміщиків, фабрикантів, колишніх польських офіцерів, чиновників й перебіжчиків – розглянути в особливому порядку, із застосуванням до них вищої міри покарання – розстрілу».
Для знищення ув'язнених Осташковського табору приготували Калінінську в'язницю, заздалегідь звільнену від інших ув’язнених. Одночасно неподалік від Калініна, у селищі Мєдноє, екскаватори вирили кілька величезних ям. Такі ж ями викопали й поруч із Катинню, неподалік від Смоленська.
З початку квітня військовополонених почали вивозити на розстріл ешелонами по 350–400 осіб. Жертвам повідомляли, що їх готують до відправлення на батьківщину.
Страти продовжувалися з початку квітня до середини травня 1940 року. Після розстрілів до Москви надіслали телеграму: «Операция по разгрузке лагерей закончена».
3 березня 1959 року в цілком таємній доповідній записці № H-632-Ш на ім’я М. Хрущова голова КДБ Шелепін запропонував знищити 21857 особових справ розстріляних польських громадян. Пропозиція була затверджена й виконана. За даними цієї записки, усього було розстріляно 21857 осіб, із них у Катині – 4421, у Харкові – 3820, у Калініні – 6311 та 7305 осіб – у таборах і в’язницях Західної України й Західної Білорусі.
Ця акція стала ударом по всій польській інтелігенції, оскільки серед страчених як кадрові офіцери, так і офіцери воєнного часу – мобілізовані адвокати, журналісти, інженери, вчителі, лікарі та ін., зокрема й університетські професори, яких тільки в Козельському таборі перебувало 20 осіб.
Одночасно аналогічні акції за особистим наказом Гітлера відбувалися й у нацистському «генерал-губернаторстві». З 1 березня до кінця травня там арештували близько 3 тисяч найбільш знаних поляків – учених, фабрикантів, суспільних діячів та ін. Усіх їх розстріляно в Пальмірах під Варшавою.
Архів журналу Віче
№11 | |
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
На Заході застерігають від "Мюнхенської угоди" для України на тлі тривоги через вибори у США
Як оформляти візи в Китай
Як знайти ідеальні косметичні засоби в інтернет магазині косметики
Литва передала Україні 230 пікапів і 240 міношукачів
Президент Словаччини відхилив усі запити словаків на участь у війні на боці України
Зеленський відзначив зрушення у постачаннях від партнерів для фронту
Влада Молдови повідомляє про організоване підвезення виборців у країні і за кордоном
Фіцо розгнівався на посла Британії, який критикував його за інтерв’ю Скабеєвій
Обвал навісу на вокзалі в Сербії: 14 загиблих
У Конгресі пропонують США і НАТО розглянути можливість удару по військах КНДР в Україні