передплата Українською | In English

№2, січень 2010

ЗМІ: «Ми стежимо за вами»

17 січня в Україні відбувся перший тур президент-
ських виборів. Між голосами, відозвами, посмішками та незворушними гримасами кандидатів перебували обвішані фотоапаратами, завантажені, мов віслюки, штативами й акумуляторами, озброєні диктофонами, блокнотами, скепсисом, іронією, сарказмом, трохи симпатією і трохи заангажованістю журналісти. Не мільйони виборців дивилися, слухали й оцінювали. Слухали, дивилися й оцінювали журналісти. І їхня рецепція стала тим образом політичної дійсності, котру сприймали виборці.

Функціонування демократії неможливе без вільних ЗМІ. На момент проголошення незалежності США, а це 1777 рік, у тринадцяти бунтівних штатах видавалося понад сто газет. Тож і не дивно, що в новоствореній країні утвердилася демократія. А коли в Україні, цікаво, уперше було сто газет?

Та віддамо належне статистиці. Як повідомляє ЦВК, для висвітлення виборів було акредитовано 102 українські й іноземні друковані ЗМІ. Також 54 інформагентства, зокрема такі монстри, як Сіньхуа (Китай), Рейтер (Велика Британія), Франс Пресс (Франція), Кіодо Цусін (Японія), Ассошіейтед Пресс і Блумберг (США), 19 радіокомпаній, 213 телекомпаній (лише з Росії – 100), 58 телерадіокомпаній, 40 інтернет-видань. Навіть 3 студії документального кіно. Над інформаційними матеріалами працювало 938 осіб.

Герої голлівудських фільмів, зазвичай занедбані полісмени, полюбляють фразу: «Я за тобою стежу». При цьому тицяють собі в скельця сонцезахисних окулярів двома пальцями: мовляв, бачиш ці чесні очі? – запам’ятай, бо вони тебе бачать. Світ дивився на Україну. Реаліті-шоу з детективним присмаком, як у 2004 році, не сталося. Телеглядачі, мабуть, розчаровані. А втім, не завше ж Україні дивувати світ. До того ж це була тільки перша серія…

Напередодні виборів цікаве опитування провів Інститут Горшеніна. З’ясовано, що більшість (68,4%) українців цікавляться політичними новинами й інформаційними програмами. Ігнорують їх тільки 19,3%. Переважна більшість (83,1%) громадян обирають таке джерело інформації, як телебачення. Менш як половина (45,4%) опитаних віддають перевагу друкованим ЗМІ,  29,3% – радіо, а 27,6% – роблять свій політичний вибір, спілкуючись із друзями, родичами та знайомими. Довіряють зустрічам кандидатів із виборцями 15,8%, Інтернету – 13,2%, листівкам й іншим агітаційним матеріалам – 10,2%, зовнішній рекламі – 8,1% опитаних. Не довіряють жодному із джерел інформації 2,4% респондентів.

Поцікавилися соціологи й ставленням громадян до інформаційної «заказухи». Половина (50,1%) українців пояснюють «замовлені» матеріали позицією власників ЗМІ, 46,2% – тиском на ЗМІ політичних сил, 39,7% – тривіальним прагненням журналістів заробити, а 17,6% – непрофесіоналізмом і нездатністю давати об’єктивну оцінку подіям.

Автор: Валентин БУШАНСЬКИЙ

Плакат - брат барикад

Останні новини

Росія не змогла забезпечити суттєве просування на Донеччині - розвідка Британії Сьогодні, 09 серпня

Пентагон оцінює загальні втрати РФ в Україні у 70-80 тисяч Сьогодні, 09 серпня

Ердоган має важелі, щоб стимулювати Путіна до виконання угод - посол Вчора, 08 серпня

Косово оголосило затриману напередодні пропагандистку РФ персоною нон грата 07 серпня

Зеленський попросив ЄС ввести санкції проти атомної галузі РФ за обстріли ЗАЕС 07 серпня

Косово затримало російську журналістку за підозрою у шпигунстві 07 серпня

Ердоган вважає, що "зернова угода" ствоює передумови для ширших перемовин України й Росії 06 серпня

Німецький міністр назвав крадіжку українського зерна Росією "огидною формою війни"  06 серпня

Британська розвідка: РФ масово перекидає війська на південь, починається нова фаза війни 06 серпня

США готують для України пакет військової допомоги на $1 млрд – ЗМІ 06 серпня