Людмила Ящикова: "Ап! И тигры у ног моих сели..."

Чудес не буває, їх треба творити власноруч. Цю просту істину відкрила для себе Людмила Ящикова, власниця севастопольського салону краси «Валентина», одного разу вирішивши докорінно змінити своє життя. Розповідаючи про те, що спонукало її так вчинити, вона каже:
– Згадайте легенду цирку Ірину Бугримову, наповните серце любов’ю. І цього достатньо, щоб Тигр став символом вашої удачі.
Насправді все складалося не так легко.
Її третій дитині було шість місяців, коли вона відкрила перший косметичний салон у Севастополі. Сама розробила концепцію й успішно її втілила. Головне, чого прагнула, нарешті сталося. «Валентина» – це не лише підприємство, що виконує весь спектр високоякісних послуг із використанням найкращих світових і вітчизняних косметичних технологій, а й справжній жіночий клуб, де можна отримати кваліфіковану психологічну допомогу.
До відкриття салону краси Людмила Ящикова працювала вчителем математики в школі й була цілком сформованою особистістю.

– Пані Людмило, що спонукало змінити професію?

– Був період, коли держава надала нові можливості ініціативним людям. І мені захотілося реалізувати себе в бізнесі. А ще щиро бажала допомогти чоловікові в утриманні наших трьох дітей, мріяла придбати гарне житло. Ми всі тоді тулилися в однокімнатній квартирі. Одне слово, турбувалася про майбутнє. Дітям потрібно було дати добру освіту. Усе це зміцнило моє бажання докорінно змінити життя. Ніхто не вірив у мій успіх. Тоді переважно займалися різними видами торгівлі й мали неабиякий прибуток. Сфера обслуговування залишалася поза загальною увагою, до неї руки не доходили. Італійці в таких випадках кажуть: «Хто їсть перший, той їсть двічі». Можна сказати, що мій вибір був точний: свіжа ідея, своєчасна її реалізація...

Хочу зізнатися: мені щастило на хороших людей, у мене завжди була гарна команда. І ніколи не заважали працювати владні структури, державні чиновники. Скажу більше: співпраця з ними допомогла діяти відповідно до вимог  закону. Я знаходила підтримку в розв’язанні власних проблем.

– Чи торкнулася криза вашого підприємства?

– Якщо відверто, нині час не з легких. У період кризи найбільше постраждали мої клієнти – керівники малого й середнього бізнесу. Я з особливою повагою ставлюся до їхньої праці, ціную цих людей. Окрім того, що вони жінки, вони ще й керівники. Їм потрібно мати якнайкращий вигляд, демонструючи внутрішній спокій і тим самим зміцнюючи віру в стабільність свого підприємства.

Гадаю, криза – проблема більше моральна. Саме звідси – фінансові та економічні негаразди й політична нестабільність. Від цієї недуги є універсальні ліки: коли кожен із нас візьме на себе відповідальність за все, що відбувається нині з нашими дітьми й старими, а не пов’язуватиме всі лиха з тим або тим урядом, тоді жодна криза нам не страшна.

– Що ви побажаєте нашим жінкам, вашим клієнтам із малого й середнього бізнесу в новому році? Як приборкати Тигра, що наближається?

– Розповім вам казку. У світі тварин було два лідери – Бик і Тигр. Два сильні, вольові, непереможні. Вони не могли поділити між собою владу. Через їхні постійні сварки й жорстокі сутички потерпали і їхнє оточення, й вони самі. Зрештою обидва відчули, що втрачають силу та владу. Світу тварин загрожував хаос. Що робити? Вирішили звернутися по пораду до мудрої Змії.

– Гаразд, я допоможу, – сказала Змія, – але за це ви виконаєте моє бажання.

Бик і Тигр погодилися.

– Тигре, ти дуже хитрий і підступний, любиш лестощі, – зауважила Змія, – а це правителеві аж ніяк не на користь. Ти нападаєш раптово, і це небезпечно для твоїх підданих. Тому я пропоную тобі правити нічним тваринним світом, ти будеш царем уночі.

– А ти, Бик, – продовжила Змія, – занадто прямолінійний і шалений у вчинках. Пропоную тобі бути царем удень, щоб твої піддані краще бачили загрозу, що насувається, і вчасно могли врятуватися.

Тигрові й Бикові сподобався такий розподіл влади.

– І що ти хочеш за це, мудра Змія? – запитали царі.

– Хочу мати можливість для власних суджень і рішень, мати змогу обирати, коли мені прокидатися зі сплячки, а коли спати  – вдень або вночі.

Я бажаю всім такої само можливості: жити у світі за будь-яких правителів, але мати власну думку й самостійно приймати рішення.

– Пані Людмило, а ваше новорічне побажання?

– Любові, краси, удачі, добробуту й процвітання громадянам нашої держави й журналу Верховної Ради «Віче», всім тим, хто працює в ньому. Хай береже вас Господь!

Інтерв’ю взяла Лучія ПУЗИКОВА.
Крим.